- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •1.2. Типологія міжнародних організацій
- •Основні етапи становлення й розвитку системи міжнародних організацій
- •Тема 2. Механізм функціонування міжнародних організацій
- •2.1. Правові норми і принципи функціонування міжнародних організацій
- •2.2. Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій
- •Змістовий модуль iі. Міжнародні міжурядові організації глобального типу та глобальні організації неурядового типу
- •Тема 3. Організація Об'єднаних Націй та міжнародне економічне співробітництво
- •3.1. Цілі та принципи діяльності оон
- •3.2. Організаційно-функціональна структура оон
- •3.3. Соціально-економічні органи оон
- •Тема 4. Міждержавні економічні організації загальної компетенції
- •4.1. Організація економічног.О співробітництва й розвитку (оеср)
- •4.2. Консультативні групи держав
- •Тема 5. Міжнародні неурядові економічні організації (мнео)
- •1.1. Особливості функціонування міжнародних неурядових організацій
- •5.2. Міжнародні об'єднання підприємців
- •5.1.1. Римський клуб
- •5.2.2. Лондонський клуб
- •5.2.3. Тристороння комісія
- •5.2.4. Європейський діловий конгрес (єдк)
- •5.2.5. Тихоокеанська економічна рада — тер
- •5.2.6. Рада тихоокеанського економічного
- •5.3. Міжнародні торговельні і торговельно-промислові палати
- •5.3.1. Міжнародна торговельна палата
- •5.3.2. Конфедерація Азіатсько-тихоокеанських торговельно-промислових палат — каттпп
- •Тема 6. Міждержавні організації з регулювання в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту й зв'язку
- •6.1. Організації з регулювання в галузі промисловості й енергетики
- •6.1.1. Організація з промислового розвитку — юнідо (ї-іпіїесі Nайоп8 Іпгіияігіаі Оеуеіортепі Ог§апІ2аііоп — иМво)
- •6.1.2. Міжнародна агенція з атомної енергії-магате (Іпіегпагіопаї Аіотіс Епег§у а§епсу — іаеа)
- •6.1.3. Агенція з ядерної енергії — аяе (Мисіеаг Епег§у а§епсу — nеа)
- •6.1.4. Міжнародна енергетична агенція — меа (Іпіегоаїіопаї Епег§у а§епсу — іеа)
- •6.2. Організації з регулювання в галузі сільського господарства й продовольства
- •6.2.3. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — мфср (Іпіегпайопаї Ріша Гог а§гіси11:ига1 Оеуеіортепі — ірао)
- •6.3. Організації з регулювання в галузі транспорту й зв'язку
- •6.3.1. Міжнародна морська організація — їмо (Іпїетаііопаї Магіїіте Ог§апІ2аІіоп — їмо)
- •6.3.4. Європейська конференція цивільної авіації — єкак (Еигореап сіуіі Ауіаііоп СопГегепсе — есас)
- •6.3.6. Світовий поштовий союз — спс (ипіуегааі Рояіаі Чпіоп — пРи)
- •6.3.7. Міжнародний союз електрозв'язку — мсе (Іпіетаііопаї Теїесоттипісагіоп Цпіоп — іти)
- •Тема 7. Організації з регулювання в соціальній сфері
- •7.1. Міжнародна організація праці — моп (їпіетаііопаї їлЬог Ог§апігаИоп — іьо)
- •Тема 8. Міжнародні організації у сфері регулювання світової торгівлі
- •8.3. Міжнародний торговельний центр юнктад/сот — мтц (Іпіетаііопаї Тгскіе Сепіег ї/жтлд/ито - ітс)
- •8.5.Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків
- •8.5.2. Арабський Союз чавуну та сталі — асчс (АгаЬіап Ігоп апгі 8їее1 Цпіоп - аі5и)
- •Тема 9. Міжнародні валютно-кредитні організації
- •9.1. Сучасна система міжнародних валютно-кредитних організацій
- •9.2. Міжнародний валютний фонд — мвф (ІпіетаНопаї Мопеіагу Рипа, — імр)
- •9.2.1. Функції Міжнародного валютного фонду
