- •Поняття мпп
- •4.Поняття і види іноземного елементу
- •5. Колізія права в мПрП
- •8. Система мпп
- •9,10. Наука мпп та основні етапи розвитку доктрини
- •11. Поняття та види джерел
- •12. Подвійність джерел мпп. Співвідношення міжн.Договору та внутрішньодержавного закону.
- •13.Міжнародний договір
- •14. Органи уніфікації мПрП
- •15. Внутрішнє законодавство як джерело мпп
- •16. Кодифікація норм
- •17.Законодавство про мпп інших країн
- •18. Звичай
- •19. Судова практика
- •20.Поняття та структура колізійних норм
- •21.Види колізійних норм
- •22. Загальна хар-ка основних формул прикріплення в мпп
- •23. Особистий закон фізичної особи (lex personalis).
- •24. Особистий закон юридичної особи (lex societatis).
- •25. Закон місця знаходження речі (lex rei sitae).
- •26. Закон місця вчинення акту (lex loci actus).
- •27. Закон країни продавця (lex venditoris).
- •28.Закон місця виконання зобов’язання (“lex solutionіs”).
- •29.Принцип автономії волі
- •30. Закон місця укладення шлюбу (Lex loci celebrationis).
- •31.Закон місця вчинення шкоди (lex loci delicti commissi).
- •32. Закон суду (lex fori).
- •33. Закон прапору (lex flagi).
- •34.Закон валюти боргу (Lex moneta)
- •35. Застосування колізійних норм
- •36. Проблеми кваліфікації та методи її вирішення
- •37. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави
- •38. Встановлення змісту іноземного права
- •39. Обхід закону
- •40. Застереження про публічний порядок
- •41.Застосування імперативних норм
- •42. Правовий режим та його види
- •43. Взаємність та її види.
- •44.Реторсії
- •45. Загальна характеристика суб’єктів
- •46. Правове положення іноземців
- •47. Цивільна, трудова, шлюбно-сімейна правоздатність і дієздатність іноземців в Україні та інших країнах
- •48. Визнання особи померлої та безвісно відсутньої
- •49. Поняття особистого статуту та національності юо
- •51.Правове положення іноземних юо в Україні
- •52.Підприємства і іноземними інвестиціями
- •54. Правове положення українських юо за кордоном
- •55.Міжнародні юо
- •56. Держава як суб’єкт відносин
- •57. Імунітет держави та його види
- •58. Особливості правовідносин за участі з державою
- •59. Колізійні питання права власності
- •60. Правові питання націоналізації
- •61. Правове регулювання іноземних інвестицій
- •64. Гарантії захисту іноземних інвестицій
- •65.Поняття, особливості, види зовнішньоекономічних угод
- •66. Колізійні питання
- •67. Форма зед
- •68. Укладення зед
- •70. Правове регулювання міжнародної купівлі-продажу
- •70. Віденська конвенція 1980 року.
- •71. Зміст, укладення міжнародного договору кп, відповідальність
- •72. Принципи міжнародних комерційних договорів
- •73. Інкотермс
- •74. Договір підряду
- •75. Договір перевезення
- •76. Види міжнародних перевезень
- •77. Джерела правового регулювання міжнародних перевезень.
- •79. Особливості відповідальності перевізників
- •80.Товаророзпорядчі документи
- •81. Міжнародні транспортні організації.
- •82. Поняття і види міжнародних розрахунків
- •84. Уніфіковані правила для інкасо
- •85.Уніфіковані правила по документарному акредитиву
- •87, 88. Женевські конвенції про векселі і чеки.
- •89. Міжнародні неторговельні розрахунки
- •90. Колізійні питання позадоговірних зобов’язань
- •91. Регулювання позадоговірних зобов’язань міжнародними угодами
- •92. Регулювання позадоговірних зобов’язань залежно від правових систем
- •96. Права іноземних авторів в Україні
- •96. Міжнародні конвенції з авторського права
- •97. Промислова власність
- •98. Паризька конвенція
- •99. Договір про патентну кооперацію
- •100. Міжнародні акти
- •101. Євразійська патентна конвенція, її мета і завдання.
- •102. Регіональні угоди в галузі промислової власності
- •103. Спадкові відносини
- •104. Шлюбно-сімейні відносини
- •105. Трудові відносини
- •106.Поняття та значення міжнародного цивільного процесу
- •107. Визначення міжнародної підсудності
- •108. Цп права іноземців
- •109. Правове становище держави
- •110. Виконання судових доручень
- •111. Визнання і виконання рішень.
