Запропоновані обставини кримінальних справ, які можна використати при складанні навчальних процесуальних документів

ФАБУЛА1

На початку квітня цього року до райвідділу міліції надійшло кілька заяв і повідомлень про те, що в квартири громадян проникають невідомі і здійснюють крадіжки цінних речей, грошей, а також про те, що в нічний час в неосвітлених місцях зламуються кіоски з продовольчими товарами і викрадаються продукти і виручка. Серед заявників є особа, котра з'явилась з повинною. Кримінальні справи порушені тільки за тими заявами і повідомленнями, при перевірці яких вбачалась наявність підстав для цього.

Підозрюваними виявились військовослужбовець і неповнолітні, які раніше чинили дрібні розкрадання, а також ревізор, котрий визначав розмір викраденого із кіосків. Пізніше він був визнаний душевнохворим. Цивільним позивачем визнаний райгастрономторг, а не кіоски.

По ряду кримінальних справ уже постановлені обвинувальні вироки з відшкодуванням матеріальних збитків. А по справі однієї із квартирних крадіжок суд підсудного виправдав за відсутністю події злочину, оскільки заявник начебто інсценував крадіжку грошей із своєї квартири. Прокурор з таким вироком не погодився і вніс касаційне подання на тій підставі, що потерпілий за винагороду змінив у суді свої показання і фальсифікував докази. Касаційна колегія цю справу повернула на додаткове розслідування.

Суд знову виправдав підсудного при окремій думці головуючого. З цієї справи прокурор пропустив строк внесення касаційного подання на вирок, а суд відмовив у його поновленні.

Вищестоящий прокурор вніс протест на вирок в порядку нагляду. Президія обласного суду даний протест відхилила.

По цій же справі прокуророві району надійшла заява про те, що свідок, який брав участь у цій справі, заінтересований у її результаті, оскільки від родичів обвинуваченого одержав винагороду. По даній заяві прокурор порушив кримінальну справу і провів розслідування, а вищестоящий прокурор вніс протест про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами. Цей протест президія суду задовольнила.

Обвинувачений у крадіжці особистого майна громадян засуджений до позбавлення волі з відбуттям покарання в колонії загального режиму. Вирок у цій справі набрав законної сили, і було дано розпорядження про його виконання.

Потім відповідно до ст. 46 ВТК України засуджений переведений до колонії-поселення для осіб, які твердо стали на шлях виправлення, а потім умовно-достроково звільнений від покарання і працевлаштований.

Відносно відбутого покарання у встановленому законом порядку за клопотанням трудового колективу судимість знята.

ФАБУЛА 2

У березні цього року до слідчого відділу внутрішніх справ звернувся начальник цеху одного із заводів з заявою про те, що вчора після роботи він в нетверезому стані ішов додому. У мало освітленому місці по вул. Парковій до нього підійшов чоловік у формі працівника міліції. З ним було двоє підлітків, які видали себе за дружинників. Вони зажадали, щоб він пройшов з ними до відділення міліції. Коли начальник цеху відмовився, дружинники почали його бити, а потім відпустили додому, де він виявив, що у нього зникла велика сума грошей, які були у кишені.

Після перевірки заяви слідчий порушив кримінальну справу і прийняв її до свого провадження. При освідуванні потерпілого виявлені легкі тілесні ушкодження. Під час розслідування до слідчого добровільно з'явився учень середньої школи, якому ще не виповнилось 16 років, і заявив, що він брав участь у пограбуванні п'яного разом зі своїми знайомими, один з яких проходить дійсну службу у військах Міністерства внутрішніх справ.

Далі з'ясувалось, що відносно рядового військ МВС Сайка Івана Кириловича уже була порушена кримінальна справа в зв'язку з тим, що той свавільно залишив військову Частину. Він був затриманий, а потім щодо нього обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Обидві кримінальні справи об'єднані в одне провадження. Щодо третього співучасника пограбування справа була виділена в окреме провадження, а потім припинена через душевну хворобу обвинуваченого. Раніше він притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство, провадження по якому велось в порядку, передбаченому розділом 7 КПК України. Сайко І.К. військовим судом засуджений до позбавлення волі з відбуттям покарання у колонії посиленого режиму. Цей вирок захисник оскаржив у касаційному порядку, і справу було повернуто на додаткове розслідування через односторонність і неповноту попереднього

слідства.

При цьому один з членів суду виклав свою окрему думку. Дану ухвалу суду опротестовано в порядку нагляду. Протест не був задоволений. Після дослідування знову направлено до суду, який обвинуваченого визнав винним лише в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження і призначив йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі з відбуттям покарання в колонії загального режиму.

Вирок у цій справі набрав чинності. При його виконанні в порядку ст. 46 ВТК України засуджений був переведений до колонії-поселення для осіб, які твердо стали на шлях виправлення, а потім умовно-достроково звільнений від покарання і працевлаштований.

