3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах

Об'єми та термін ремонтів електроустаткування регламентуються планами, які складаються головним енергетиком підприємства.

Капітальні ремонти електроустаткування проводяться з метою відновлення його дієздатності на наступний міжремонтний період. При капітальному ремонті, як правило, проводиться повне розбирання обладнання, ретельний огляд усіх деталей, відновлення їх або заміна непридатних для експлуатації.

При поточному ремонті устаткування проводиться його огляд, очистка, регулювання, ремонт окремих вузлів чи агрегатів.

Конструктивні зміни під час ремонтів допускаються тільки відповідно до затвердженої документації. Ремонт електроустаткування, технологічно пов'язаного з механічними агрегатами, проводиться одночасно з ремонтом цих агрегатів.

До початку ремонту необхідно скласти: відомості обсягів робіт, графік ремонту, перелік запчастин, інструментів, пристроїв, провести підготовку ремонтних майданчиків, укомплектувати відповідні бригади.

Керівник електрослужби підприємства повинен періодично перевіряти наявність матеріалів, інструментів, обладнання, які є на складі.

Відремонтоване устаткування випробовується згідно з «Нормами випробування електрообладнання і апаратів електроустановок споживачів». Спеціальні випробування проводяться згідно з програмами, затвердженими керівником електрогосподарства. Після приймання з ремонту електроустаткування перевіряється під навантаженням протягом часу, вста-новленого заводом-виробником, але не менше, ніж 24 годин. Тільки після цього устаткування може бути прийняте в експлуатацію. Всі роботи, виконані під час капітального ремонту, приймаються за актом.

Контрольні питання

1. Хто дає дозвіл на ремонт несучих металоконструкцій механізмів?

2. Хто встановлює терміни огляду машин?

3. Які вимоги до ремонтного майданчика в кар'єрі?

4. Правила безпеки при виконанні зварювальних робіт у приміщеннях, виконаних із горючих матеріалів.

4. Основи пожежо- та вибухобезпеки

4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів

Пожежею називається безконтрольне горіння поза спеціальним вогнищем, яке наносить матеріальний збиток. Тривалість пожежі, а також матеріальні збитки залежать від характеру і величини пожежного навантаження, тобто маси горючих і важкогорючих речовин.

Простір, в якому розвивається пожежа, умовно поділяють на три зони: горіння, теплової дії і задимлення. Зоною горіння називається частина простору, в якій відбуваються процеси тер-мічного розкладання чи випаровування горючих речовин і матеріалів. Зона теплової дії примикає до межі зони горіння. В цій частині простору проходять процеси теплообміну між поверхнею полум'я і горючими матеріалами. Межі зони проходять там, де теплова дія призводить до помітної зміни стану матеріалів і створюються неможливі умови для перебування людей без протитеплового захисту.

Зоною задимлення називається частина простору, що межує із зоною горіння і заповнена димовими газами, концентрація яких створює загрозу для життя і здоров'я людей. Ця зона може включати в себе зону теплової дії і значно її перевищувати.

Основні причини пожеж при відкритій розробці в кар'єрах і на поверхневому комплексі дуже різноманітні, що утруднює їх профілактику. До найбільш частих причин виникнення пожеж необхідно віднести такі: неправильне проведення вогневих і зварювальних робіт, порушення правил експлуатації опалювальних печей і пристроїв, електричних мереж та електроустаткування, самозаймання вугілля і руди, несправність або відсутність на деяких об'єктах системи блискавкозахисту, вибухи пило-, паро- та газоповітряних сумішей, іскроутворення і перегрів при терті, особливо під час роботи стрічкових конвеєрів, підшипників, редукторів і канатів, підривні роботи, недоліки в будівельних конструкціях, спорудах, плануванні приміщень, улаштуванні комунікацій, порушення правил користування відкритим вогнем, особливо поблизу місць застосування або зберігання горючих чи легкозаймистих речовин, необережність персоналу.

Прикладом причини виникнення пожежі в рудопідйомному похилому конвеєрному стволі з горючою стрічкою є пожежа при виконанні електрозварювальних робіт із порушенням вимог протипожежної безпеки у стволі об'єкту ЦПТ рудника Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату. Відсутність на той час у стволі засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння не дала можливості погасити пожежу на початковій її стадії і призвела до повного знищення вогнем усього устаткування в стволі довжиною 500 м.

Іншим прикладом причини пожежі в похилих стволах із важкогорючими конвеєрними стрічками є раптовий повздовжній розрив стрічки в одному зі стволів шахти № 2 ім. Артема в Кривбасі, розклинення і пробуксовка її на ведучому барабані з гумовою футеровкою, що призвело до виникнення теплового імпульсу від тертя і загоряння футеровки барабана, стрічки та електричних кабелів із гумовою оболонкою. Існуючі в стволах засоби пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння при цьому не спрацювали. Пожежа з одного похилого ствола через вентиляційно-ходові виробки перекинулась і на другий ствол.

Внаслідок пожежі в обох похилих стволах вогнем було знищене все устаткування, що призвело до великих матеріальних збитків і припинення на тривалий час роботи конвеєрних трактів рудника.

Пожежна безпека – це стан об'єкта, при якому із заданою імовірністю виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення забезпечуються умови для виявлення пожежі, обмеження її розповсюдження, ліквідації пожежі та захисту людей і матеріальних цінностей.

Пожежна безпека забезпечується завдяки створенню системи заходів пожежної профілактики та активного пожежного захисту.

Пожежна профілактика – комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання можливому виникненню пожежі.

Система активного пожежного захисту забезпечується комплексом організаційних заходів і технічних засобів щодо виявлення та гасіння пожеж, запобігання дії на людей небез-печних і шкідливих факторів пожежі, а також обмеження матеріальних збитків від неї.

Для запобігання пожежам при відкритій розробці та їх гасіння передбачаються організаційні, технічні, режимного характеру, тактико-профілактичні, будівельно-конструкторські та інші заходи, за яких повністю виключається можливість виникнення іскор і полум'я та контакту нагрітих деталей устаткування з горючими матеріалами.

До організаційних заходів належать правильний вибір технології, недопущення захаращення приміщень і майданчиків, навчання працівників правилам пожежної безпеки, спеціальне розміщення матеріалів на складах і техніки в гаражах та май-стернях.

До технічних належать заходи, що стосуються правильного добору і монтажу електроустаткування, систем блискавкозахисту об'єктів і влаштування заземлення, іскрогасників тощо.

Заходи режимного характеру – це заборона куріння, запалювання вогню, правильне зберігання промаслених ганчірок, постійний контроль за зберіганням матеріалів, що можуть самозагорятись та ін.

Тактико-профілактичні заходи передбачають швидку дію пожежних команд, забезпечення об'єктів первинними засобами вогнегасіння, а також підтримування постійно у справному стані пожежної водопровідної системи і т. ін.

Заходи будівельно-конструкторського характеру передбачаються у процесі проектування і будівництва споруд, створенні протипожежних конструкцій будівель, а також при конструюванні гірничих машин та устаткування.