- •9.2.2. Кредитно-фінансова діяльність
- •9.2.3. Технічна допомога мвф
- •9.3. Група Всесвітнього банку (тНе лУогІаВапІї Сгоир)
- •9.3.1. Міжнародний банк реконструкції й розвитку — мбрр (Іпіегпаїіопаї Вапк і'ог Кесопяіпісііоп апгі Оеуеіортепі — івкв)
- •9.3.3. Міжнародна асоціація розвитку — мар (Іпіегпагіопаї Веуеіортеїн; Азяосіаїіоп — гоа)
- •9.3.4. Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — багі (МиШІаІегаІ Іпуеаітепі Сиагапіее а§епсу — міса)
- •9.4.1. Європейський банк реконструкції і розвитку — єбрр (тЬе Еигореап ВапЬ їог Кесопяігисііоп апо Веуеіортепї — евіш)
- •9.4.2. Міжамериканський банк розвитку — МаБр (Іпїег — Атегісап Пеуеіортепі Вапк — гов)
- •9.4.3. Африканський банк розвитку — АфБр (Авгісап Оеуеіортеиі: Вапіс — авв)
- •9.4.4. Азіатський банк розвитку — АзБр (Авіап ОеуеІортеШ; Вапк — асв)
- •9 •5. Банк міжнародних розрахунків — бмр (Вапіг/ог Іпіетаііопаї 8еМетепІ8 — віз)
- •2. З організацій енергетичної галузі назвіть такі, що належать до структури оеср:
- •Тема 10. Регіональні інтеграційні угруповання в Європі
- •10.1. Особливості еволюції інтеграційних процесів у Європі
- •10.2.3. Валютно-кредитна система Європейського Союзу
- •10.2.4. Соціальна політика Європейського Союзу
- •10.2.5. Спільна зовнішня політика й політика безпеки
- •10.3. Європейська асоціація вільної торгівлі — єавт (Еигореап Ргее Тгаае Астосгайои — ерга)
- •10.4. Співдружність Незалежних Держав — снд (СоттопюеаНн о/Іпаерепаепі 8іаіе& — сі8)
- •10.4.1. Цілі, принципи і структура сйд
- •10.4.2. Проблеми економічної інтеграції в снд
- •Тема 11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній та Південній Америці, Африці
- •1.1. Регіональні організації в Азії та Азіатсько-тихоокеанському регіоні
- •11.1.1. Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво атес (Аяіап-РасШс Есопотіс Соорегаїіоп - арес)
- •11.1.4. Рада арабської економічної єдності — раеє (Сошісії ої АгаЬ Есопотіс Чпііу - саЕи)
- •11.1.5. Шанхайська організація співробітництва (шос)
- •1.2. Регіональні організації в Північній та Південній Америці
- •11.2.2. Південний спільний ринок — меркосур (Мегсаїїо Сотип (іеі 8иг - мекс05иК)
- •11.2.4. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок — каріком (СаггіЬеап Соштипііу апа Соттоп Магкеі - сакісом)
- •1.3. Інтеграційні угруповання в Африці
- •11.3.2. Спільний ринок Східної та Південної Африки — комеса (Соттоп МагЬеї Гог Еааіет апгі ЗоиіЬет аМса — соме8а)
- •11.3.3. Південноафриканське співтовариство розвитку — садк (5оиіЬет Аітісап Пеуеіортепі: Соттітіїу — 8аос)
- •Тема 12. Діяльність України в міжнародних організаціях
- •12.1. Україна в організаціях глобального типу
- •12.2. Україна в міжнародних регіональних організаціях
- •12.2.1. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •12.2.2. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)
- •12.2.3. Гуам
- •12.3. Європейський вибір України
- •1. Ідею «Сполучених Штатів Європи» висунув після закінчення Другої світової війни:
- •1. Наслідком якого процесує міжнародна економічна інтеграція:
- •3. Якими рисами характеризується митний союз:
- •40. Головним напрямом діяльності юнідо е сприяння промислового розвитку:
9.2.2. Кредитно-фінансова діяльність
Ця діяльність є однією з найважливіших функцій МВФ. Вона полягає у використанні фінансових ресурсів МВФ країнами-членами й кредитуванні за допомогою залучених ресурсів.
