- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
Контрольні питання
1. Вимоги до гідромоніторів та водоводів.
2. Вимоги до гідровідвалів.
3. Організація робіт при гідромеханізації.
4. Вимоги до приміщень насосних і землесосних установок.
5. Вимоги до драг і земснарядів.
6. Які заходи електробезпеки передбачені при експлуатації драг і земснарядів?
7. Вимоги щодо плану ліквідації аварій.
3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
За характером видобувних робіт, особливостями машин і механізмів, а також за вимогами безпеки кар'єри для видобутку штучного каменю поділяють на 3 групи:
1) кар'єри м'якого каменю типу вапняку-черепашнику, на котрих використовуються в основному каменерізальні машини різних типів (бурові, канатні, дискові, комбіновані). Перевагу серед цих машин надають дисковим, робочий орган яких армується твердим сплавом. За допомогою цих машин добувають як крупні блоки, так і стіновий камінь стандартного розміру 400200200 мм;
2) кар'єри для видобутку більш міцних порід типу мармуру, що видобуваються в основному за допомогою каменерізальних машин із кільцевими фрезами;
3) кар'єри для видобутку найбільш міцних порід типу граніту, кварциту та ін., де для відокремлення блоків використовують буроклинові роботи, порохові заряди, термічне різання, а також невибухові суміші, що розширюються (НРС).
На кар'єрах із видобування м'якого каменю за допомогою каменерізальних машин травматизм в основному пов'язаний з обслуговуванням самих машин, прибиранням каменю з вибою і його навантаженням. Найбільша кількість травм має місце при навантаженні, оскільки цей процес ще досить мало механізований. На другому місці за частотою травмування є процес заміни різальних інструментів.
На кар'єрах із видобування порід середньої міцності та міцних порід часто має місце травмування при виконанні клинових робіт як результат вилітання клинів та осколків порід. Також часті випадки падіння робітників із полків або падіння самих полків. Широко розповсюджені випадки травмування каменярів у вибоях, де йде процес відокремлення каміння, або має місце нестійке положення каменярів під час коління великих блоків.
Використання термічного різання призводить до опіків, особливо при розриві ємкостей для пального.
Видобування штучного каменю і великих блоків у кар'єрах повинно проводитись уступами з послідовною розробкою зверху донизу, при цьому уступи можна розбивати на підуступи. Висота уступу повинна бути кратною висоті каменю з урахуванням товщини пропилів і не повинна перевищувати при роботі каменерізальних машин із механізованим прибиранням каменю – 3 м, а з ручним – 2,35 м. При видобуванні міцних порід типу граніту ручним способом із використаннями засобів малої механізації висота уступу не повинна перебільшувати 6 м, а при повністю механізованій розробці – 20 м. При необхідності видобування монолітів більшої висоти потрібно мати спеціальний дозвіл Держнаглядохоронпраці. В окремих випадках при роботі горизонтальними заходками допускається перевищення висоти уступу відносно розрахункової, але не більше висоти одного блока. При цьому блок необхідно виймати зверху.
Ширина робочого майданчика уступу повинна забезпечувати розміщення на ній машин, механізмів, гірської маси, запасу матеріалів, а також вільних проходів шириною не менше 1 м. При цьому ширина робочого майданчика не повинна бути менше 3 м.
При ліквідації уступів залишаються запобіжні берми шириною не менше 1 м на кожному уступі. Дозволяється мати одну берму шириною 1,5 м для кількох уступів при загальній їх висоті не більше 3 м. Кути скосів не повинні перевершувати 90°.
При безтраншейному розкритті кар'єру наявність двох виходів обов'язкова. Виходи повинні обладнуватися сходами, одні з яких із кутом нахилу не більше 40°.
При видобуванні каменю з використанням клинових робіт висота уступу не повинна перевищувати 1,5 м, а відколювання каменю може виконуватись тільки зверху. Робітник при відколюванні каменю повинен знаходитися за межами відколу. Фронт робіт на кожного забійного робітника повинен бути не менше 10 м, а між каменоломами – 4 м. Звалювання каменю відбувається на м'яку основу зі штибу.
При прокладанні напівтраншей на косогорі за допомогою каменерізальних машин рейки з боку косогору необхідно укладати на опори зі шпал або міцного плоского каменю, що виключало б обвал опори чи схід машин із рейок. Висота опори з кам'яних блоків не повинна перевищувати двох блоків, покладених плоскою стороною. За інших умов опори робляться тільки зі шпал.
При ручному відбиванні каменю клинової форми робітник повинен знаходитися на відстані не менше 4 м від діючої машини. У разі необхідності виконання робіт на скосі уступу необхідно споруджувати надійні полки з шириною настилу не менше 1 м або роботи виконувати з механічного підйомного пристрою зі спеціальною кабіною для працюючих. При ручному відбиванні вертикальних смуг у разі проходки піонерних траншей на горизонтальних і похилих родовищах робітники повинні знаходитись на відстані не менше 4 м один від одного. Покрівля верхнього уступу на відстані не менше 2 м від верхньої бровки повинна очищатися від каменю.