99. Юридичні обов’язки людини і громадянина. Їх види.

Людина має не тільки права і свободи, які надають їй можливості для досягнення щастя і благополуччя, реалізації її всебічних інтересів, а й обов’язки, додержання яких є неодмінною умовою досягнення таких цілей.

Юридичні обв’язки – це передбачені законодавством вид і міра належної поведінки людини і громадянина, яка гарантується державою.

З погляду структурної побудови юридичні обов’язки складаються з 4 елементів: 1) необхідності здійснити певні дії; 2) необхідності утриматися від здійснення певних дій; 3) необхідності вимагати здійснення чи нездійснення певних дій з боку інших осіб; 4) необхідності відповідати за невиконання приписаних дій.

юридичні обов’язки людини і громадянина класифікують за різними критеріями:

1.За характером зв’язку особи і держави:

• Обов’язки людини (не посягати на права і свободи інших людей);

• Обов’язки громадянина (відбувати військову службу).

2.За основними сферами життєдіяльності особи (особисті, політичні, соціально-економічні, культурні, екологічні);

3.За способом закріплення:

• Прямо закріплені в Конституції У, законодавстві ( військовий обов’язок);

• Ті, що випливають із тлумачення Конституції, законодавства (поважати права і свободи, честь і гідність інших громадян)

4.За функціональною спрямованістю:

• Дія яких спрямована на охорону і захист конституційного ладу У та його основ;

• Спрямовані на забезпечення законності і правопорядку в державі;

• Спрямовані на розвиток економічної системи, забезпечення екологічної безпеки країни;

5.За їх адресатами – обов’язки щодо:

• Держави (сплата податків);

• Суспільства, інших людей, своїх близьких (додержання Конституції, законів У, не завдавати шкоди природі, культурній спадщині);

6.За характером здійснення:

• Ті, що реалізуються в конкретних правових відносинах (оплата за куплену річ)

• Ті, що здійснюються в загальних в загальних правовідносинах (додержання конституції і законів У);

7.За формою здійснення:

• Індивідуальні (сплата податків)

• Колективні (військова служба)

8.За часом реалізації:

• Постійні (додержання Конституції і законів У)

• Тимчасові (військова служба)

9.За характером забезпечення – обов’язки для здійснення яких з боку держави:

• Вимагається створення певних матеріальних благ, правозастосовна діяльність ( обов’язок здобути повну загальну середню освіту)

• Не вимагається особливої активності, достатньо підтримання громадського порядку і законності ( не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей)

З сукупності обов’язків особливо вирізняються Конституційні, особливістю яких є те, що людина в них виступає членом суспільства, звільненим від демографічних і індивідуальних характеристик. Вони опосередковують найбільш важливі, корінні, принципові взаємовідносини, що виникають між суспільством і особою, громадянином і державою.

100. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній правовій державі.

Гарантії прав і свобод людини і громадянина – система загальних (політичних, економічних, духовних та ін.) і спеціально юридичних засобів та інститутів, спрямованих на створення умов для реалізації прав людини, а також забезпечення їх всебічної охорони та захисту від порушень.

Політичною гарантією прав і свобод людини і громадянина виступає демократія – політичний плюралізм і багатопартійність, орієнтація різних соціальних сил на цінності полічтиного дискусу і злагоди, сформована на демократ засадах виборча система.

Економічними гарантіями є соціально-ринкова економіка, рівність форм власності, свобода зайняття підприємницькою діяльністю, високий рівень продуктивності праці та економічного розвитку суспільства, що дає змогу забезпечити добробут, гідний рівень життя і соціальний захист членів суспільства, подолати такі негативні явища, як бідність, безробіття, кизька оплата праці.

Духовна – панування у свідомості людей і суспільства уявлень відносно того, що саме людина є в цивілізованому суспільстві найвищою цінністю, первинним носієм юридичних потреб та інтересів, головним суб’єктом права, навколо прав і свобод якого формується сучасна правова система.

До юридичних гарантій належать правові процедури їх реалізації, право знати свої права і обов’язки, право на юридичну допомогу, в тому числі безкоштовну, на судовий захист, на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Юридичними гарантіями прав і свобод людини і громадянина виступає система таких специфічних конструкцій, як презумція не винуватості, неможливість зворотної дії закону, що встановлює або посилює юридичну відповідальність за правопорушення, не можливість бути двічі притягнутим до відповідальності за одне і те саме правопорушення.

Міжнародно-правовою гарантією прав і свобод людини і громадянина є право кожного пісдя використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій – Європейський суд з прав людини, Комітет ООН з прав людини, Комітет ООН проти катувань, Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації, Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок.

В умовах форм засад правової, демократичної державності на перший план серед гарантій прав і свобод людини і громадянина виступ правова активність суб’єктів права, їх намагання практично реалізувати свої правові можливості – права і свободи, захистити х у разі порушення.