Формування ресурсів МВФ.Структура ресурсів фонду складається з двох блоків:
• внесок кожної країни в уставний капітал МВФ відповідно з її квотою;
• запозичені кошти: кредитні лінії від урядів і центральних банків його членів.
Станом на 2ОО8 р. уставний капітал МВФ становив 217 млрд СДР (1СДР°1,5дол.США).
Квоти. Внесок кожної країни в капітал Фонду здійснюється на 25% в іноземній твердій валюті (раніше — золотом), а решта — в національній валюті. Розміри квот установлюються на підставі частки країни в світовій економіці. При цьому враховуються розмір ВВП країни, пересічномісячні резерви; пересічнорічні поточні платежі й надходження.
Квоти періодично переглядаються, звичайно через кожні п'ять років, у зв'язку з тим, що змінюється місце країни в світовій економіці.
Фонд також використовує запозичені кошти. За узгодженням з «Групою Десяти» (Г-10), МВФ користується кредитом країн Г-10 в межах ліміту до 17 млрд СДР. Крім того, Фонд одержує позики у центральних банках і казначейств Саудівської Аравії і деяких інших держав. Загальна величина запозичених коштів не повинна перевищувати 60% загального обсягу квот.
Кредитно-фінансова діяльність МВФ здійснюється в двох модифікаціях:
• угода або трансакція (їгапзасііоп), яка полягає в наданні країнам коштів із власних ресурсів Фонду;
• операція (орегаїіоп), яка полягає в наданні посередницьких (фінансових і технічних послуг за рахунок запозичених коштів. Кредитні операції здійснюються тільки з центральними банками і стабілізаційними фондами.
Міжнародне регулювання фінансової сфери______________________
Угода або трансакція не є кредитуванням у повному розумінні І* цього слова. Це фінансова допомога. Вона являє собою обмін наці-I ональної валюти на відповідну суму іноземної валюти. Коли країна |бере кредит МВФ, вона здійснює купівлю іноземної валюти за влас-|иу; коли сплачує борг — здійснює зворотну операцію: викуповує [власну валюту за іноземну.
| Країни-члени можуть використати ресурси МВФ відповідно до їхніх квот. Квота поділяється на 4 частини, які називаються транша-ми. Перший кредитний транш — до 25% квоти. Ця частина квоти називається першою часткою квоти; вона може бути використана автоматично за першою вимогою. Перша частка квоти називається також д»езервною часткою. Сума позик, що надається Фондом понад резерв-іру частку країни, називається її кредитною позицією. Резервна част-':а і кредитна позиція разом утворюють резервну позицію країни.
Якщо ж країна бажає одержати кошти, що перевищують її резерв-іу позицію, то МВФ виставляє більш жорсткі вимоги для її отри-йання. Особливо вони зростають при наданні третього і четвертого граншів. Умови, які при цьому висуває МВФ, стосуються проведен-ия урядом країни певної економічної політики. Вона повинна бути спрямована на зниження дефіциту національного бюджету до визна-|еного відсотка від ВВП, поліпшення торговельного балансу, обме-кення номінальної заробітної плати до певного рівня. Стабілізаційні Ірограми Фонду включають також скорочення державних витрат на іювіту здоров'я, пенсійне забезпечення. Вони містять часто вимоги Йільшення податків, особливо непрямих, скасування субсидій на Вродовольчі товари. Іноді однією з вимог є девальвація національної |алюти. У зв'язку з цим виконання жорстких програм МВФ в країнах 1-дефіцитом платіжного балансу часто призводить (принаймні, на де-|ікий час) до обмеження життєвого рівня населення.
