- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
Контрольні питання
1. Які вимоги пред'являються до водовідливних установок?
2. Куди повинна відводитись вода з кар'єрів?
3. Які необхідно передбачити заходи захисту кар'єрів від повені?
4. Які заходи безпеки застосовують при веденні гірничих робіт біля водойм?
5. Який порядок екранування водойм?
3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
Ремонт гірничих, транспортних і будівельно-дорожних машин повинен проводитися згідно із затвердженим графіком ППР.
Усі ремонти, пов'язані з порушенням цільності металоконструкцій, проводяться з дозволу головного механіка підприємства в присутності особи технічного нагляду. На всі види ремонтних робіт складаються відповідні інструкції, а також технологічні карти, посібники, проекти проведення робіт, передбачаються необхідні пристрої та інструменти. Перед початком робіт призначається відповідальна особа, а всі виконавці робіт ознайомлюються з інструкціями під розпис.
Перелік основного гірничотранспортного устаткування, прийом якого здійснюється комісіями, визначається адміністрацією підприємства. Склад комісії призначає адміністрація.
Профілактичні огляди устаткування повинні проводитись у терміни, затверджені керівником підприємства, згідно з графіком планово-попереджувальних робіт.
Устаткування або його частини, маса яких перевищує 50 кг, повинні перемішуватися підйомно-транспортними засобами. Вантажопідйомність підйомно-транспортних механізмів повинна відповідати масі найбільш масивних деталей чи машин у цілому. При підйомі великогабаритних частин роботою керує майстер чи бригадир. При виконанні такелажних робіт команду кранівнику подає тільки одна особа. Не допускається використання технічних засобів, термін технічного огляду яких закін-чився. До ремонту гірничих машин необхідно приступати після їх якісної очистки і розбирання електричної схеми. При одно-часному виконанні ремонту машини й електроприводу повинні розроблятися заходи щодо безпеки робіт.
Ремонт гірничих машин, особливо масивних, можна виконувати безпосередньо в кар'єрі або на спеціальному ремонтному майданчику рудникової майстерні. При виконанні ремонту в кар'єрі екскаватор чи буровий верстат виводяться з вибою на добре спланований майданчик, який знаходиться за межами вибухонебезпечної зони, над яким не проходять проводи повітряної лінії електропередачі. Розміри ремонтно-монтажного май-данчика повинні забезпечувати розміщення на ньому всіх необхідних вузлів і деталей, пристроїв, матеріалів тощо.
При розміщенні деталей і вузлів необхідно забезпечити проходи та проїзди для транспорту і вантажопідйомних механізмів.
При виконанні робіт, які вимагають підмостків, останні будуються згідно з вимогами до риштування для будівельно-монтажних робіт. Використання для цього випадкових опор не дозволяється. У разі неможливості встановити підмостки допускається виконання робіт зі сходами, але при висоті більше 2 м необхідно користуватись монтажними поясами, які надійно закріплюються. Одночасне ведення робіт на двох ярусах риштування без спеціальних засобів безпеки недопустиме. Ведення робіт із приставних драбин електроінструментом забороняється. Під час роботи із зубилом необхідно користуватися захисними окулярами або щитками.
При виконанні робіт на щоглі, кузові чи стрілі екскаватора необхідно користуватися запобіжними поясами. При швидкості вітру понад 8 м/с роботи на висоті не дозволяються.
Під час робіт із залученням ремонтного персоналу повинен складатися наряд-допуск, який передбачає прийняття всіх необхідних заходів безпеки. Наряд-допуск видається керівникові ремонтних робіт.
Для забезпечення протипожежної безпеки необхідно підтримувати в постійній готовності весь протипожежний інвентар. Особливу увагу на протипожежну безпеку необхідно звертати при високій температурі й низькій вологості повітря. Масло, що витікає з гідросистем, необхідно негайно ліквідовувати, а розлите масло ретельно прибирати.