6.2. Організації з регулювання в галузі сільського господарства й продовольства

До цієї групи належать Продовольча й сільськогосподарська організація (ФАО), Світова продовольча програма (СПП), Міжна­родний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР), Світова яродовольча рада (СГІР). Всі вони входять до системи ООН. Їх штаб-квартири розташовані в одному місті — Римі, що сприяє координації спільних дій цих організацій. Вони мають спільну мету: ліквідувати голод у світі й підвищити рівень харчування через підйом сільсько­господарського виробництва. В той же час кожна з організацій має свої специфічні функції, вони немовби доповнюють одна одну в до­сягненні спільної мети. Розглянемо цю специфіку на прикладі пер­ших трьох організацій.

6.2.1. Продовольча й сільськогосподарська організація ФАО (Рооа апгі А§гіси1<;ига1 Ог§апігайоп — РАО)

Це один з найстаріших спеціалізованих закладів ООН, вона була заснована ще в 1945 р. До її складу входить 191 держава і Європей­ський Союз. Україна є членом ФАО.

Головна мета ФАО — ліквідація голоду й поліпшення харчуван­ня. Досягнення мети вбачається через підвищення продуктивності сільського господарства, рибальства й лісництва та через справедли­вий розподіл продовольства. Прямування до цієї мети буде логічно супроводжуватися розвитком сільських місцевостей та поліпшенням життя сільського населення.

Функції ФАО:

• • розробка й здійснення програм допомоги сільському госпо­дарству;

• надання консультацій урядам з питань політики й планування в галузі сільського господарства;

• аналіз і розповсюдження інформації про сільське господар­ство й продовольчу ситуацію в світі;

• обговорення на міжурядовому рівні проблем продовольства й сільського господарства.

Особлива увага надається раціональному використанню ресур­сів — земельних, водних, біологічних. Йдеться про заходи проти ерозії, засолення й заболочення ґрунтів; ефективне використання

115

Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин...

зрошувальних систем; збереження генетичного фонду біоресурсів, в першу чергу лісів і риби. Розробляються і реалізуються програми інвестицій у сільське господарство.

Допомога ФАО спрямована переважно на країни, що розвива­ються; саме їм надається основана маса технологічної документації, консультації з прогресивних методів виробництва в агропромислово­му комплексі.

Діяльність ФАО здійснюється в двох напрямах:

• регулярні програми, що фінансують ФАО, спрямовані на ор­ганізацію консультацій та послуг членам організації;

• програми на місцях, що фінансуються національними трасто­вими фондами, ПРООН і ФАО, забезпечують надання допо­моги урядам і сільському населенню.

Джерелами формування коштів для реалізації програм є: внески держав-членів; трастові фонди членів; ПРООН; внески Всесвітнього

банку.

ФАО здійснює значну інформаційну програму в галузі продо­вольства й сільського господарства. В Римі розташований Світовий центр сільськогосподарської інформації, який контролює спектр даних з цієї галузі. Інформаційна система ФАО поділяється на два

напрями:

• глобальна система інформації про продовольство й сільське господарство (відомості про негативні явища в галузі з метою їм запобігання або їхнє знешкодження);

• система географічної інформації (дані про земельні, біологічні й водні ресурси).

ФАО організовує регулярні конференції з проблем продоволь­ства й сільського господарства. Серед них: Світова продовольча кон­ференція (1974); Міжнародна конференція з харчування (1994); Сві­това зустріч на вищому рівні з продовольчого забезпечення (1996).

6.2.2. Світова продовольча програма — СПП (ЛУогШ роогі Рго@гат$ - \УРР)

Ця програма є організаційним елементом системи' ООН. Вона була заснована в 1962 р. як центральна міжнародна організація по розподілу продовольчої допомоги. В своїй діяльності СПП співробіт­ничає з ФАО та ПРООН.

116

Міжнародні організації з регулювання відносин у виробничій сфері_________

Головна мета Програми — надання продовольчої допомоги краї­нам, які мають низький економічний рівень розвитку або потерпали від стихійного лиха. Цій меті підпорядкована координація надзви­чайної допомоги продовольством, яка здійснюється органами й ор­ганізаціями ООН.

Допомога СПП реалізується через уряди країн, до яких вона спрямована. Надходження продовольства й грошових коштів до СПП здійснюється через країн-донорів.

Фінансування СПП здійснюється в основному за рахунок країн-донорів, які надають або грошові кошти, або продовольчі товари. Третина грошових коштів покриває внутрішні витрати СПП (ад­міністративні, транспортні й інші витрати), решта йде на допомогу країнам. Для того щоб допомога була стабільною й не залежала від несподіванок, при СПП засновано Міжнародний надзвичайний про­довольчий резерв, який контролює необхідні запаси продовольства;

ці запаси зберігаються в країнах-донорах і в разі потреби негайно над­ходять у розпорядження СПП.

СПП впливає на формування цін світового ринку. Якщо ціни па зерно дуже високі, а зерна не вистачає, СПП із резервних запасів ви­кидає його на ринок за низькими цінами. На одержані кошти закупо­вується продовольство.

Для здійснення контролю за продовольчою ситуацією у світі при СПП діє Міжнародна інформаційна система з продовольчої допомо­ги (ШТЕКРАІ8).