- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •1.2. Типологія міжнародних організацій
- •Основні етапи становлення й розвитку системи міжнародних організацій
- •Тема 2. Механізм функціонування міжнародних організацій
- •2.1. Правові норми і принципи функціонування міжнародних організацій
- •2.2. Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій
- •Змістовий модуль iі. Міжнародні міжурядові організації глобального типу та глобальні організації неурядового типу
- •Тема 3. Організація Об'єднаних Націй та міжнародне економічне співробітництво
- •3.1. Цілі та принципи діяльності оон
- •3.2. Організаційно-функціональна структура оон
- •3.3. Соціально-економічні органи оон
- •Тема 4. Міждержавні економічні організації загальної компетенції
- •4.1. Організація економічног.О співробітництва й розвитку (оеср)
- •4.2. Консультативні групи держав
- •Тема 5. Міжнародні неурядові економічні організації (мнео)
- •1.1. Особливості функціонування міжнародних неурядових організацій
- •5.2. Міжнародні об'єднання підприємців
- •5.1.1. Римський клуб
- •5.2.2. Лондонський клуб
- •5.2.3. Тристороння комісія
- •5.2.4. Європейський діловий конгрес (єдк)
- •5.2.5. Тихоокеанська економічна рада — тер
- •5.2.6. Рада тихоокеанського економічного
- •5.3. Міжнародні торговельні і торговельно-промислові палати
- •5.3.1. Міжнародна торговельна палата
- •5.3.2. Конфедерація Азіатсько-тихоокеанських торговельно-промислових палат — каттпп
- •Тема 6. Міждержавні організації з регулювання в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту й зв'язку
- •6.1. Організації з регулювання в галузі промисловості й енергетики
- •6.1.1. Організація з промислового розвитку — юнідо (ї-іпіїесі Nайоп8 Іпгіияігіаі Оеуеіортепі Ог§апІ2аііоп — иМво)
- •6.1.2. Міжнародна агенція з атомної енергії-магате (Іпіегпагіопаї Аіотіс Епег§у а§епсу — іаеа)
- •6.1.3. Агенція з ядерної енергії — аяе (Мисіеаг Епег§у а§епсу — nеа)
- •6.1.4. Міжнародна енергетична агенція — меа (Іпіегоаїіопаї Епег§у а§епсу — іеа)
- •6.2. Організації з регулювання в галузі сільського господарства й продовольства
- •6.2.3. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — мфср (Іпіегпайопаї Ріша Гог а§гіси11:ига1 Оеуеіортепі — ірао)
- •6.3. Організації з регулювання в галузі транспорту й зв'язку
- •6.3.1. Міжнародна морська організація — їмо (Іпїетаііопаї Магіїіте Ог§апІ2аІіоп — їмо)
- •6.3.4. Європейська конференція цивільної авіації — єкак (Еигореап сіуіі Ауіаііоп СопГегепсе — есас)
- •6.3.6. Світовий поштовий союз — спс (ипіуегааі Рояіаі Чпіоп — пРи)
- •6.3.7. Міжнародний союз електрозв'язку — мсе (Іпіетаііопаї Теїесоттипісагіоп Цпіоп — іти)
- •Тема 7. Організації з регулювання в соціальній сфері
- •7.1. Міжнародна організація праці — моп (їпіетаііопаї їлЬог Ог§апігаИоп — іьо)
- •Тема 8. Міжнародні організації у сфері регулювання світової торгівлі
- •8.3. Міжнародний торговельний центр юнктад/сот — мтц (Іпіетаііопаї Тгскіе Сепіег ї/жтлд/ито - ітс)
- •8.5.Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків
- •8.5.2. Арабський Союз чавуну та сталі — асчс (АгаЬіап Ігоп апгі 8їее1 Цпіоп - аі5и)
- •Тема 9. Міжнародні валютно-кредитні організації
- •9.1. Сучасна система міжнародних валютно-кредитних організацій
- •9.2. Міжнародний валютний фонд — мвф (ІпіетаНопаї Мопеіагу Рипа, — імр)
- •9.2.1. Функції Міжнародного валютного фонду
- •9.2.2. Кредитно-фінансова діяльність
- •9.2.3. Технічна допомога мвф
- •9.3. Група Всесвітнього банку (тНе лУогІаВапІї Сгоир)
- •9.3.1. Міжнародний банк реконструкції й розвитку — мбрр (Іпіегпаїіопаї Вапк і'ог Кесопяіпісііоп апгі Оеуеіортепі — івкв)
- •9.3.3. Міжнародна асоціація розвитку — мар (Іпіегпагіопаї Веуеіортеїн; Азяосіаїіоп — гоа)
- •9.3.4. Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — багі (МиШІаІегаІ Іпуеаітепі Сиагапіее а§епсу — міса)
