- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
5.5.1. Виїзд на аварію
Виклик на аварію приймає черговий по взводу, при цьому він заповнює спеціальну путівку, в якій вказується місце та характер аварії і включає сигнал тривоги. Сигнал лунає на території взводу і в усіх квартирах особового складу.
Організація служби підрозділів ДВГРС дозволяє забезпечити виїзд відділення за сигналом тривоги за 30-60 с (залежно від часу доби). Першим за тривогою виїжджає чергове відділення на своїй автомашині (автобусі), в якій постійно знаходиться необхідне гірничорятувальне оснащення. Дислокація підрозділів ДВГРС забезпечує їх прибуття на аварійний об'єкт (шахту, кар'єр, драгу) через 5-50 хв. після одержання виклику.
5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
Прибувши на аварійний об'єкт, командир взводу ДВГРС стає керівником гірничорятувальних робіт. Він з'являється до відповідального керівника робіт з ліквідації аварії і доповідає йому про прибуття підрозділів і про їх чисельність.
Керівник гірничорятувальних робіт отримує від відповідального керівника письмове оперативне завдання. Він повинен ознайомитися з ним і скласти собі чітке уявлення про обставини: характер, місце і розміри аварії; кількість і місця знаходження людей, яких захопила аварія; загальну чисельність прибулих на об'єкт, наявність засобів для ліквідації аварії; стан вентиляції виробок і механізмів. Після цього керівник гірничорятувальних робіт визначає мету і способи дії щодо ліквідації аварії, а також завдання кожному відділенню ДВГРС.
Особовий склад підрозділів, які прибули на аварійний об'єкт, за розпорядженням командирів залежно від виду аварії бере необхідне оснащення і готується до виконання робіт.
Після цього керівник гірничорятувальних робіт подає команду прямувати до аварійного об'єкта. Сам керівник гірничорятувальних робіт залишається на командному пункті з відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії.
5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
ПЛА складається на початковий період і передбачає першочергові заходи щодо рятування людей і ліквідації аварії. Для їх визначення відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії і керівник гірничорятувальних робіт на основі діючого на об'єкті ПЛА складають оперативний план, який враховує конкретні обставини та додаткові відомості про аварію, характер її розвитку і т. ін.
5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
Особливо чітко повинні бути організовані гірничорятувальні роботи в початковий період аварії, коли прийняття правильних рішень допомагає врятувати багатьох потерпілих і звести до мінімуму збитки від аварії.
Гірничорятувальні роботи складаються з розвідки аварії, виводу людей із місць, де сталася аварія, надання їм першої медичної допомоги, організації роботи лабораторії, забезпечення умов дня переоснащення апаратури, відпочинку особового складу.
Основні роботи щодо ліквідації аварії розпочинаються лише після ретельної розвідки району аварії.
У випадках виникнення аварій, пов'язаних із загазуванням виробок кар'єру (пожежі, вибухи пилу та газів), у першу чергу увага приділяється створенню необхідного вентиляційного режиму, правильного вибору способів гасіння пожежі та організації робіт у загазованому середовищі. Гасіння пожежі завжди організовують з боку надходження свіжого повітря.
Повернення останнього підрозділу ДВГРС з аварійного об'єкта кар'єру, драги, земснаряда в розташування взводу можливе тільки за письмовим дозволом відповідального керівника робіт з ліквідації аварії.