- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •1.2. Типологія міжнародних організацій
- •Основні етапи становлення й розвитку системи міжнародних організацій
- •Тема 2. Механізм функціонування міжнародних організацій
- •2.1. Правові норми і принципи функціонування міжнародних організацій
- •2.2. Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій
- •Змістовий модуль iі. Міжнародні міжурядові організації глобального типу та глобальні організації неурядового типу
- •Тема 3. Організація Об'єднаних Націй та міжнародне економічне співробітництво
- •3.1. Цілі та принципи діяльності оон
- •3.2. Організаційно-функціональна структура оон
- •3.3. Соціально-економічні органи оон
- •Тема 4. Міждержавні економічні організації загальної компетенції
- •4.1. Організація економічног.О співробітництва й розвитку (оеср)
- •4.2. Консультативні групи держав
- •Тема 5. Міжнародні неурядові економічні організації (мнео)
- •1.1. Особливості функціонування міжнародних неурядових організацій
- •5.2. Міжнародні об'єднання підприємців
- •5.1.1. Римський клуб
- •5.2.2. Лондонський клуб
- •5.2.3. Тристороння комісія
- •5.2.4. Європейський діловий конгрес (єдк)
- •5.2.5. Тихоокеанська економічна рада — тер
- •5.2.6. Рада тихоокеанського економічного
- •5.3. Міжнародні торговельні і торговельно-промислові палати
- •5.3.1. Міжнародна торговельна палата
- •5.3.2. Конфедерація Азіатсько-тихоокеанських торговельно-промислових палат — каттпп
- •Тема 6. Міждержавні організації з регулювання в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту й зв'язку
- •6.1. Організації з регулювання в галузі промисловості й енергетики
- •6.1.1. Організація з промислового розвитку — юнідо (ї-іпіїесі Nайоп8 Іпгіияігіаі Оеуеіортепі Ог§апІ2аііоп — иМво)
- •6.1.2. Міжнародна агенція з атомної енергії-магате (Іпіегпагіопаї Аіотіс Епег§у а§епсу — іаеа)
- •6.1.3. Агенція з ядерної енергії — аяе (Мисіеаг Епег§у а§епсу — nеа)
- •6.1.4. Міжнародна енергетична агенція — меа (Іпіегоаїіопаї Епег§у а§епсу — іеа)
- •6.2. Організації з регулювання в галузі сільського господарства й продовольства
- •6.2.3. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — мфср (Іпіегпайопаї Ріша Гог а§гіси11:ига1 Оеуеіортепі — ірао)
- •6.3. Організації з регулювання в галузі транспорту й зв'язку
- •6.3.1. Міжнародна морська організація — їмо (Іпїетаііопаї Магіїіте Ог§апІ2аІіоп — їмо)
- •6.3.4. Європейська конференція цивільної авіації — єкак (Еигореап сіуіі Ауіаііоп СопГегепсе — есас)
- •6.3.6. Світовий поштовий союз — спс (ипіуегааі Рояіаі Чпіоп — пРи)
- •6.3.7. Міжнародний союз електрозв'язку — мсе (Іпіетаііопаї Теїесоттипісагіоп Цпіоп — іти)
- •Тема 7. Організації з регулювання в соціальній сфері
- •7.1. Міжнародна організація праці — моп (їпіетаііопаї їлЬог Ог§апігаИоп — іьо)
- •Тема 8. Міжнародні організації у сфері регулювання світової торгівлі
- •8.3. Міжнародний торговельний центр юнктад/сот — мтц (Іпіетаііопаї Тгскіе Сепіег ї/жтлд/ито - ітс)
- •8.5.Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків
- •8.5.2. Арабський Союз чавуну та сталі — асчс (АгаЬіап Ігоп апгі 8їее1 Цпіоп - аі5и)
- •Тема 9. Міжнародні валютно-кредитні організації
- •9.1. Сучасна система міжнародних валютно-кредитних організацій
- •9.2. Міжнародний валютний фонд — мвф (ІпіетаНопаї Мопеіагу Рипа, — імр)
- •9.2.1. Функції Міжнародного валютного фонду
- •9.2.2. Кредитно-фінансова діяльність
- •9.2.3. Технічна допомога мвф
- •9.3. Група Всесвітнього банку (тНе лУогІаВапІї Сгоир)
- •9.3.1. Міжнародний банк реконструкції й розвитку — мбрр (Іпіегпаїіопаї Вапк і'ог Кесопяіпісііоп апгі Оеуеіортепі — івкв)