Відносно відбутого покарання в установленому законом порядку за клопотанням громадських організацій судимість

знята.

Однак у даній справі до прокуратури надійшла заява про те, що один з учасників нападу на потерпілого незаконно звільнений від кримінальної відповідальності начебто через душевну хворобу.

В результаті розслідування кримінальної справи за ново-виявленими обставинами експерт-психіатр притягнутий до кримінальної відповідальності і засуджений за одержання хабара і дачу завідомо неправдивого висновку. Після цього був принесений протест за нововиявленими обставинами і співучасник вчинення розбійного нападу притягнутий до кримінальної відповідальності.

ФАБУЛА З

В чергову частину районного відділу внутрішніх справ надійшло повідомлення про те, що на танцмайданчику сталась бійка, внаслідок чого був грубо порушений громадський порядок, громадянам заподіяні тілесні ушкодження, один з них в тяжкому стані доставлений до лікарні. По даному факту порушено кримінальну справу.

Наступного дня після події до РВВС з'явився неповнолітній, який не досяг 14-річного віку, і повідомив, що він взяв участь у бійці і солдатським ременем бив "чужих". У своїх вчинках він розкаюється.

В результаті розслідування справи встановлено, що у вчиненні хуліганських дій взяв активну участь один з військових моряків місцевого гарнізону. Відносно нього справу виділено в окреме провадження і направлено за підслідністю.

Серед обвинувачених був також громадянин, щодо якого уже велось розслідування кримінальної справи за вчинення ним іншого злісного хуліганства. Цю справу об'єднано в одне провадження зі справою про хуліганство на танцмайданчику. Відносно цього обвинуваченого був оголошений розшук. Усього по справі притягнуто до кримінальної відповідальності 10 чоловік, 25 визнано потерпілими, деяких з них визнано цивільними позивачами. Щодо деяких осіб справи припинено з нереабілітуючих підстав.

Кудіну Івану Петровичу, який працював старшим вихователем у міському парку, пред'явлено обвинувачення не тільки в злісному хуліганстві, айв навмисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень.

У справі проводились всі необхідні слідчі та інші дії. Деякі обвинувачені раніше притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення хуліганства, дрібного розкрадання, провадження у цих справах велись в порядку, передбаченому розділом 7 КПК України.

Суд першої інстанції повернув справу на додаткове розслідування через односторонність, неповноту попереднього слідства. На ухвалу суду після поновлення пропущеного прокурором строку було внесене окреме подання. Вищестоящий суд цей протест задовольнив і повернув справу на новий розгляд.

У справі був постановлений обвинувальний вирок. Один із суддів, не погодившись з вироком, виклав свою окрему думку.

Захисники оскаржили вирок через невідповідність висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам справи.

Касаційна інстанція змінила вирок і деяким засудженим пом'якшила призначене покарання. Не погодившись з цією ухвалою, прокурор опротестував її в порядку нагляду. Президія обласного суду протест залишила без задоволення. Коли вирок уже виконувався, потерпілий, якому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, помер.

Прокурором області був принесений протест у зв'язку з нововиявленими обставинами, і справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.

В установленому законом порядку деяким засудженим були змінені види виправно-трудових колоній, деякі умовно-достроково звільнені від покарання і відносно них судимість знята за клопотанням трудових колективів.

ФАБУЛА 4

Секретар сільради по телефону повідомив до РВВС про те, що рибалки-любителі знайшли в озері частини людського тіла, загорнуті в ганчірки. Місце події було оглянуто, проведено інші невідкладні слідчі і необхідні процесуальні дії. Справу було передано за підслідністю до прокуратури району.

Частини людського тіла виявлено і в автоматичних камерах зберігання, встановлених на вокзалі в сусідній області. По цьому факту також велось розслідування. Обидві справи об'єднані в одне провадження.

При обшуку у сожителя підозрюваної був виявлений самогонний апарат. Раніше він притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство, провадження по якому велось за правилами розділу 7 КПК України. Матеріали справи по факту самогоноваріння виділені в окреме провадження і направлені для розслідування до органів міліції. Потім справа була закрита внаслідок акту амністії.

Обвинувачення у вбивстві сожителя пред'явлено Кіці Світлані Василівні, яка була розшукана і заарештована. Вона ж розчленувала труп і частини тіла заховала в різних місцях. Кіця С.В. також обвинувачувалась в порушенні правил пожежної безпеки, але в цій частині пред'явленого обвинувачення справу було припинено.

Притягнута до кримінальної відповідальності за недонесення подруга обвинуваченої, яка з'явилась з повинною. Потім відносно неї справу направлено до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.

