3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
У кар'єрах з відстанню до робочого місця 2,0 км чи глибиною понад 100 м повинно організовуватися перевезення людей із використанням транспорту. Для цього використовують автобуси чи спеціально обладнані вантажні автомобілі. Можливе перевезення людей в кар'єрі у пасажирських вагонах, що не входять до складу вантажних поїздів. Категорично забороняється перевезення людей у думпкарах, автосамоскидах і вантажних вагонетках підвісних канатних доріг.
Транспорт для перевезення людей у кар'єрі повинен ретельно перевірятися інженерно-технічною службою. Керівник підприємства повинен затвердити маршрути перевезення людей, а також графік руху із зазначеною швидкістю на окремих ділянках, місця зупинок і переїзду залізниць. Швидкість руху поза межами кар'єру не повинна перевищувати 60 км/год., а в кар'єрі – до 30 км/год. На маршруті руху транспорту встановлюють дорожні знаки загальноприйнятого зразка. Ділянки доріг у місцях зупинок мають бути горизонтальними і винесеними за полотно дороги.
На місці зупинки встановлюється знак «Зупинка пасажирського транспорту». Перевезення людей у кабінах вантажних автомобілів чи локомотивів дозволяється лише з письмового дозволу адміністрації.
Пересування людей до кар'єру та в ньому дозволяється по пішохідних доріжках, які чітко визначені, а в період ожеледиці посипаються піском. На перехресті доріжок з автодорогою або залізницею встановлюється знак «Пішохідний перехід». На підході до дороги або залізниці бажано встановлювати спеціальний лабіринт (рис. 3.1). Під час руху в лабіринті людина вимушено повертається в той чи інший бік, що дозволяє їй завчасно побачити транспорт, що наближається. Перехід через залізницю повинен мати суцільний настил на рівні головок рейок. Для переміщення з горизонту на горизонт необхідно обладнати сходи з обох боків поручнями висотою не нижче 0,8 м. Похил східців не повинен бути більшим 60°. При висоті уступу понад 10 м ширина східців має бути не менша 0,8 м, через кожні 15 м влаштовуються горизонтальні площадки. Відстань між сходами по довжині уступу встановлюється проектом, але повинна бути не більше 500 м. Східці та їх площадки повинні систематично очищатися від снігу та криги, а за необхідності посипатися піском чи сіллю. Підходи до сходин з боків повинні бути рівними і чистими на відстані 0,8 м.
Замість сходин дозволяється влаштовувати похилі доріжки з кутом нахилу не більше ніж 20° і перилами з боку укосу уступу. Можна також використовувати підйомні пристрої – ліфт, рухомі східці і т. ін., але їх конструкція повинна погоджуватися з Держгірпромнаглядом.
Рис. 3.1. Схема лабіринту на перехресті пішохідної доріжки і шляху: 1 – пішохідна доріжка; 2 – лабіринт; 3 – залізнична колія
3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
Заколи, як правило, повинні оббиратися за допомогою механічних пристроїв, змонтованих на базі тракторів. Такий пристрій являє собою рухому вежу з кліттю для людей, який може переміщатися як в горизонтальній, так і у вертикальній площині. Під час перебування в кліті необхідно користуватися запобіжним поясом.
Знімання заколів є досить небезпечною роботою, тому її повинні виконувати не менше, ніж два працівники, при цьому один із них має вести спостереження. Оббирання заколів повинно проводитися зверху вниз.
При роботі на укосах уступів з кутом понад 35° особи, що проводять оббирання заколів чи виконують іншу роботу, повинні використовувати запобіжні пояси і канати, які надійно закріплюють зверху уступу. Запобіжні пояси і страхові канати повинні не менше, ніж один раз на півроку, проходити випробування на статичне навантаження 2250 Н протягом п'яти хвилин, про що засвідчує відповідне клеймо із зазначенням дати.
Слід мати на увазі, що користування недостатньо міцними і ненадійними запобіжними поясами й канатами більш небезпечно, ніж робота без цих засобів. Канат має бути досить еластичним. У місцях згинання канату на верхній частині бровки не повинно бути гострих виступів і каміння.