- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •1.2. Типологія міжнародних організацій
- •Основні етапи становлення й розвитку системи міжнародних організацій
- •Тема 2. Механізм функціонування міжнародних організацій
- •2.1. Правові норми і принципи функціонування міжнародних організацій
- •2.2. Організаційно-функціональна структура міжнародних організацій
- •Змістовий модуль iі. Міжнародні міжурядові організації глобального типу та глобальні організації неурядового типу
- •Тема 3. Організація Об'єднаних Націй та міжнародне економічне співробітництво
- •3.1. Цілі та принципи діяльності оон
- •3.2. Організаційно-функціональна структура оон
- •3.3. Соціально-економічні органи оон
- •Тема 4. Міждержавні економічні організації загальної компетенції
- •4.1. Організація економічног.О співробітництва й розвитку (оеср)
- •4.2. Консультативні групи держав
- •Тема 5. Міжнародні неурядові економічні організації (мнео)
- •1.1. Особливості функціонування міжнародних неурядових організацій
- •5.2. Міжнародні об'єднання підприємців
- •5.1.1. Римський клуб
- •5.2.2. Лондонський клуб
- •5.2.3. Тристороння комісія
- •5.2.4. Європейський діловий конгрес (єдк)
- •5.2.5. Тихоокеанська економічна рада — тер
- •5.2.6. Рада тихоокеанського економічного
- •5.3. Міжнародні торговельні і торговельно-промислові палати
- •5.3.1. Міжнародна торговельна палата
- •5.3.2. Конфедерація Азіатсько-тихоокеанських торговельно-промислових палат — каттпп
- •Тема 6. Міждержавні організації з регулювання в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту й зв'язку
- •6.1. Організації з регулювання в галузі промисловості й енергетики
- •6.1.1. Організація з промислового розвитку — юнідо (ї-іпіїесі Nайоп8 Іпгіияігіаі Оеуеіортепі Ог§апІ2аііоп — иМво)
- •6.1.2. Міжнародна агенція з атомної енергії-магате (Іпіегпагіопаї Аіотіс Епег§у а§епсу — іаеа)
- •6.1.3. Агенція з ядерної енергії — аяе (Мисіеаг Епег§у а§епсу — nеа)
- •6.1.4. Міжнародна енергетична агенція — меа (Іпіегоаїіопаї Епег§у а§епсу — іеа)
- •6.2. Організації з регулювання в галузі сільського господарства й продовольства
- •6.2.3. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — мфср (Іпіегпайопаї Ріша Гог а§гіси11:ига1 Оеуеіортепі — ірао)
- •6.3. Організації з регулювання в галузі транспорту й зв'язку
- •6.3.1. Міжнародна морська організація — їмо (Іпїетаііопаї Магіїіте Ог§апІ2аІіоп — їмо)
- •6.3.4. Європейська конференція цивільної авіації — єкак (Еигореап сіуіі Ауіаііоп СопГегепсе — есас)
- •6.3.6. Світовий поштовий союз — спс (ипіуегааі Рояіаі Чпіоп — пРи)
- •6.3.7. Міжнародний союз електрозв'язку — мсе (Іпіетаііопаї Теїесоттипісагіоп Цпіоп — іти)
- •Тема 7. Організації з регулювання в соціальній сфері
- •7.1. Міжнародна організація праці — моп (їпіетаііопаї їлЬог Ог§апігаИоп — іьо)
- •Тема 8. Міжнародні організації у сфері регулювання світової торгівлі
- •8.3. Міжнародний торговельний центр юнктад/сот — мтц (Іпіетаііопаї Тгскіе Сепіег ї/жтлд/ито - ітс)
- •8.5.Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків
- •8.5.2. Арабський Союз чавуну та сталі — асчс (АгаЬіап Ігоп апгі 8їее1 Цпіоп - аі5и)
- •Тема 9. Міжнародні валютно-кредитні організації
- •9.1. Сучасна система міжнародних валютно-кредитних організацій
- •9.2. Міжнародний валютний фонд — мвф (ІпіетаНопаї Мопеіагу Рипа, — імр)
- •9.2.1. Функції Міжнародного валютного фонду
- •9.2.2. Кредитно-фінансова діяльність
- •9.2.3. Технічна допомога мвф
- •9.3. Група Всесвітнього банку (тНе лУогІаВапІї Сгоир)
- •9.3.1. Міжнародний банк реконструкції й розвитку — мбрр (Іпіегпаїіопаї Вапк і'ог Кесопяіпісііоп апгі Оеуеіортепі — івкв)
- •9.3.3. Міжнародна асоціація розвитку — мар (Іпіегпагіопаї Веуеіортеїн; Азяосіаїіоп — гоа)
- •9.3.4. Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — багі (МиШІаІегаІ Іпуеаітепі Сиагапіее а§епсу — міса)