Кіця С.В. була визнана винною в умисному вбивстві з призначенням їй покарання у вигляді позбавлення волі.

Один із суддів по даному вироку залишився в меншості і письмово виклав свою окрему думку. Вирок по цій справі оскаржив адвокат, вважаючи, що неправильно застосовано кримінальний закон, оскільки обвинувачена, на його думку, діяла в стані необхідної оборони. Касаційна інстанція справу повернула на додаткове розслідування.

Протест у порядку нагляду на дану ухвалу залишено без задоволення. Після дослідування справу знову було направлено до суду, який призначив винній покарання, яке не відрізняється від попередньої міри покарання.

Вирок набрав законної сили і виконувався. В цей час прокуророві району надійшла заява від сусідки засудженої про те, що у вбивстві і розчленуванні трупа винна не тільки одна Кіця С.В. Матеріали за нововиявленими обставинами були направлені прокуророві області, який по даній справі вніс відповідний протест.

Вирок, який набрав чинності, і всі наступні судові ухвали були скасовані з направленням справи на нове розслідування.

При новому судовому розгляді справи призначена міра покарання пом'якшена.

Потім в установленому законом порядку був замінений вид установи виконання покарання, в якій засуджена відбувала покарання, а пізніше умовно-достроково звільнена від покарання. Через певний проміжок часу з Кіці С.В. суд за клопотанням громадської організації судимість зняв.

ФАБУЛА 5

До РВВС надійшло повідомлення від Мельниченко А.С., що у неї на квартирі раптово помер її брат Дудко Іван Степанович, який у неї гостював. Дільничний лікар дав довідку про те, що смерть настала від інфаркту міокарду. В порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Син померлого звернувся до прокуратури району зі скаргою, що у філіалі районного відділення Ощадбанку його співробітники незаконно приховали грошові заощадження його батька приблизно на суму (яку), За даним фактом прокурор порушив кримінальну справу, яку прийняв до свого провадження слідчий прокуратури і провів усі необхідні слідчі та інші процесуальні дії.

Під час обшуку у начальника філіалу відділення Ощадбанку Пастушка Л.П. виявлено наркотичні речовини, що належали його неповнолітньому синові Віктору. По даному факту матеріали справи були виділені в окреме провадження і направлені за підслідністю. Після обшуку до слідчого добровільно з'явився Пастушок Віктор і заявив, що він брав участь у крадіжці магнітофона і спортивного інвентаря зі школи, де навчався. По даному факту слідство уже велось.

Обидві кримінальні справи відносно Пастушка В.Л. були об'єднані в одне провадження. Один із співучасників крадіжки майна, що належало школі, раніше притягувався до відповідальності за вчинення хуліганства.

Начальникові районного відділення Ощадбанку, інспекторові і касирові названого філіалу було пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого статтями 86¹, 172 КК України, оскільки вони за домовленістю від імені Дудка І.С. оформили три розпорядчі заповіти на одержання грошей його племінницями, самі одержали гроші, підробивши підписи "спадкоємців". Викрадені суми поділили між собою.

За клопотанням захисника прокурор закрив справу в частині розкрадання грошей в сумі 3% річних, оскільки фактично вона обвинуваченими не привласнювалась.

З розпорядчого засідання суду справу повернено на додаткове розслідування з підстав неповноти і односторонності попереднього слідства. Прокурор цю ухвалу опротестував, але протест прокурора вищестоящий суд залишив без задоволення. Після дослідування справу знову направлено до суду, який постановив обвинувальний вирок. Винним була призначена міра покарання — позбавлення волі з відбуттям у УВП. При винесенні вироку один із суддів залишився при своїй думці, не погодившись з мірою покарання.

Після набрання вироком законної сили прокурор області вніс протест у порядку нагляду, оскільки дійшов висновку, що призначена міра покарання одному із співучасників є м'якою, не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Цей протест президія обласного суду задовольнила.

При відбуванні засудженими міри покарання пркуророві району стало відомо, що в розкраданні грошей брала участь також і сестра померлого Дудка І.С. — Мельничен-ко А.С. Прокурор району порушив кримінальну справу за нововиявленими обставинами. В результаті розслідування з'ясувалось, що Мельниченко А.С. одержала частину вкрадених грошей, ощадні книжки померлого брата знаходились у неї. Певну суму одержав і дільничний лікар за те, що дав довідку про смерть і сприяв тому, щоб труп не розтинали,

Вирок по справі працівників філіалу районного відділення Ощадбанку був опротестований за нововиявленими обставинами.

Крім того, встановлено, що дільничний лікар має психічне захворювання і потребує примусових заходів медичного характеру.

Засуджені Пастушок Л.П., Мельниченко А.С. та інші у встановленому законом порядку з місць позбавлення волі були звільнені умовно-достроково, і пізніше судимість з них було знято.