13.Типологія держави. Держава соціально-орієнтованого типу.

Під типологією держави розуміють поділ усіх держав, що існували та існують на певні типи за найсуттєвішими ознаками. Розрізняють 2 підходи до типології держави:

• Формаційний;

• Цивілізаційний.

• Технократичний ( поділ держав за відповідним степенем науково-технічного прогресу та рівнем державного населення)

• Особистісний ( поділ держави за рівнем економічної, соціальної та духовної свободи людини)

Формаційний підхід (представники Карл Маркс, Фрідріх, Енгельс) його суть зводиться до того, що історія людства є процесом зміни соціально-економічних формацій. Кожній соціально-економічній формації відповідає певний тип держави які розрізняють за:

• Економічною основою;

• Класовою сутністю;

Виділяються такі типи:

• Рабовласницька держава, її соціальною базою в цілому був панівний клас рабовласників.

• Феодальна держава.  Головною виробничою силою є земля. Провідна роль у сільського виробництва. Закріпачені селяни на відміну від рабів мали певні особисті права. Швидкий розвиток виробничих сил був поштовхом до поступового розвитку індустріального суспільства. 

• Буржуазна держава. Соціальною базою є приватні підприємці – власники основних засобів виробництва. Економічна свобода стає базою для створення громадянського суспільства, заснованого на недоторканості приватної власності, свободі договірних відносин, політичній та ідеологічній свободі. Перший етап – вільний капіталізм, Другий – монополістичний, відбувається науково-технічна революція яка веде до постіндустріальної епохи.

• Соціалістична держава.

Зараз формаційний підхід дещо змінений – замість соціалістичної держави виділяють державу демократичної орієнтації. Її державним (політичним) режимом є демократичний. Така держава визнає рівне становище всіх форм власності, активно впливає на економічний розвиток.

Цивілізаційний підхід. Представники( Тойнбі, Ханктінгтон та ін.) цей підхід характеризується тим, що в основу типології покладено не економічні критерії, а географічні, релігійні та культурні чинники. Ключовим в цивілізаційному підході є поняття цивілізації. Цивілізація - це відносно замкнутий та локальний стан суспільства, що відрізняється спільністю релігійних, психологічних, культурних, географічних та інших ознак. Розрізняють понад 20 цивілізацій ( православна, мусульманська, китайська, азіатська та інші)

14. Поняття та класифікація функцій держави.

Функції держави вказують на те, для чого потрібна держава та для чого вона існує.

Функції держави – це основні напрямки її діяльності, які відображають сутність і соціальне призначення держави, тобто функції залежать від соціального призначення держави. Соціальне призначення держави вбачається в задоволенні групових інтересів ( класу, соц..прошарків, олігархів). Кожна функція має свій зміст і обєкт впливу. Зміст становить множина однорідних доцільних постійних дій, через які держава справляє вплив на конкретні сфери суспільного життя. Об’єктом функції є певна сфера суспільних відносин (економіка, політика, культура та ін.), на яку спрямовано державний вплив. Обєкт є одним із критеріїв розмежування функцій держави.

Класифікація функцій держави – це їх поділ на окремі види, групи залежно від певних критеріїв.

Залежно від того, в чиїх соціальних інтересах здійснюються функції держави, іх можна поділити на:

• Загально соціальні – це такі напрямки державної діяльності, які є довготривалими, спрямованими на задоволення інтересів суспільства в цілому, всіх його верств. Ці функції характеризують діяльність сучасної держави в усіх галузях суспільних відносин, зокрема, в галузі захисту прав і свобод людини, економічній та політичній сферах тощо.

• Функції захисту групових інтересів, вони являють собою такі напрямки діяльності держави, що якнайповніше спрямовані на вираження і задоволення інтересів певних соціальних сил- правлячих угрупувань, за якими стоять верстви населення, що становлять соціальну базу здійснення державної влади.

Функції держави за її типом. Залежить від типу держави. Взявши за основу формаційну ознаку – функцій рабовласницької, феодальної, буржуазної, соціалістичної держави. За ступенем соціальної значущості в суспільному житті: - Головні - найважливіші напрямки, що мають пріоритетне значення. Функція захисту прав і свобод людини, економічна, соціальна. - Похідні – мають супроводжувальну, похідне або обслуговуюче значення.  За часом дії: - Постійні – політична, соціальна, організація оборони країни. - Тимчасові – виникнення специфічних умов суспільного розвитку (стихійні лиха, війна). Спрямованість діяльності держави на вирішення внутрішніх чи зовнішніх завдань:

- Внутрішні функції – усередині країни.

- Зовнішні функції – діяльність поза межами країни.