- •9.4.1. Європейський банк реконструкції і розвитку — єбрр (тЬе Еигореап ВапЬ їог Кесопяігисііоп апо Веуеіортепї — евіш)
- •9.4.2. Міжамериканський банк розвитку — МаБр (Іпїег — Атегісап Пеуеіортепі Вапк — гов)
- •9.4.3. Африканський банк розвитку — АфБр (Авгісап Оеуеіортеиі: Вапіс — авв)
- •9.4.4. Азіатський банк розвитку — АзБр (Авіап ОеуеІортеШ; Вапк — асв)
- •9 •5. Банк міжнародних розрахунків — бмр (Вапіг/ог Іпіетаііопаї 8еМетепІ8 — віз)
- •2. З організацій енергетичної галузі назвіть такі, що належать до структури оеср:
- •Тема 10. Регіональні інтеграційні угруповання в Європі
- •10.1. Особливості еволюції інтеграційних процесів у Європі
- •10.2.3. Валютно-кредитна система Європейського Союзу
- •10.2.4. Соціальна політика Європейського Союзу
- •10.2.5. Спільна зовнішня політика й політика безпеки
- •10.3. Європейська асоціація вільної торгівлі — єавт (Еигореап Ргее Тгаае Астосгайои — ерга)
- •10.4. Співдружність Незалежних Держав — снд (СоттопюеаНн о/Іпаерепаепі 8іаіе& — сі8)
- •10.4.1. Цілі, принципи і структура сйд
- •10.4.2. Проблеми економічної інтеграції в снд
- •Тема 11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній та Південній Америці, Африці
- •1.1. Регіональні організації в Азії та Азіатсько-тихоокеанському регіоні
- •11.1.1. Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво атес (Аяіап-РасШс Есопотіс Соорегаїіоп - арес)
- •11.1.4. Рада арабської економічної єдності — раеє (Сошісії ої АгаЬ Есопотіс Чпііу - саЕи)
- •11.1.5. Шанхайська організація співробітництва (шос)
- •1.2. Регіональні організації в Північній та Південній Америці
- •11.2.2. Південний спільний ринок — меркосур (Мегсаїїо Сотип (іеі 8иг - мекс05иК)
- •11.2.4. Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок — каріком (СаггіЬеап Соштипііу апа Соттоп Магкеі - сакісом)
- •1.3. Інтеграційні угруповання в Африці
- •11.3.2. Спільний ринок Східної та Південної Африки — комеса (Соттоп МагЬеї Гог Еааіет апгі ЗоиіЬет аМса — соме8а)
- •11.3.3. Південноафриканське співтовариство розвитку — садк (5оиіЬет Аітісап Пеуеіортепі: Соттітіїу — 8аос)
- •Тема 12. Діяльність України в міжнародних організаціях
- •12.1. Україна в організаціях глобального типу
- •12.2. Україна в міжнародних регіональних організаціях
- •12.2.1. Співдружність Незалежних Держав (снд)
- •12.2.2. Організація Чорноморського економічного співробітництва (очес)
- •12.2.3. Гуам
- •12.3. Європейський вибір України
- •1. Ідею «Сполучених Штатів Європи» висунув після закінчення Другої світової війни:
- •1. Наслідком якого процесує міжнародна економічна інтеграція:
- •3. Якими рисами характеризується митний союз:
- •40. Головним напрямом діяльності юнідо е сприяння промислового розвитку:
11.1.1. Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво атес (Аяіап-РасШс Есопотіс Соорегаїіоп - арес)
Утворене в 1989 р. До складу входять: Австралія, Бруней, В'єтнам, Гонконг, Індонезія, Канада, Китай, Республіка Корея, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Папуа—Нова Гвінея, Перу, Росія, Сінгапур, СЩА, Таїланд, Тайвань, Філіппіни, Чилі, Японія. Секретаріат організації знаходиться в Сінгапурі.
АТЕС має консультативний статус. Його політика ґрунтується на спільних деклараціях і заявах лідерів держав з економічних питань:
Сеульська Декларація АТЕС, Бангкокська Декларація про Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво, Осакська Декларація дій АТЕС в галузі економіки та ін.
АТЕС має величезний потенціал людських і природних ресурсів, потужну виробничу базу й контролює значну частину товарного й валютного ринків. Його частка (без Росії) у світовому ВВП
243
_______Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин...
становить 60%, у світовій торгівлі — 40%, а в золотовалютних резервах — 80% [7, с. 282]. У країнах регіону проживає понад 2 млрд чоловік.
