- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
Район переміщення лінії |
Відстань, м, від фазного проводу до землі при напрузі, кВ | ||
до 1 |
до 10 |
до 35 | |
Територія кар'єрів і відвалів |
6 |
6 |
6 |
Місця важкодоступні для людей і недоступні для транспорту |
5 |
5 |
5 |
Укоси уступів |
3 |
3 |
3 |
Відстань при пересіченні та зближенні повітряних ліній з автодорогами, залізницями і до елементів будівель і споруд наведена в табл. 3.15.
При виготовленні пересувних опор їх діаметр у верхній частині повинен бути не менше 160 мм. Дозволяється виготовлення опор із металу. Основи опор можуть бути дерев'яними, металевими, залізобетонними. Для кутових опор інвентарний тягар повинен бути не менше 1 т, а проміжних – 0,55 т. При неможливості використання інвентарних тягарів можна використовувати анкерні розтяжки. Забороняється під повітряною ЛП проводити складування будь-яких матеріалів.
Проводи повітряних ЛЕП напругою 1000 В і більше повинні підвішуватися на окремих опорах. Транспортувати опори потрібно за допомогою опоровоза. Дозволяється транспортування опор трактором (бульдозером), але довжина каната (буксира) при цьому не повинна бути більше 3 м. Натягування проводів повітряної ЛЕП на пересувних опорах може бути тільки ручним.
Таблиця 3.15
Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
Місце пересічення чи зближення |
Відстань, м, при напрузі, кВ | ||
до 1 |
до 10 |
35 | |
Вертикальна відстань від проводу повітряної ЛЕП: |
|
|
|
при пересіченні контактної мережі до контактного проводу чи троса |
2 |
2 |
2 |
при пересіченні неелектрифікованих залізниць до головки рейок |
7,5 |
7,5 |
7,5 |
горизонтальна відстань при зближенні від проводу повітряної ЛЕП: |
|
|
|
до крайнього проводу контактної мережі із зовнішнього боку |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
до бровки земляного полотна автодороги |
2 |
2 |
4 |
до елемента будівлі у плані |
2 |
2 |
4 |
З'єднання проводів повітряної ЛЕП повинно виконуватися за допомогою інвентарних затискачів. Дозволяється з'єднання виконувати також скручуванням комбінованим методом довжиною не менше, ніж 350 мм. Механічна міцність кручення повинна бути не менше 90% міцності дроту. На прогоні дозволяється не більше трьох з'єднань фазних проводів і одного з'єднання заземлення. На місці пересічення з'єднувати проводи не дозволяється. Демонтаж ЛЕП перед масовим вибухом проводиться згідно з планом-графіком, який складається не пізніше, ніж за 3 дні до вибуху. Перед вибухом вимикаються всі внутрішньокар’єрні ЛЕП. Під час монтажу ЛЕП через залізницю чи автодорогу рух транспорту зупиняється, а контактна мережа вимикається.
Огляд повітряних ЛЕП проводиться:
а) особами змінного гірничого нагляду кожної зміни;
б) енергетиками і начальниками гірничих дільниць у їх межах – кожного тижня;
в) головним енергетиком і головним інженером кар'єру – щомісяця (вибірково).
Результати оглядів ЛЕП записуються у спеціальний журнал. Позачергові огляди проводяться при ожеледиці, швидкості вітру понад 15 м/с, після спрацювання системи захисту, після підривних робіт. Для огляду ЛЕП необхідно використовувати біноклі. При цьому особливу увагу слід приділяти підрізу проводів, порушенню ізоляторів. Для живлення рухомих машин і механізмів у кар'єрах використовують кабелі гнучкі шлангові (КГШ) згідно з ГОСТ 9388-76.
До вводу в експлуатацію нових чи відремонтованих кабелів їх необхідно випробувати на якість ізоляції подвійною напругою відносно робочої випрямленим струмом протягом 5 хв.
З'єднання кабелів можливе за допомогою спеціальних муфт. Приєднання кабелів безпосередньо до повітряних ЛЕП не дозволяється.
Огляд кабелів повинні проводити машиністи чи їх помічники тричі за зміну, начальники змін – один раз за зміну, енергетики дільниці – один раз на місяць і енергетик кар'єру, вибірково, один раз на три місяці. При огляді кабелів звертається увага на наявність тріщин, порізів, проколів.
Після відключення кабелю всі його жили розряджаються з використанням закоротки і діелектричних штанг, потім жили закорочуються. Відновлення ізоляції допускається тільки методом вулканізації.
В особливих умовах дозволяється проводити навантажувальні роботи через кабель, якщо його помістити в надійне укриття. Гнучкий кабель повинен прокладатися так, щоб виключити можливість його пошкодження, примерзання, завалу породою, наїзд на нього транспортних засобів. При вологому чи мокрому ґрунті або при наявності води кабель повинен розміщуватись на спеціальних опорах («козлах»). Переміщення кабелю, як правило, повинно проводитися після зняття напруги. Допускається переміщення кабелю без зняття напруги при використанні ді-електричних засобів захисту: рукавиць, бот, кліщів. Можливе також переміщення кабелю за допомогою екскаватора з використанням діелектричного каната.
При пересіченні кабелем залізниць чи автодоріг він повинен розміщуватись у трубах чи жолобах. При цьому укриття повинно виходити за полотно дороги не менше, ніж на 2 м – на випадок падіння і перекочування шматків породи. Допускається також підвішувати кабель над дорогою з використанням спеціальних опор і несучого дроту, на який на петлях підвішується кабель.
Електричні машини та апарати необхідно експлуатувати згідно з інструкціями заводу-виробника. Колекторні машини необхідно оглядати щозміни щодо якості колектора, кілець, щіток.
Відповідальність за своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів (ППР) електроустановок на кар'єрах покладається на начальників дільниць. За якість і своєчасність ремонтів відповідають енергетики дільниць. Для проведення ППР в кар'єрах повинні бути обладнані рухомі майстерні на автомобілях.