103. Політична система суспільства. Держава в політичній системі суспільства.

Політична система (у широкому розумінні) – цілісна, впорядкована сукупність політ інститутів, політ ролей, відносно, процесів, принципів політ організацій суспільства, підпорядк і настановам політ режиму конкретного суспільства.

Елементами політичної системи ( у широкому значенні) є:

1. Суб’єкти політики (людина та соціальні групи)

2. Політичні інститути (держава, політ партії)

3. Політична діяльність та відносини, які складаються між структурними елементами політичної системи.

4. Політичні норми, за допомогою яких регул політик відносини в суспільстві.

5. Політична культура та свідомість, які відображають ідеологічні та психологічні ставлення до політики. Однак інституційна складова політичної системи – політичні організації становлять для юристів і державознавців найбільший науковий інтерес і являють собою головний предмет дослідження.

Політична система (у вузькому) (політична організація) – взяті разом держава як інститут управління та інші політичні організації, що беруть участь у формуванні та здійснені політичної влади.

Елементи ( у вузькому значенні)

1. Державу у її інституціональному аспекті як систему органів здійснення державної влади та управління в загальнонаціональному вимірі.

2. Політичні партії, які акумулюють політичні настрої населення, виробляють програми загальнонаціонального розвитку, беруть участь у виборах та діяльності представницьких органів влади.

Головною ознакою партії, за якою вона відрізняється від усіх інших громадянських організацій, є її політична мета. Саме вона виступає критерієм відбору елементів політичної системи суспільства. Так, історія констатує, що часто різні неполітичні за цілями утворення організації втягуються в політичну боротьбу, але це свідчить про політичну неструктурованість суспільства, його нерозвинутість, оскільки соціальна спеціалізація є загальним законом розвитку людства. Чим вищий розвиток соціальної системи, тим більше в ньому розвинута спеціалізація всіх його складників. У деяких країнах на конституційному рівні закріплено заборону всім суб’єктам, крім партій, здійснювати політичну діяльність. У правові. Демократичній державі політичні інтереси, які, безперечно, є в кожного суб’єкта громадянського суспільства, мають відбивати спеціально створені з цією метою інститути – політичні партії. Держава виступає єдиною організацією, яка спроможна реалізувати певні загальнонаціональні перетворення та підтримувати суспільний правопорядок.

104. Політичні партії і держава: правові засади взаємодії.

Головними елементами політичної системи громадянського суспільства є держава і політичні партії. Саме на основі взаємодії цих інститутів формується той чи іншій конкретно-історичний тип політичної системи. Держава виступає єдиною організацією, яка спроможна реалізувати певні загальнонаціональні перетворення та підтримку суспільства, правопорядок «етатизм» - всебічна опіка суспільства з боку держави. У розвинутому громадянському суспільстві напрямки та цілі загальнонаціональних перетворень має визначати само суспільство через систему власних політичних інститутів. Вплив демократичної правової держави обмежується: встановленням законодавчих меж їх діяльності та контролем за їх додержанням. Політичні партії – інший основний інститут політичної системи – формувалися та доводили свою необхідність для суспільства значно складніше. З одного боку, є організацією політичною і входить до класифікаційної групи політичної системи разом із державою, а з другого – є організацією громадською і входить до класифікаційної групи недержавних об’єднань (громадянського суспільства). Політичні партії як політичні організації відрізняються від держави: якщо держава завжди – єдина, то політичних партій може існувати невизначена множинність; - політична партія на відміну від держави не може бути суб’єктом державної влади; - політична партія не може виступати представником усього суспільства, політична партія об’єднує громадян на засадах членства, а не громадянства (підданства); влада політичної партії – не має права застосовувати примус – політична партія приймає корпоративні норми, які не можуть суперечити законодавству.

Функції:

• Представництво інтересів певних соціальних груп населення;

• Розробка напрямків політичного курсу розвитку країни;

• Підготовка кадрів для політичної діяльності;

• Виборча функція.

Для реалізації політичної програми партії потрібна державна влада, яку вона може одержати тільки перемігши на виборах. Якщо партія перемогла на виборах, вона формує відповідні органи державної влади зі своїх прибічників, - ідеологічна та виховна функції включають формування громадської думки, забезпечення інформацією громадян про можливі варіанти розвитку країни, певні партії, їх програми та кандидатів. Комунікативна функція та розв’язання конфліктів політичним шляхом. Політичні партії виступають невід’ємним елементом сучасної демократії, заснованої на засадах політичного плюралізму, непорушності прав і свобод людини і громадянина, насамперед гарантій політичної свободи. У громадянському внаслідок взаємодії держави і політичних партій формується система політичного правління.

Політична партія – інститут громадянського суспільства, покликаний визначати політичні шляхи та напрямки його розвитку, реалізовувати їх через вибори до представницьких органів влади та діяльність в їх складі або контролювати їх у разі перебування в опозиції.