Головною метою АТЕС є сприяння економічному зростанню країн Азіатсько-тихоокеанського регіону. Для цього визначені пріоритетні напрямки співробітництва: сприяння регіональній торгівлі, інвестиціям, рухові фінансових ресурсів, розвиткові людських ресурсів, передачі технологій, промисловому співробітництву і розвиткові інфраструктури.
Як довгострокову мету в процесі інтеграції визначено формування в 2020 р. системи вільної торгівлі та інвестицій. Отже, АТЕС перебуває тільки на початковому рівні інтеграції.
Принципи діяльності АТЕС:рівноправне партнерство; взаємови-гідпість економічного співробітництва з урахуванням країн, що розвиваються; схильність до відкритого діалогу й досягнення консенсусу в обговоренні найважливіших проблем.
Основна увага в політиці АТЕС приділяється лібералізації умов для торгівлі й інвестицій. Прагнучи створити вільну зону інвестицій, країни АТЕС вживають заходів, що стимулюють рух капіталів між країнами регіону: скорочують кількість галузей, закритих для прямих іноземних інвестицій, спрощують візовий режим для підприємців, забезпечують широкий доступ до економічної інформації.
Незважаючи на рішучість політиків, процес інтеграції йде поки що повільно. Головна причина — дуже високий перепад у рівнях економічного розвитку країн-членів, що створює значні труднощі для гармонійного злиття національних економік у єдине ціле. Особливістю функціональної й правової структури АТЕС є рекомендаційні, необов'язкові рішення, які приймають її органи. Така ситуація притаманна початковому ступеню інтеграції.
11.1.2. Асоціація держав Південно-Східної Азії — АСЕАН (Аазосіаїіоп о{ 5оиіЬ Еаві Ахіап Nа<:іоп8 — А5ЕАІ^)
Заснована в 1967 р. Складається з 10 членів: Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Філіішіни, Сінгапур, Таїланд. Населення країн—членів АСЕАН становить близько 5ОО мли чол., загальна площа 4,5 млн км.кв, їх сукупний ВВП досягає близько 737 млрд дол. США.
244
Розвиток інтеграційних процесів у регіонах Азії, Африки й Америки________
Особливістю цієї організації є співробітництво з деякими іншими країнами за ієрархічним принципом (за ступенем значимості);
визначаються партнери по діалогу, партнери по консультації і спостерігачі.
Партнери по діалогу — Австралія, Європейський Союз, Канада, Нова Зеландія, Республіка Корея, США, Японія. Партнери по консультації - Росія й Китай.
Місцезнаходження керівних органів АСЕАН — м. Джакарта (Індонезія).
Головною метою АСЕАНє прискорення економічного зростання і соціального прогресу країн регіону. Шляхом досягнення цієї мети є тісне співробітництво і взаємодопомога в економічній, соціальній, культурній і науково-технічній сферах.
Конкретизуючою ціллює утворення зони спільної торгівлі.
До складу АСЕАН входять як країни з динамічною економікою (НІК) — Таїланд, Сінгапур, Філіппіни, Індонезія, — так і країни, які тільки виходять з глибокої економічної кризи, — Камбоджа, Лаос, В'єтнам. Це призводить до певних труднощів у процесі інтеграції. Для його прискорення розроблено спеціальний механізм зони вільної торгівлі —АФТА (А5ЕАМ Ргее Тгагіе Аззосіаііоп — АРТА). Згідно з цим передбачалося, що вже до 2ОО0 р. товари (понад 90% обсягу взаємної торгівлі) мали обкладатися митом за ставками, які не перевищують 5%. Контроль за дотриманням цієї політики здійснює спеціальна рада на рівні міністрів.
Головним інструментом домовленостей по АФТА була угода про єдині існуючі пільгові тарифи країн АСЕАН. Згідно йому, щороку визначаються чотири списки:
• товари, тарифи на які підлягають безумовному скороченню;
• товари, тарифи на які офіційно затверджені до скорочення, але вступ у силу цієї угоди відкладається на певний строк;
• тарифи на товари, що обговорюються, уводяться в дію на пізніші строки через неоднозначність інтересів країн-членів у цьому питанні;
• тарифи, що повністю виключаються з процесу лібералізації
(наприклад, на продукцію сільського господарства). Список товарів затверджується на щорічних нарадах міністрів економіки країн АСЕАН, а поточною роботою по узгодженню
245
Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин...
товарних списків займається Рада АФТА. Проблемою є виключення з процесу лібералізації сільськогосподарської продукції, а також продукції автомобільної промисловості.