- •9.3.3. Міжнародна асоціація розвитку — мар (Іпіегпагіопаї Веуеіортеїн; Азяосіаїіоп — гоа)
- •9.3.4. Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — багі (МиШІаІегаІ Іпуеаітепі Сиагапіее а§епсу — міса)
- •9.4.1. Європейський банк реконструкції і розвитку — єбрр (тЬе Еигореап ВапЬ їог Кесопяігисііоп апо Веуеіортепї — евіш)
- •9.4.2. Міжамериканський банк розвитку — МаБр (Іпїег — Атегісап Пеуеіортепі Вапк — гов)
- •9.4.3. Африканський банк розвитку — АфБр (Авгісап Оеуеіортеиі: Вапіс — авв)
- •9.4.4. Азіатський банк розвитку — АзБр (Авіап ОеуеІортеШ; Вапк — асв)
- •9 •5. Банк міжнародних розрахунків — бмр (Вапіг/ог Іпіетаііопаї 8еМетепІ8 — віз)
- •2. З організацій енергетичної галузі назвіть такі, що належать до структури оеср:
- •Тема 10. Регіональні інтеграційні угруповання в Європі
- •10.1. Особливості еволюції інтеграційних процесів у Європі
- •10.2.3. Валютно-кредитна система Європейського Союзу
- •10.2.4. Соціальна політика Європейського Союзу
- •10.2.5. Спільна зовнішня політика й політика безпеки
- •10.3. Європейська асоціація вільної торгівлі — єавт (Еигореап Ргее Тгаае Астосгайои — ерга)
- •10.4. Співдружність Незалежних Держав — снд (СоттопюеаНн о/Іпаерепаепі 8іаіе& — сі8)
- •10.4.1. Цілі, принципи і структура сйд
- •10.4.2. Проблеми економічної інтеграції в снд
- •Тема 11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній та Південній Америці, Африці
- •1.1. Регіональні організації в Азії та Азіатсько-тихоокеанському регіоні
- •11.1.1. Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво атес (Аяіап-РасШс Есопотіс Соорегаїіоп - арес)
- •11.1.4. Рада арабської економічної єдності — раеє (Сошісії ої АгаЬ Есопотіс Чпііу - саЕи)
- •11.1.5. Шанхайська організація співробітництва (шос)
- •1.2. Регіональні організації в Північній та Південній Америці
- •11.2.2. Південний спільний ринок — меркосур (Мегсаїїо Сотип (іеі 8иг - мекс05иК)
- •11.2.4. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок — каріком (СаггіЬеап Соштипііу апа Соттоп Магкеі - сакісом)
- •1.3. Інтеграційні угруповання в Африці
- •11.3.2. Спільний ринок Східної та Південної Африки — комеса (Соттоп МагЬеї Гог Еааіет апгі ЗоиіЬет аМса — соме8а)
- •11.3.3. Південноафриканське співтовариство розвитку — садк (5оиіЬет Аітісап Пеуеіортепі: Соттітіїу — 8аос)
- •Тема 12. Діяльність України в міжнародних організаціях
- •12.1. Україна в організаціях глобального типу
- •12.2. Україна в міжнародних регіональних організаціях
- •12.2.1. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •12.2.2. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)
- •12.2.3. Гуам
- •12.3. Європейський вибір України
- •1. Ідею «Сполучених Штатів Європи» висунув після закінчення Другої світової війни:
- •1. Наслідком якого процесує міжнародна економічна інтеграція:
- •3. Якими рисами характеризується митний союз:
- •40. Головним напрямом діяльності юнідо е сприяння промислового розвитку:
Тема 11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній та Південній Америці, Африці
1.1. Регіональні організації в Азії та Азіатсько-тихоокеанському регіоні
Азія являє собою величезний за територією простір, на якому розташовані країни, що контрастно відрізняються величиною, кількістю населення, економічною потужністю, культурними й конфесійними особливостями. Це, на відміну від Європи (яка більш однорідна), створює додаткові перешкоди на шляху до інтеграції. Незважаючи на зусилля лідерів країн регіону, інтеграція тут не просунулась поки що далі від зони вільної торгівлі. Частка взаємної торгівлі в повному обсязі зовнішньої торгівлі, що є показником рівня інтегрованості, значно менша для країн—членів угруповань, ніж частка їхньої торгівлі з іншими країнами.
