21.Види колізійних норм

Колізійні норми за різними критеріями поділяються на види.

Значення їх групування за різними класифікаційними ознаками в окремі види проявляється під час їх застосування.

Залежно від структури колізійні норми поділяються на:

1) прості норми, які мають у своєму складі один обсяг і одну прив’язку. Наприклад, «Цивільна дієздатність фізичної особи визначається її особистим законом».

2) складні норми, які мають у своєму складі декілька обсягів та (або) декілька прив’язок. Наприклад: «Форма правочину щодо нерухомого майна визначається відповідно до права держави, у якій знаходиться це майно, а щодо нерухомого майна, право на яке зареєстроване на території України, – права України» – два обсяги і дві прив’язки. Поділяються на альтернативні та кумулятивні.

Альтернативні колізійні норми містять декілька колізійних прив’язок, із яких застосуванню підлягає тільки одна. Основною рисою таких норм є наявність більше одного варіанта вибору права, яке підлягає застосуванню, та відсутність пріоритетів під час вибору права. Наприклад: «Захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду».

Кумулятивні колізійні норми містять декілька колізійних прив’язок, кожну з яких слід враховувати під час вирішення колізійної проблеми. Наприклад: «Право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу».

Залежно від обов’язковості застосування вказаного в них пра-ва до правовідносин колізійні норми поділяються на:

1) імперативні норми – це норми, які однозначно вказують на пра-во, що підлягає застосуванню, і не можуть бути змінені по волі сторін. Прикладом такої норми може бути норма статті 40 Зако-ну України «Про міжнародне приватне право»: «Право власнос-ті та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано»;

2) диспозитивні норми – це норми, які дозволяють сторонам само-стійно обрати право, що підлягає застосуванню до правовідносин. Наприклад, диспозитивною є норма частини 1 статті 41 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «Право власності та інші речові права на рухоме майно, що за правочином перебуває в дорозі, визначаються правом держави, з якої це майно відправле-не, якщо інше не встановлено за згодою сторін».

Залежно від міри конкретизації права, що підлягає застосуван-ню, колізійні норми поділяються на:

1) односторонні – це колізійні норми, які прямо вказують на пра-во, що підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом. Зазвичай, односторонні норми передбачають мож-ливість застосування права тієї держави, в якій норма видаєть-ся. Наприклад, норма частини 3 статті 42 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «Захист права власності та інших речових прав, які підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України»;

2) двосторонні – це колізійні норми, які формулюють правило, за яким визначається право, що підлягає застосуванню до право-відносин з «іноземним елементом». Наприклад, норма статті 34 Закону України «Про міжнародне приватне право»: «Порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана дові-реність».