79. Особливості відповідальності перевізників

"Транспортне право" має особливостями в залежності від об'єкта транспортування, тобто від того, що складає предмет перевезення, - вантаж, багаж або пасажири.

Майже у всіх видах перевезень (за винятком перевезень пасажирів і багажу автомобільним і річковим транспортом) встановлення суворої відповідальності перевізника за допомогою імперативних норм здійснюється конвенційним шляхом - укладанням відповідних (переважно багатосторонніх) міжнародних угод. Обов'язковість таких норм означає, що сторони за цивільно-правовим контрактом не вправі нічого умови, не сумісні з режимом відповідальності, встановленим у міжнародній конвенції.

Це є істотним відступом від історично діючих у цивилистических відносинах принципів "свободи договору", "розсуду сторін", "автономії волі сторін". Система відповідальності за різними видами договорів перевезення накладає більший тягар на перевізника. Він несе обов'язок щодо здійснення безпечної та своєчасної перевезення. Він може претендувати на звільнення від відповідальності, якщо доведе, що невиконання було викликане одним з передбачених законом обставин непереборної сили (форс-мажор). Тягар доказування подібного роду фактів лежить на перевізнику.

У разі визнання провини перевізника він несе відповідальність у межах сум, встановлених конвенційними нормами. Крім меж відповідальності, встановлених конвенціями, за сумами вимог претензії до перевізників мають також і обмеження в періоді часу, протягом якого вони можуть бути заявлені.

 

   ЗУ Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень

 Підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.       Перевізник звільняється від відповідальності, передбаченої цією статтею, якщо доведе, що документи, надані йому пасажиром перед початком міжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатні підстави вважати, що пасажир мав документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, транзиту.

     Посадовою особою відповідного органу охорони державного кордону України, яка виконує функції із здійснення прикордонного контролю, про вчинення правопорушення складається протокол.

     Протокол складається у двох примірниках. Перший примірник разом з іншими документами, що стосуються справи, надсилається протягом трьох робочих днів з дня вчинення правопорушення посадовій особі, уповноваженій накладати штраф. Другий примірник вручається особі, яка керує транспортним засобом, або представнику перевізника під розписку.

     Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.       Копія постанови про накладення штрафу протягом трьох днів вручається або надсилається перевізнику, щодо якого її винесено.       Копію постанови про притягнення до відповідальності іноземного перевізника може бути надіслано через його представництво або уповноваженого представника в Україні.

     Постанову про накладення штрафу, що прийнята посадовою особою, зазначеною у статті 2 цього Закону, може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до місцевого суду за місцезнаходженням відповідного органу охорони державного кордону України, рішення якого є остаточним.