Проте цей регіон має дуже великий потенціал — як у людських і природних ресурсах, так і в рівнях і темпах виробництва. Якщо брати до уваги тільки Азію, то тут є таких два економічних гіганти, як Японія й Китай; нові індустріальні країни із швидкими темпами
241
_______Міжнародні організаціїяк регулятор міжнародних економічних відносин...
розвитку — Республіка Корея, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни; країни з потенційно широким внутрішнім ринком — Індія, Пакистан, Індонезія; країни з перехідною економікою, які можуть одержати новий імпульс розвитку, — Росія, азіатські й закавказькі республіки колишнього СРСР; нафтовидобувні країни Перської затоки, що мають не тільки нафту, але й контролюють значні валютні кошти.
Останнім часом у процес інтеграції до азіатських країн підключилися неазіатські країни басейну Тихого океану — США, Австралія, Нова Зеландія, Канада, острівні держави океану. Таким чином утворюється велетенський за територією й економічною потужністю простір під назвою Азіатсько-тихоокеанський регіон.
Процес утворення регіональних економічних організацій в Азіатсько-тихоокеанському регіоні розпочався невдовзі після закінчення Другої світової війни і збігся з початком широкої деколонізації країн регіону. Активну участь у цьому процесі взяла Велика Британія, яка очолювала колись обсяжну колоніальну імперію і мала тут певні інтереси. Пізніше зацікавлення в процесі лібералізації торгівлі й умов для інвестицій у цьому регіоні виявили США, Австралія, Нова Зеландія. Японія ж здавна вважала Південно-Східну Азію й басейн Тихого океану сферою своїх економічних і політичних інтересів. Таким чином, розвинуті держави або безпосередньо присутні в організаціях цього регіону, або впливають на їхню діяльність.
Серед перших регіональних угруповань були Комісія для країн Південної частини Тихого океану — КПТО (1947), «план Коломбо» (1950), Асоціація держав Південне-Східної Азії — АСЕАН (1967), Азіатська організація з питань продуктивності — АОП (1961). Саме ці організації мали дати імпульс розвиткові колишніх колоній через спільне співробітництво в економічній сфері. Згодом з'являються об'єднання на новій основі. Зусиллями країн Близького Сходу утворюється ОПЕК (1960), Рада арабської економічної єдності (1964), Організація арабських країн-експортерів нафти — ОАПЕК (1968), Рада із співробітництва арабських країн Перської затоки (1981). До цих організацій увійшли країни, що розбагатіли на нафті, мали спільні політичні інтереси (принаймні, до війн Іраку з Іраном і ОАЕ), близькі культуру й релігію. Вони вже не спиралися на допомоіу західних країн, навіть навпаки, час від часу опинялися до них у протистоянні. Організації цього типу є замкненими або напівзамкненими, оскільки
Розвиток інтеграційних процесів у регіонах Азії, Африки й Америки________
мають обмеження не тільки за регіоном, а й на національній (мовній) та конфесійній засадах.
Як субрегіональне угруповання, була заснована Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК).
Поява на світовому економічному просторі нових індустріальних країн (НІК), економічний ривок Китаю змінили ситуацію в Південно-Східній, Східній Азії та Океанії в 70-х — 80-х роках і привернули до цього регіону ще більшу увагу розвинутих країн. У 1971 р. острівні країни Тихого океану об'єднуються в Південнотихоокеанський форум (ПТФ) під егідою і за участю Австралії та Нової Зеландії. В 1989 р. утворюється найбільша в світі за простором і обсягом ресурсів організація — Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС), до якого увійшли, крім держав Азії й Океанії, також США, Канада, Австралія, Нова Зеландія і деякі латиноамериканські держави.
Соціально-економічні перетворення на терені колишніх соціалістичних країн Азії сприяли їхньому вступу до інтеграційних угруповань регіону. Так, ще в 1985 р. до Організації економічного співробітництва (ОЕС), яка була заснована Туреччиною, Іраном і Пакистаном, увійшли Азербайджан і середньоазіатські республіки колишнього СРСР. У 1997 р. до АТЕС була прийнята Росія, а в 1999 р. - В'єтнам.