Механізм фінансування.Фінансові ресурси МВФ надаються у ормі трьох модифікацій, які називаються фінансовими можливос-вми: регулярні, концесійні і спеціальні.
1. Регулярне фінансування поділяється на короткострокове й по-Овжене.
> Короткострокове, або «стенд-бай» (зІапсІ-Ьу) здійснюється в Кежах резервних угод строком на 12—18 місяців. Це фінансування ія виправлення короткострокових макроекономічних дисбалансів.
163
Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин...
Надається траншами в 25% від квоти. Купівля валюти здійснюється на умовах 2—7% щорічних. Крім того, надаючи кредит, МВФ стягує одноразовий комісійний збір у розмірі 0,5% від суми угоди. Викуп валюти має відбутися через 5 років.
Подовжені угоди укладаються строком на три роки. Вони спрямовані на підтримку економічних реформ у країнах-членах. Викуп валюти має відбутися не пізніше, ніж через 10 років.
2. Концесійне фінансування призначене для найменш розвинутих країн, чий доход на душу населення не перевищує 825 доларів. Цей вид фінансування надається на пільгових умовах під 0,5% щорічних з виплатою боргу через 10 років.
3. Спеціальне фінансування надається у зв'язку з надзвичайними обставинами. До них належать стихійне лихо, соціальні заворушення, різке падіння цін на експортні товари або підвищення їх — на імпортні. Спеціальне фінансування здійснюється також з урахуванням труднощів перехідного періоду, що відноситься, зокрема до країн Центральної та Східної Європи.
Для такого виду фінансування створено спеціальні фонди:
• Фонд компенсаційного й непередбаченого фінансування надає можливість давати допомогу державам-членам у разі збитків від стихійного лиха й інших зовнішніх причин;
• Фонд фінансування буферних запасів призначено для відновлення запасів сировини або накопичення його резервів;
• Фонд системної трансформації надає фінансову допомогу країнам, що відчувають труднощі в торговельній та платіжній системах у зв'язку з переходом до ринкової економіки;
• Фонд структурної адаптації призначено для надання допомоги в проведенні структурних економічних реформ у країнах, що розвиваються, й мають низький доход, а також для реалізації середньострокових макроекономічних програм. Цей фонд обслуговує також країни з перехідною економікою. Кошти, одержані зі спеціальних фондів, є доповненням до кредитних часток країн-членів; вони дають змогу збільшити в МВФ запас їхньої національної валюти понад установлені межі.
Розміри фінансування. В рамках регулярного фінансування країна може одержати коштів до 3ОО% своєї квоти; за концесійною угодою — до 50%; спеціальне фінансування здійснюється в розмірі до 30% квоти.
164
, Міжнародне регулювання фінансової сфери_________
р ? Кредитні операції МВФ. Крім фінансових операцій, Фонд здій-
Існює й чисто кредитні. До середини 70-х рок<в кредити надавалися переважно розвинутим країнам; потім ситуація різко змінилася, і .практично всі кредити йдуть до країн, що розвиваються, і країн з пе-;рехідною економікою.
, МВФ часто укладає угоду з країною-членом із зобов'язанням на- ' ;дати певну суму кредиту в момент її звернення до Фонду. В такому разі країна одержує не готівку, а домовляється про позику на означену суму. Країна може використати цю суму на передбачених угодою ^умовах. Такі кредити можуть бути подовжені на строк, що перевищує ; започаткований.
І Найменш розвинутим країнам кредити надаються на пільгових |умовах.
| Кредити МВФ, крім прямого призначення, відіграють роль га-І^ранта для одержання країною коштів від інших кредиторів. Якщо [МВФ дав кредит, то це — вираження довіри до країни щодо її плато-їспроможності.