- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
У всіх випадках, коли заряди не можуть бути підірваними із причин технічного характеру, вони розглядаються як відкази.
Ліквідація відказів при масових вибухах повинна проводитися згідно з проектом, затвердженим керівником підприємства.
У разі виявлення відказу на його місці встановлюється червоний прапорець і робиться запис до «Журналу реєстрації відказів при підривних роботах». Записується, хто виявив відказ, о котрій годині та яким способом. У місцях відказів забороняються будь-які роботи, не пов'язані з їх ліквідацією.
Роботи з ліквідації відказів повинні проводитися під наглядом керівника підривних робіт або за його дорученням підривником. При електричному підриванні, насамперед, необхідно виявити провідники електродетонатора і закоротити їх.
Ліквідацію відказів свердловинних зарядів дозволяється проводити:
а) підриванням заряду, який не вибухнув, у випадку, якщо відказ відбувся внаслідок порушення цілісності зовнішньої підривної мережі (за умови, що лінія найменшого опору (ЛНО) непідірваного заряду не зменшилась). Якщо при перевірці ЛНО виявиться можливість небезпечного розлітання кусків гірської маси або взаємодії ударної повітряної хвилі під час вибуху, то підривання непідірваного заряду забороняється;
б) розбиранням породи в місці знаходження свердловини з зарядом, який не вибухнув: із видаленням ВР вручну:
- при підриванні із застосуванням ДШ заряду з вибухових речовин на основі аміачної селітри, який не містить у своєму складі нітроефірів або гексогену;
- допускається розбирання породи навколо заряду, який не вибухнув, проводити екскаватором без прямої дії ковша на ВМ. При неможливості розбирання породи дозволяється розкривати свердловину оббурюванням і підриванням шпурових зарядів, які розташовуються не ближче 1м від стінки свердловини. У цьому випадку кількість і напрям шпурів, їх глибина і маса окремих зарядів встановлюється проектом або безпосередньо керівником підривних робіт підприємства;
в) підриванням заряду в свердловині, пробуреній паралельно на відстані не менше 3 м від свердловини із непідірваним зарядом;
г) вимиванням заряду із свердловини (крім димного пороху);
д) при неможливості ліквідувати відказ переліченими способами – за проектом, затвердженим керівником підприємства.
При ліквідації прострільного заряду, насамперед, необхідно вилучити зі свердловини його набивку і кінці електродротів закоротити. При утрудненнях вилучення прострільного заряду питання про його ліквідацію повинен вирішувати керівник підривних робіт.
Ліквідація відказів зовнішніх зарядів виконується шляхом обережного знімання вручну частини набійки, розміщення нового бойовика, відновлення набійки і підривання у звичайному порядку.
Ліквідація відказу шпурового заряду також можлива за рахунок підривання нового заряду в паралельному шпурі, пробуреному на відстані не менше, ніж 0,3 м від шпура з відказом. Особлива увага приділяється паралельності нового шпура.
Після ліквідації відказу заряду необхідно ретельно оглянути підірвану масу і зібрати виявлені ВМ.
Ліквідація відказів є операцією небезпечною, тому необхідно вживати всі заходи щодо їх недопущення.
Найбільш типові причини відказів та їх характерні ознаки під час масових вибухів при безкапсульному підриванні наведені в табл. 3.4. Судячи з таблиці, основними заходами щодо запобігання відказам є використання якісних ВР і особливо ЗІ, правильне проектування вибухів, якісне виконання заряджання і, особливо, монтажу вибухової мережі.
Таблиця 3.4