- •9.4.1. Європейський банк реконструкції і розвитку — єбрр (тЬе Еигореап ВапЬ їог Кесопяігисііоп апо Веуеіортепї — евіш)
- •9.4.2. Міжамериканський банк розвитку — МаБр (Іпїег — Атегісап Пеуеіортепі Вапк — гов)
- •9.4.3. Африканський банк розвитку — АфБр (Авгісап Оеуеіортеиі: Вапіс — авв)
- •9.4.4. Азіатський банк розвитку — АзБр (Авіап ОеуеІортеШ; Вапк — асв)
- •9 •5. Банк міжнародних розрахунків — бмр (Вапіг/ог Іпіетаііопаї 8еМетепІ8 — віз)
- •2. З організацій енергетичної галузі назвіть такі, що належать до структури оеср:
- •Тема 10. Регіональні інтеграційні угруповання в Європі
- •10.1. Особливості еволюції інтеграційних процесів у Європі
- •10.2.3. Валютно-кредитна система Європейського Союзу
- •10.2.4. Соціальна політика Європейського Союзу
- •10.2.5. Спільна зовнішня політика й політика безпеки
- •10.3. Європейська асоціація вільної торгівлі — єавт (Еигореап Ргее Тгаае Астосгайои — ерга)
- •10.4. Співдружність Незалежних Держав — снд (СоттопюеаНн о/Іпаерепаепі 8іаіе& — сі8)
- •10.4.1. Цілі, принципи і структура сйд
- •10.4.2. Проблеми економічної інтеграції в снд
- •Тема 11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній та Південній Америці, Африці
- •1.1. Регіональні організації в Азії та Азіатсько-тихоокеанському регіоні
- •11.1.1. Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво атес (Аяіап-РасШс Есопотіс Соорегаїіоп - арес)
- •11.1.4. Рада арабської економічної єдності — раеє (Сошісії ої АгаЬ Есопотіс Чпііу - саЕи)
- •11.1.5. Шанхайська організація співробітництва (шос)
- •1.2. Регіональні організації в Північній та Південній Америці
- •11.2.2. Південний спільний ринок — меркосур (Мегсаїїо Сотип (іеі 8иг - мекс05иК)
- •11.2.4. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок — каріком (СаггіЬеап Соштипііу апа Соттоп Магкеі - сакісом)
- •1.3. Інтеграційні угруповання в Африці
- •11.3.2. Спільний ринок Східної та Південної Африки — комеса (Соттоп МагЬеї Гог Еааіет апгі ЗоиіЬет аМса — соме8а)
- •11.3.3. Південноафриканське співтовариство розвитку — садк (5оиіЬет Аітісап Пеуеіортепі: Соттітіїу — 8аос)
- •Тема 12. Діяльність України в міжнародних організаціях
- •12.1. Україна в організаціях глобального типу
- •12.2. Україна в міжнародних регіональних організаціях
- •12.2.1. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •12.2.2. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)
- •12.2.3. Гуам
- •12.3. Європейський вибір України
- •1. Ідею «Сполучених Штатів Європи» висунув після закінчення Другої світової війни:
- •1. Наслідком якого процесує міжнародна економічна інтеграція:
- •3. Якими рисами характеризується митний союз:
- •40. Головним напрямом діяльності юнідо е сприяння промислового розвитку:
Тема 5. Міжнародні неурядові економічні організації (мнео)
1.1. Особливості функціонування міжнародних неурядових організацій
Міжнародні неурядові організації — це об'єднання національних організацій, союзів, груп і окремих осіб, що грунтуються на неурядових угодах. Отже, держава не несе відповідальності за діяльність своїх громадян або суспільних груп у таких організаціях. Проте деякі неурядові організації мають значний вплив на розвиток світових подій і, зокрема, на міжнародні економічні відносини.
Міжнародні неурядові організації — це організації сприяння розвитку й співробітництва в широкому діапазоні міжнародних відносин:
політиці, економіці, культурі, науково-технічній діяльності. Зараз у світі нараховується понад 20 тис. міжнародних неурядових організацій, близько 16ОО з них працюють у сфері економічного й соціального розвитку й мають консультативний статус в ЕКОСОР [24, с, 243— 244]. Міжнародні неурядові організації не ставлять собі за мету одержання прибутку й функціонують за рахунок внесків своїх членів.