- •112.Мкас
- •113. Мкас при тпп.
- •115. Розгляд господарських спорів між суб’єктами снд
- •116. Виконання іноземних арбітражних рішень.
81. Міжнародні транспортні організації.
Міжнародні транспортні організації створюються за видами транспорту. Найбільш численними є організації в галузі водного транспорту (їх налічується більше 100). З числа міжурядових організацій, безумовно, найавторитетнішою є Міжнародна морська організації (ІМО), створена в 1949 р. Одна з її основних цілей - заохочення усунення дискримінаційних заходів і зайвих обмежень з боку урядів, які зачіпають міжнародне торгове судноплавство, з тим щоб світова торгівля могла без дискримінації користуватися послугами судноплавства. У рамках даної організації розроблені і прийняті Афінська конвенція про перевезення пасажирів та їх багажу морем 1974 р. (. Доповнена в листопаді 1976 р.), Міжнародна конвенція з полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 р. (надалі неодноразово доповнена) та ін, У 1905 р. утворена Балтійська і міжнародна морська організація (БІМКО). Основне завдання цієї неурядової організації полягає у підготовці та перегляді проформ партерів та іншої транспортної документації; видання типових форм перевізних документів для використання судновласниками, а також типових форм перевізних документів, рекомендованих спорідненим організаціям або согласоаанних з представниками зацікавлених сторін. Корисну роботу з уніфікації транспортної документації здійснюють Міжнародний морський комітет (ММК), Міжнародна палата судноплавства (МГТС), Асоціація латиноамериканських. судновласників (АЛАМАР), Міжнародна асоціація незалежних власників танкерів (ІНТЕРТАНКО) і ін Міжнародні організації по залізничному транспорту мають статус неурядових організацій. Багато з них є регіональними і займаються вузьким колом проблем. Наприклад, в 1969 р. заснована Східно-Африканська залізнична корпорація. Вона займається координацією перевезень вантажів і пасажирів залізничним транспортом. У 1975 р. створена Європейська конференція з пасажирським тарифами (ЕПК). Метою організації є визначення практичних заходів щодо проведення єдиної тарифної політики, що має сприяти подальшому розвитку міжнародних пасажирських перевезень. ЕПК виконує функції тарифного союзу в рамках окремих залізничних сполучень. У 1950 р. створено Європейський союз по залізничних перевезень західноєвропейських країн. Основна мета Союзу - представлення та захист у міжнароднихорганізаціях інтересів європейських залізничних адміністрацій у взаєминах з іншими міжнародними транспортними спілками і з національними транспортними і економічними адміністраціями, пов'язаними з перевезеннями в міжнародному сполученні вантажів і пасажирів, а також організація і здійснення міжнародних залізничних перевезень у межах транспортної мережі країн - членів Союзу. Серед міжнародних організацій по повітряному транспорту найбільш авторитетною є Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО). Вона створена в 1944 р. як спеціалізоване установа ООН. Одна з цілей ІКАО - запобігання економічних втрат, викликаних нерозумною конкуренцією. У рамках ІКАО розроблений і прийнятий ряд конвенцій з регламентації міжнародних повітряних перевезень, наприклад Монреальська конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень (травень 1999 р.). З регіональних організацій відзначимо Арабська рада цивільної авіації (створений в 1967 р.), Асоціацію африканських авіакомпаній (1968 р.), Асоціацію авіакомпаній Європейського співтовариства (1980 р.), Асоціацію далекосхідних авіакомпаній (1966 р.). Основна мета цих організацій - вироблення рекомендацій щодо уніфікація комерційно-правової документації щодо перевезень вантажів, пасажирів та їх багажу. В даний час функціонує невелике число міжнародних організацій з автомобільного транспорту і автодорогах. Так, в 1948 р. створена Міжнародна федерація автодорожня, в 1904 р. - Міжнародна автомобільна федерація, і 1957 р. - Міжнародний союз водіїв вантажівок далекого прямування і відповідних транспортних засобів. Ці організації займаються уніфікацією транспортної документації, правил дорожнього руху, стандартизації систем стягнення за порушення правил перевезення вантажів, пасажирів та їх багажу.