Країни АСЕАН докладають зусиль щодо залучення іноземних інвестицій до регіону. Розроблено план Асеановської інвестиційної зони, який передбачає усунення до 2010 р. внутрішніх перешкод для інвестицій. Інші країни будуть користуватися пільговим режимом з 2020 р. Головна мета — створення єдиного ринка капіталу в АСЕАН. Всі інвестори з країн організації одержують однаковий статус з національними компаніями.
Спільними зусиллями країн АСЕАН розроблено програму розвитку потенціалу басейну річки Меконг, що має надзвичайне значення для розвитку економіки Лаосу, Камбоджі і В'єтнаму.
Співробітництво країн АСЕАН не замикається лише на економіці й соціальний сфері. Воно поширюється на культуру, освіту, науку. Так, 11 університетів країн регіону утворили спеціальну університетську мережу АСЕАН.
Поки що політичне співробітництво країн АСЕАН розвивається більш успішно, ніж економічне. Преференційні пільги мало стимулюють взаємну торгівлю; торгівля орієнтується переважно на країни, що лежать за межами АСЕАН (Японія, США, ЄС).
Азіатська фінансова криза 1997 р. дуже негативно відбилася на економіці країн АСЕАН. Знецінилися національні валюти (малайзійський рингіт — на 40%, індонезійська рупія — на 80%). Доходи населення у душовому підрахунку скоротилися удвічі. Приток іноземних інвестицій у 1997 р. скоротився на 40%.
У відповідь на цю кризу на саміті в Куала-Лумпурі в грудні 1997 р. було прийнято документ «Бачення АСЕАН 2020 року». В ньому зазначалося, що до 2020 р. АСЕАН перетвориться на відкритий для діалогу з усіма країнами світу, стабільний і процвітаючий союз, пов'язаний партнерством у динамічному розвитку і гуманними принципами. Реалізації цього плану певною мірою перешкодила економічна криза 2ОО8-2ОО9 рр.
У політичних і економічних колах розглядається перспектива па базі АСЕАН утворення широкого Східно-Азіатського економічного співтовариства за рахунок залучення до АСЕАН Китаю, Японії та Республіки Корея.
246
Розвиток інтеграційних процесів у регіонах Азії, Африки й Америки__________
11.1.3. «План Коломбо» зі спільного економічного і соціального розвитку в Азії й Тихому океані — «план Коломбо» (ТІїе СоїотЬо Ріап їог Соорегаїіуе Есопотіс апгі 8осіа1 Веуеіортепі іп Авіа апгі Расійс «СоїотЬо Ріап»)
Ця організація була утворена в 1950 р. на основі британського плану допомоги колишнім колоніям. Угоду про її заснування було підписано в столиці Шрі-Ланки м. Коломбо, звідти й назва плану. До організації увійшли не тільки колишні колонії Британії, а й інші в минулому залежні держави. Згодом організація поширилась і на деякі незалежні держави Південної Азії.
«План Коломбо» об'єднує дві групи держав: донори — США, Японія, Австралія, Нова Зеландія; одержувачі допомоги: Індія, Пакистан, Шрі-Ланка, Афганістан, Іран, Непал, М'янма, Мальдівська Республіка, Бутан, Бангладеш, Лаос, Камбоджа, Малайзія, Таїланд, Сінгапур, Папуа — Нова Гвінея, Індонезія, Філіппіни, Фіджі, Республіка Корея. Всього організація налічує 26 членів.
Цілі«плану Коломбо»: сприяння економічній і соціальній допомозі країнам—членам Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва;
координація надання технічної і фінансової допомоги цим країнам;
обговорення проблем економічного розвитку країн регіону.
Функціональною особливістю«плану Коломбо» є специфічний механізм розподілу допомоги. Спільного фонду допомоги немає: кожна країна-член з групи, що розвиваються, визначає свої потреби в допомозі й веде переговори на двосторонній основі з країною-донором. Але ці переговори здійснюються в рамках основної політики «плану Коломбо» й координуються відповідними органами.
Допомога за «планом Коломбо» поділяється на такі види:
• економічна допомога (продовольчі товари, сировина);
• фінансова допомога (фінансування національних проектів);
• технічна допомога (послуги, експертиза, добровольці);
• консультації (семінари і практикуми для високопосадових керівників, удосконалення систем національної освіти),
«План Коломбо» передбачає підтримку підприємництва, особливо малих і середніх підприємців; підготовку національних кадрів;
оптимізацію управління; екологічну допомогу. Особлива увага приділяється боротьбі з наркотиками в регіоні.
247
______Міжнародні організації як регулятор міжнародних економічних відносин...