Переважна більшість рішень неурядових організацій має характер необов'язкових рекомендацій з питань, які входять до сфери компетенції організації. Незалежно від ступеня їх юридичної обов'язковості для членів акти неурядових організацій не мають міжнародно-правового значення. На відміну від міждержавних організацій, які можуть мати досить широку сферу компетенції, у неурядових організацій завжди певна спеціалізація або компетенція [49, с. 53].
Міжнародні неурядові організації підтримують тісні зв'язки з ООН та міждержавними організаціями. Залежно від авторитету неурядової організації їй надається та або інша категорія консультативного статусу при ЕКОСОР. Категорія І надається організаціям, які в своїй діяльності мають найбільше спільних інтересів з компетенцією ЕКОСОР. До категорії II належать організації, діяльність яких лише частково, в окремих питаннях, торкається сфери компетенції Ради. При ЕКОСОР існує Комітет з неурядових організацій. Згідно з резолюціями ООН, міжнародні неурядові організації можуть брати участь у підготовці її конференцій, розробці резолюцій. Неурядові організації мають консультативний статус і при деяких міжнародних регіональних організаціях. Так, при Раді Європи такий статус мають 350 неурядових організацій.
Співробітництво неурядових організацій з міждержавними здійснюється за такими основними напрямами:
• надання інформації про свою діяльність і розповсюдження інформації, одержаної від міждержавних організацій;
• надання консультацій з питань, що входять до їхньої компетенції, іншим організаціям, суспільним групам та окремим особам;
• участь у правотворчому процесі, розроблення проектів міжнародних угод;
• спостереження за дотриманням норм міжнародного права, особливо в сфері прав людини і в справі охорони довкілля;
• утворення слідчих комісій для розслідування міжнародних злочинів.
Найдавніші міжнародні неурядові організації утворилися ще в XIX ст. Так, одна з найвідоміших і найвпливовіших організацій Міжнародний Червоний Хрест була заснована швейцарцем Анрі Дюнаном у 1863 р. Її метою було надання гуманітарної допомоги військовополоненим, хворим і пораненим військовим під час війни. Пізніше допомога поширилася на тих, хто постраждав від стихійного лиха в мирні часи. Спочатку Червоний Хрест складався, за задумкою його організатора, лише із швейцарців як представників традиційно нейтральної держави. Але вже дуже скоро осередки Червоного Хреста з'явилися в багатьох інших країнах. У регіонах з пануванням ісламу вони одержали назву Червоного Півмісяця, в Ірані — Червоного Лева і Сонця. Організація Червоного Хреста врятувала чимало людей від хвороб або голодної смерті.
У 1899 р. з'явився Міжпарламентський Союз, який складався з національних груп членів парламенту, які поділяли його цілі. Він був утворений парламентарями-пацифістами. Вищим органом Союзу визначена Конференція; Виконавчий комітет розташований у Женеві. Головною метою Міжпарламентського Союзу є сприяння миру й співробітництву між державами, запобігання світовій війні. До Союзу входять парламентські групи з близько 90 країн. Як показав час, робота цієї організації виявилася не дуже ефективною.
Після Другої світової війни розпочався бурхливий процес утворення міжнародних неурядових організацій. Багато з них виникли як пацифістська реакція на жахливі прояви війни, наприклад, Міжнародна демократична федерація жінок (1945), Міжнародна організація журналістів (1946 р.), Міжнародна асоціація юристів-демократів (1946 р.).
Найцікавішими для нас є міжнародні неурядові економічні організації (МНЕО). У 1895 р. було утворено Міжнародний кооперативний альянс, який поєднує національні й регіональні союзи кооперативів. Його цілі: розвиток кооперативного руху, співробітництво між кооперативними організаціями різних країн. Має консультативний статус при ЕКОСОР. У 1920 р. засновано Світову конфедерацію праці; спочатку вона була відома як Міжнародна конфедерація християнських профспілок, сучасну назву одержала в 1968 р. Нараховує понад 15 млн членів. Головною метою організація вважає підвищення заробітної плати і покрашення умов праці трудящих. Світова федерація профспілок заснована в 1945 р.; загальна чисельність її членів сягає 2ОО млн осіб.
Важливу роль у міжнародних економічних відносинах мають торговельні і торговельно-промислові палати, які об'єднують ділові кола й окремі фірми багатьох країн. В 1920 р. в Парижі була заснована Міжнародна торговельна палата, в 1966 р. утворена Конфедерація Азіатсько-тихоокеанських торговельно-промислових палат. Ці організації сполучають національні осередки торговельно-промислових палат.
Особливим різновидом МНЕО є «міжнародні клуби». Найвідомішими з них є Лондонський клуб, який об'єднує представників найбільших приватних банків кредиторів, і Римський клуб (1968 р.), який має широкий спектр інтересів, у тому числі й у соціально-економічній сфері.