- •3. Безпека при технологічних процесах у кар'єрах
- •3.1. Загальні заходи безпеки
- •3.1.1. Вимоги безпеки при перевезенні чи переміщенні людей у кар'єрах
- •3.1.2. Безпека при оббиранні заколів
- •Контрольні питання
- •3.2. Попередження зсувів та обвалів
- •Види деформації гірничих порід у кар'єрах за класифікацією Малюшицького ю.М.
- •3.2.1. Стійкість уступів кар'єрів
- •3.2.2. Стійкість бортів кар'єрів
- •3.2.3. Заходи безпеки при комбінованій і повторній розробці
- •3.2.4. Безпека на перевантажувальних пунктах
- •3.2.5. Забезпечення стійкості відвалів
- •3.2.6. Основні заходи підвищення стійкості уступів і бортів кар'єрів
- •Контрольні питання
- •3.3. Безпека при експлуатації гірничих машин
- •3.3.1. Безпека при роботі бурових верстатів
- •3.3.2. Безпека при роботі екскаваторів
- •3.3.3. Безпека при експлуатації допоміжних машин
- •Контрольні питання
- •3.4. Вимоги безпеки при роботі кар'єрного транспорту
- •3.4.1. Безпека при експлуатації залізничного транспорту
- •3.4.2. Безпека при експлуатації автомобільного транспорту
- •3.4.3. Безпека при експлуатації конвеєрного транспорту
- •3.4.4. Безпека при експлуатації підвісних канатних доріг
- •Контрольні питання
- •3.5. Безпека праці при проведенні вибухових робіт
- •Групи сумісності вибухових матеріалів
- •Класифікація вибухових речовин відповідно до умов їх використання
- •3.5.1. Персонал для підривних робіт
- •3.5.2. Вимоги безпеки при зберіганні та транспортуванні вибухових матеріалів
- •3.5.3. Організація безпечного проведення підривних робіт на кар'єрах
- •3.5.4. Безпека при ліквідації відказів зарядів
- •Причини, наслідки та ознаки відказів
- •3.5.5. Розрахунок небезпечних відстаней при проведенні підривних робіт
- •Мінімальні безпечні відстані для людей при підривних роботах на відкритій місцевості
- •3.5.5.1. Визначення небезпечних зон за умови розльоту шматків породи
- •3.5.5.2. Розрахунок сейсмічно безпечних відстаней
- •Значення коефіцієнта Кг
- •Значення коефіцієнта Кс
- •Значення коефіцієнта а*
- •Короткоуповільненому; миттєвому
- •3.5.5.3. Розрахунок відстаней, безпечних за дією ударної повітряної хвилі при вибухах
- •Значення коефіцієнта кт
- •Значення коефіцієнта км
- •Значення коефіцієнта Кн
- •Значення коефіцієнта Кзн
- •Допустимий тиск на фронті упх на споруди і механізми
- •3.5.6. Вимоги безпеки при виготовленні найпростіших гранульованих та емульсійних вибухових речовин
- •3.5.7. Маркування електродетонаторів і детонаторів у металевих гільзах
- •Контрольні запитання
- •3.6. Електробезпека на кар'єрах
- •3.6.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.6.2. Перша допомога ураженому електричним струмом
- •3.6.3. Аналіз безпеки електроустаткування
- •При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
- •3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
- •Відстань від фазного дроту повітряної леп до поверхні землі
- •Відстань при пересіченні та зближенні повітряних леп із залізницями та автомобільними дорогами, будівлями і спорудами
- •3.6.5. Вимоги до заземлення і систем захисту
- •Вимоги до електроустановок, які підлягають заземленню
- •Максимально допустиме значення опору заземлення
- •3.6.6. Безпека при освітленні кар'єрів
- •3.6.7. Безпека на електрифікованому транспорті
- •3.6.8. Особливості використання електроустаткування в пожежо- та вибухонебезпечних умовах
- •Контрольні питання
- •3.7. Безпека при циклічно-потоковій технології
- •3.7.1. Безпека при обслуговуванні дробарок
- •3.7.2. Безпека під час монтажу і пересуванні конвеєрів
- •3.7.3. Безпека при обслуговуванні підземних конвеєрних трактів та інших підземних виробок
- •Контрольні питання
- •3.8. Безпека при використанні гідромоніторів, драг і земснарядів
- •3.8.1. Безпека при роботі гідромоніторів
- •3.8.2. Безпека при роботі драг і земснарядів
- •Контрольні питання
- •3.9. Безпека при видобутку штучного каменю
- •3.9.1. Безпека при веденні гірничих робіт
- •3.9.2. Безпека при роботі каменерізальних машин
- •3.9.3. Безпека при навантаженні та складуванні блоків
- •Контрольні питання
- •3.10. Водовідлив та осушення кар'єрів
- •3.10.1. Вимоги до водовідливних установок
- •3.10.2. Заходи безпеки при веденні гірничих робіт біля водойм і захист кар'єрів від повеней
- •Контрольні питання
- •3.11. Заходи безпеки при монтажних і ремонтних роботах
- •3.11.1. Безпека при виконанні ремонтних робіт
- •3.11.2. Безпека при зварювальних та інших вогневих роботах
- •3.11.3. Безпека при електроремонтних роботах
- •Контрольні питання
- •4. Основи пожежо- та вибухобезпеки
- •4.1. Основні поняття та причини пожеж і вибухів
