- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
При відкритій розробці корисних копалин найбільш широко застосовуються такі допоміжні машини як бульдозери, скрепери, піднімальні крани, компресори та ін.
Максимальний кут укосу, на якому допускається робота бульдозера, визначається інструкцією з експлуатації заводу-виготівника.
Для колісних скреперів із тракторною тягою укіс у вантажному напрямку має бути не більшим 25°, а в порожньому – 15°.
Під час руху вздовж верхньої бровки відстань від неї до гусениці або колеса має бути не меншою, ніж 2 м. Максимально допустимий поперечний укіс для бульдозерів і скреперів визначається технічним паспортом цих машин залежно від висоти центру маси.
Забороняється залишати без нагляду бульдозер чи скрепер із працюючим двигуном, піднятим відвалом або ножем. У разі зупинки цих машин на укосах необхідно їх загальмувати, а під котки підкласти упори.
Ремонт скреперів і бульдозерів необхідно виконувати на ремонтних майданчиках або на горизонтальних площадках при вимкненому двигуні, опущеному відвалі чи ножі скрепера. У разі необхідності виконання ремонтних робіт при піднятому від-валі або ножі останні мають бути поставлені на надійні інвен-тарні підставки, або міцні дерев'яні бруски типу шпал. При цьому волокна деревини розміщуються упоперек до леза відвалу або ножа.
При вирівнюванні поверхні відвалу бульдозер не повинен заїжджати на призму зсуву. До верхньої бровки бульдозер повинен перемішуватися тільки відвалом уперед.
У кар'єрах використовують підйомні крани на пневматичному, гусеничному, рейковому ходу, інші підйомні машини.
Усі вантажопідйомні механізми реєструються в місцевому органі Держгірпромнагляду. Після реєстрації надається дозвіл на пуск вантажопідйомних механізмів на експлуатацію лише в тому разі, якщо вони витримали технічне випробовування відповідно до ДНАОП 0.00-1.03-93 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів». Часткове технічне випробовування проводиться щороку, а повне – через 3 роки. Вантажозахоплюючі пристрої випробовуються навантаженням на 25% вище робочого.
Кран необхідно обладнати такими приладами і механізмами: показником вантажопідйомності при даному вильоті стріли; динамометром, що вказує зусилля на гаку; рівнеміром; обмежувачем перепідйому стріли; обмежувачем підйому вантажу; індикатором напруги, що вимикає кран при наближенні стріли до лінії електропередачі під напругою.
Установка крана дозволяється лише на рівній площадці. Під домкрати підставляють тільки інвентарні підмостки. Вантажозахватні пристрої повинні мати коефіцієнт запасу міцності не менше 6. Кут між стропами на гаку не повинен бути більшим 90°.
Особа, яка проводить строповку вантажу, повинна мати спеціальне посвідчення стропальника.
Не допускається підтягувати вантаж краном, тримати його піднятим довгий час.
Пересувні компресори можуть мати електричний привід або двигун внутрішнього згоряння. При застосуванні компресорів необхідно керуватися ДНАОП 0.00-1.14-71 «Правила будови та безпечної експлуатації поршневих компресорів, що працюють на вибухонебезпечних і токсичних газах». Компресор з електричним приводом повинен бути заземленим відповідно до ПУЕ.
Компресор установлюють на горизонтальній площадці, а під його колеса підкладають надійні упори. Компресор забезпечується такими контрольно-вимірювальними приладами і пристроями: покажчиком рівня масла; термометром, що показує температуру масла; манометром, що показує тиск повітря в повітрозбірнику; клапаном надлишкового тиску, який встановлюється на повітрозбірнику; пристроєм для видалення конденсату із повітрозбірника.
Перед пуском компресора машиніст повинен видалити конденсат із повітрозбірника, перевірити рівень масла в картері пор-шневого компресора. Після пуску необхідно пересвідчитися, що клапан надлишкового тиску спрацьовує при заданому рівні тиску.
Для змащування поршневого компресора допускається використання тільки компресорного масла, марка якого вказана в паспорті. Як виняток дозволяється використання масла з дещо більшою температурою спалаху.
Після зупинки компресора необхідно вилучити конденсат з повітрозбірника.
Якщо ємкість повітрозбірника не перевищує 1 м3, то він не підлягає реєстрації в органах Держгірпромнагляду.