- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
Контрольні питання
1. Яких заходів безпеки необхідно дотримуватися при роботі дробарок?
2. Заходи безпеки при монтажі та пересуванні конвеєрів.
3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок.
3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
Гідромонітори в кар’єрах сьогодні використовуються, як правило, для зрошення розвалів, поливу поверхонь, при гасінні пожеж і т. ін.
Для зрошення відбитої гірської маси використовуються гідромонітори, які встановлюються на автоцистернах і гідропотягах, а також стаціонарно.
Основна небезпека при роботі гідромоніторів полягає в тому, що водяний струмінь може мати велику потужність і при потраплянні його на людину може призвести до фізичного руйнування тіла.
Крім того, розрив гідромонітора чи водоводу може призвести до розльоту шматків заліза.
Перед пуском гідромонітора після роботи його ствол повинен направлятися в безпечне для людей місце.
Станина гідромонітора мобільного чи стаціонарного повинна надійно закріплюватися.
Переміщення стаціонарного гідромонітора, заміна насадок, ущільнення шарнірів та інші ремонтні роботи допускається проводити лише після перекриття подачі води. Не дозволяється залишати працюючий гідромонітор без нагляду.
При роботі гідромонітора біля ліній електропередач мінімальна відстань до дротів повинна бути не менше подвійної дальності польоту струменя. З дозволу служби електропостачання дозволяється робота на меншій відстані з використанням обмежувача повороту ствола. При цьому повинен бути присутнім представник електрослужби.
До прийняття в експлуатацію гідромоніторна система випробовується на тиск, що перевершує робочий на 30%.
При роботі двох гідромоніторів мінімальна відстань між ними повинна бути не менше 1,5 дальності польоту струменя більш потужного гідромонітора.
3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
Драги і земснаряди на сьогодні, в основному, використовуються у шламовому господарстві гірничо-збагачувальних комбінатів.
Особливістю драг і земснарядів, на відміну від інших гірничих машин, є те, що вони перебувають у плавучому стані. Тому до них ставляться такі ж вимоги, як і до інших суден подібного типу.
Монтаж та реконструкція драг і земснарядів, будівництво гідромеханічних споруд і гірничопідготовчі роботи повинні проводитися тільки згідно із затвердженим проектом.
Водозливи, греблі та все гідравлічне господарство завчасно готується до зимового періоду і до пропускання талих вод. Біля кожної греблі, а також на кожній дразі та земснаряді повинен бути достатній запас аварійних матеріалів, інвентарю та інструментів згідно з переліком, затвердженим керівником підприєм-ства.
Ділянка поверхні, що розробляється, заздалегідь очищається від дерев, кущів, коріння та ін.
Гранично допустима висота надводного борту, а також відстань між понтоном і дном встановлюється згідно з проектом.
За наявності мерзлого прошарку ґрунту або міцних порід робота драги не допускається.
Всі люки понтону мають бути герметичними і мати водозахисні борти висотою не менше, ніж 150 мм. Робота з відкритими люками дозволяється тільки при виморожуванні води в понтонах.
Палуба, трапи, містки, переходи, східці виготовляються із рифленого металу і повинні мати перила. Сніг і кригу з усіх місць, де ходять люди, слід своєчасно прибирати.
Канати, що використовуються на драгах і земснарядах, повинні відповідати паспорту. Канат черпакової рами не повинен мати вузлів або розірваних дротів. Черпакова рама не повинна торкатися частин понтона. Драги та земснаряди повинні мати двосторонній зв'язок між драгарським та іншими приміщеннями. Цей зв'язок дублюється переговорними трубами.
Спускання людей у завалочний люк допускається після зупинки черпакового ланцюга та огляду черпака на предмет наявності в ньому породи. При цьому необхідно користуватись запобіжним поясом і канатом, закріпленим зверху.
Автодороги та пішохідні доріжки в зоні працюючої драги перекриваються, а по краях зони руху канатів виставляються попереджувальні знаки. Переїзд чи перехід через канати дозволяється тільки змінним драгером. Забороняється також підпливати до маневрових канатів і кабелю.
На добре видимих місцях повинні рівномірно розміщуватись рятувальні засоби (круги, кулі і т. п.) – не менше двох комплектів на 20 м довжини палуби. Рятувальні круги закріплюються до легких, але міцних канатів довжиною не менше 30 м. Навкруги кожного понтона закріплюється канат на висоті, доступній для людини, що знаходиться у воді. На воді повинно бути не менше двох човнів, один з яких закріплений за понтон. На понтонах у місцях проходу людей до човнів повинні бути відкидні містки, східці з перилами і ланцюговими огородженнями. Вантажопідйомність човнів і максимальна кількість людей на дразі повинні бути в чіткій відповідності. На кожному човні мають бути рятувальні засоби (круги, кулі тощо), не менше двох багрів, запасне весло, черпак, два ліхтарі).
При роботі драг і земснарядів, обладнаних пульпопроводами, для обслуговування останніх повинні споруджуватися містки, огороджені перилами висотою не менше 1 м. Весь пульпопровід повинен освітлюватись.
На новозбудованих драгах і земснарядах ремонтні лебідки повинні мати два типи гальмів. Сходи з кутом нахилу понад 75% і висотою 3 м повинні мати огородження тунельного типу. Сходи з кутом нахилу до 75% повинні мати надійні перила. В понтонах повинні бути сигналізатори появи води та аварійні насоси для її відкачування.
Для живлення драг і земснарядів використовуються кабелі гумові гнучкі шлангові (ГГШ), які прокладаються на поплавках, а на березі – на підставках. Забороняється переносити береговий кабель під напругою, допускати його примерзання. Напруга в освітлювальній мережі повинна бути не вище 220 В, а для освітлення понтонів – 12 В. Для живлення ручного інструменту допускається напруга 42 В.
Особливістю драг і земснарядів є наявність канатів, що знаходяться над людьми чи близько від них. Тому при пориві каната можливе травмування людей, як правило, з тяжкими наслідками. Щоб попередити пориви канатів, їх необхідно ретельно і своєчасно оглядати, а при необхідності – міняти. При роботі з канатами необхідно користуватися брезентовими рукавицями.
На дразі чи земснаряді повинно бути протипожежне знаряддя та обладнання: відра, багри, вогнегасники, ручні насоси в кількості, погодженій із пожежним наглядом. Протипожежний водовід прокладається по всій дразі з достатньою кількістю кранів для підключення пожежних рукавів, довжина яких забезпечувала б гасіння пожежі на найвіддаленішій ділянці. Первинні засоби пожежогасіння розміщуються у найбільш доступних місцях.
Відбирати проби з черпаків необхідно з безпечного та огородженого перилами місця. Забороняється під час роботи знаходитись на черпаковій рамі, переходити через розріз для рами, знімати з черпаків сторонні предмети та ін.
Перед виконанням робіт на льоду необхідно пересвідчитись у його товщині. Роботи можуть проводитись тільки згідно з письмовим нарядом. При зніманні криги необхідно мати човен і рятувальні круги з канатами довжиною не менше 30 м. Ці роботи ведуться у присутності особи нагляду.
Під час переміщення земснаряда перевіряється якість заведення якоря та якість канату. Плавзасобам не дозволяється наближатися до всмоктувача драги.
Для переходу на земснаряд чи з нього повинні бути перехід-ні містки з перилами (трапи). Спуск трапа на берег дозволяється у добре спланованих місцях без нависання та уступів. Береговий кінець трапа в опущеному стані повинен перекривати верхню бровку не менше, ніж на 2 м. Не дозволяється піднімати трап з людьми.