- •4.2. Пожежний нагляд та організація пожежної охорони
- •4.3. Процеси горіння та показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин
- •4.3.1. Фізико-хімічні основи процесу горіння
- •4.3.2. Показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів
- •4.3.3. Особливості горіння твердих і рідких горючих матеріалів та речовин
- •4.3.4. Горіння пилоповітряних і газоповітряних сумішей
- •4.4. Протипожежний захист об’єктів при відкритій розробці корисних копалин
- •4.4.1. Пожежна характеристика будівельних матеріалів
- •4.4.2. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Межі вогнестійкості, год., основних несучих і захисних конструкцій будівель (чисельник) і межі поширення вогню, см (знаменник)
- •4.4.3. Категорії будівель і приміщень за вибухопожежонебезпечністю
- •4.4.4. Протипожежна профілактика при спорудженні та експлуатації об'єктів кар'єрів
- •Протипожежні розриви між виробничими та допоміжними будівлями
- •4.4.5. Протипожежні заходи при улаштуванні складів
- •Протипожежні розриви між спорудами
- •4.4.6. Склади кислот, карбіду кальцію, балонів із стисненим, зрідженим і розчиненим газами
- •4.4.7. Протипожежне водопостачання
- •4.4.8. Протипожежні заходи при проведенні зварювальних і газополуменевих робіт
- •4.5. Методи і засоби гасіння пожеж
- •4.5.1. Загальні методи гасіння пожеж
- •4.5.2. Гасіння пожеж водою
- •4.5.3. Спринклерні та дренчерні установки
- •4.5.4. Хімічні засоби вогнегасіння
- •4.5.5. Первинні засоби гасіння пожеж
- •Контрольні питання
- •5. Гірничорятувальна справа
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Організація Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- •5.3. Оснащення підрозділів двгрс
- •5.4. План ліквідації аварій
- •Форма оперативної частини плану ліквідації аварій
- •5.5. Дії підрозділів двгрс під час ліквідації аварій
- •5.5.1. Виїзд на аварію
- •5.5.2. Підготовка до гірничорятувальних робіт
- •5.5.3. Оперативний план ліквідації аварії
- •5.5.4. Організація гірничорятувальних робіт
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури Нормативна література
- •Науково-технічна література
Рис.
3.13.
Схема вмикання людини
При дотику до корпусу, що знаходиться під напругою: а – при заземленні; б – без заземлення
Імовірність ураження електричним струмом залежить також від умов електроприміщень, які можуть бути з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні та без підвищеної небезпеки (ПУЕ).
До факторів підвищеної небезпеки належать:
– відносна вологість повітря ≥60-75%;
– струмопровідна основа (підлога);
– наявність струмопровідного пилу;
– температура тривало перебільшує +35°С або короткострокові +40°С;
– можливість одночасного дотику до нормально неструмоведучих частин електроустаткування і металоконструкцій, що мають контакт із землею.
Особливо небезпечні фактори електроприміщень:
– наявність вологи, близької до насичення, чи конденсату;
– наявність хімічно активних речовин, які руйнують ізоляцію та струмопровідні елементи;
– наявність не менше, ніж двох факторів підвищеної небезпеки.
При наявності одного з факторів першої групи має місце підвищена небезпека, а одного з факторів другої групи або одночасно двох першої – особлива небезпека.
Приміщення без підвищеної небезпеки – це такі, в яких відсутні ознаки, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.
Виходячи з цієї класифікації, умови розробки корисних копалин як підземним, так і відкритим способом слід віднести до особливо небезпечних.
3.6.4. Безпека при електропостачанні кар'єрів
При розробці родовищ корисних копалин відкритим способом необхідно керуватися «Правилами улаштування електроустановок», «Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів», «Правилами користування і випробування захисних засобів, що використовуються в електроустановках», «Інструкцією з безпечної експлуатації та обслуговування електроустаткування і електромереж на кар'єрах», «Єдиними правилами безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом», які розроблені з урахуванням вищезазначених правил.
На кожному кар'єрі повинні бути:
а) схема електропостачання, нанесена на план гірничих робіт, на якій вказуються силові та електротягові мережі, місця розміщення електроустановок (трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв та ін.);
б) принципова однолінійна схема з показом силових мереж, електроустановок (трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв), а також виду струму, площі перерізу проводів і кабелів, їх довжини, марки, напруги та потужності кожної установки, всіх місць заземлення, розміщення запобіжної комутаційної апаратури.
Зміни, які вносяться в електромережу, повинні відображатись на схемах не пізніше наступного дня.
Відповідальність за загальний стан електрогосподарства покладається на головного енергетика кар'єру, а на окремих дільницях – на енергетиків дільниць. Відповідальність за своєчасний ремонт електроустаткування відповідно до графіка планово-попереджувальних робіт покладається на головного інженера кар'єру.
На кожному пусковому апараті повинен бути чіткий напис, який показує, що він живить.
На приводах роз'єднувачів у разі виконання ремонтних робіт повинні вивішуватися плакати «Не вмикати – працюють люди».
Знімати плакати і вмикати апарати мають право люди, які їх вивішували, або керівники робіт.
При обслуговуванні електроустановок необхідно застосовувати запобіжні засоби (діелектричні рукавиці, боти, ізоляційні підставки).
Перед використанням захисні засоби повинні ретельно оглядатися. При низьких температурах треба користуватися утепленими діелектричними рукавицями.
Захисні засоби, що використовуються при обслуговуванні електроустановок, повинні в установлені строки випробуватись, після чого на них ставиться відповідне клеймо.
Для живлення пересувних електроустановок допускається використовувати напругу не вище 35 кВ. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані заводом-виробником або електролабораторією. Для захисту людей від ураження електричним струмом напругою до 1000 В повинні використовуватися реле втрат струму, які автоматично спрацьовують не більше, ніж за 200 мс при замиканні на землю.
Надійність спрацювання реле втрат повинна контролюватися перед кожною зміною.
Електробезпека на кар'єрах визначається безпекою при обслуговуванні підстанцій, примикальних пунктів, електромереж, електроустановок та якістю заземлення.
У приміщеннях стаціонарних електричних підстанцій і розподільних пристроїв повинні бути вивішені схеми первинної та вторинної комутації повітряних і кабельних ЛЕП, інструкції для обслуговуючого персоналу, типові попереджувальні знаки та стенди з плакатами, а також правила надання першої долікарської допомоги потерпілим.
На підстанціях усі вихідні фідери напругою понад 1000 В, що живлять кар'єрні пересувні установки, повинні бути забезпечені реле втрат.
Захист від однофазних замикань на землю має бути двоступеневим. Перевірка та контроль наладки І ступеня захисту від замикання на землю однієї фази повинні проводитись не рідше одного разу на 6 місяців, а II ступеня – не рідше одного разу на рік.
Незалежно від типу підстанції необхідно задовольняти таким вимогам:
а) надійне огородження неізольованих струмопровідних елементів;
б) наявність механічного блокування, яке б виключало помилкові операції з роз'єднувачами та масляними вимикачами, доступ персоналу до струмопровідних елементів при ввімкненому роз'єднувачеві;
в) наявність покажчиків положень приводів роз'єднувачів («Ввімкнено», «Вимкнено»);
г) наявність міток на струмопровідних частинах, де потрібно накладати переносні заземлювачі;
д) повітряні вводи, що мають висоту менше 2,9 м, огороджуються сіткою;
є) всі двері примикальних пунктів повинні мати надійні замки із різними ключами для дверей з боку високої та низької напруги;
ж) комплектні трансформаторні підстанції (КТП) з боку високої напруги повинні мати плавкі запобіжники, а низького – автоматичні вимикачі.
Із зовнішнього боку КТП повинні бути чіткі застережні написи. КТП чи примикальний пункт повинні знаходитися від опори не далі 10 м. Не дозволяється приєднувати до однієї опори більше однієї КТП чи примикального пункту.
Примикальні пункти оглядаються кожної зміни машиністами екскаваторів. Результати огляду записуються в агрегатну книгу екскаватора. При виявленні недоліків вмикати екскаватор забороняється. Кожного місяця примикальний пункт оглядає енергетик дільниці, а один раз на 6 місяців – енергетик кар'єру.
Комплектні трансформаторні підстанції кожної зміни оглядає машиніст бурового станка. Енергетик дільниці оглядає КТП кожного місяця під час профілактичних робіт.
Приміщення рухомих трансформаторних підстанцій і розподільних пунктів повинні виготовлятись із негорючих матеріалів. Переключення примикальних пунктів повинно виконуватися тільки за нарядом.
Кар'єрні повітряні лінії електропередачі (ЛЕП) поділяють на внутрішньо- (кар'єр і відвали) і зовнішньокар'єрні. Мережі електропередач, що підлягають переміщенню, подовженню чи скороченню, називаються пересувними (переносними). Трасування повітряних ЛЕП проводиться згідно з паспортом, а монтаж – тільки за письмовим нарядом. Пересувні ЛЕП секціонуються. При розміщенні ЛЕП уздовж уступу максимальна відстань між опорами 50 м, а впоперек уступів – 40 м.
Відстань від нижнього фазного дроту ЛЕП до поверхні землі наведена в табл. 3.14.
Таблиця 3.14