зБІРНИК №2 ВАТРА КОНФЕРЕНЦІЯ (СЕКЦІЯ БО)
.pdfметодології постановки цілей аналізу, а також відсутність акценту на дослідження властивостей, закономірностей і законів систем, які їм властиві, і які потребують глибшого вивчення, адже вони відіграють надзвичайно важливу роль у становленні, функціонуванні та розвитку системи.
В сучасних підходах до проведення системного аналізу не використовується така властивість соціальних систем, як успадкування та імплементація досвіду інших, аналогічних систем [2]. Так, завдяки успадкуванню можливе використання досвіду інших систем, які вижили в несприятливих умовах і накопичили певний комплекс заходів адаптації та структурних змін у відповідь на зміни внутрішніх і зовнішніх факторів.
Отже, при проведенні системного аналізу, насамперед слід створити на основі досвіду функціонування аналогічних систем «еталон» цієї системи і стратифікувати всі характеристики і особливості функціонування даної ідеальної системи на чотири групи: 1) характеристики системи, які відображають стратегію її розвитку; 2) характеристики, які визначають морфологічний стан системи; 3) характеристики, що визначають функціональний стан системи; 4) Характеристики, які визначають генезиснопрогностичний стан системи [1].
Після цього слід зіставити дані «еталона» з фактичними характеристиками системи і виявити відхилення у досліджуваній системі. Відхилення параметрів досліджуваної системи від «еталона» повинні бути покладені в основу формування цілей її розвитку, на основі яких необхідно розробити проекти і програми, які усунули б наявні відхилення і максимально наблизили систему до ідеалу («еталону»).
При створенні стратегічної групи «еталону» потрібно розробити: місію системи, її стратегічні цілі та перевірити їх на предмет відповідності принципам сталого розвитку, після чого зіставити з фактичною місією і цілями досліджуваної системи. Традиційно під метою (місією) розуміється бажаний стан, до якого прагне система у своєму розвитку.
Щоб зрозуміти доцільність порівняння морфологічної групи «еталону» з аналогічною досліджуваною системою, спочатку слід встановити сутність поняття «морфологія системи». Так, відомо, що морфологія системи – це сукупність її компонентів з описанням відносин і зв'язків між ними, тобто, це характеристика системи, яка відображає її склад, ієрархію і зв'язки, які реалізуються між різними рівнями і компонентами. Це означає, що при вивченні морфологічної групи «еталону», можна отримати відповідь на питання про те, з яких елементів вона складається і які зв'язки в ній існують, що також дозволяє зрозуміти її ієрархічну структуру і звірити зі структурою досліджуваної системи, і при наявності відхилень при потребі внести відповідні корективи.
При вивченні функціональної групи і порівнянні «еталону» з досліджуваною системою, в останній можна виявити відхилення функціональних параметрів і перебігу процесів, які відбуваються в ній, корекція яких може суттєво поліпшити функціонування досліджуваної
651
системи і буде сприяти більш результативному досягнення нею стратегічних і тактичних цілей.
При дослідженні генезисно-прогностичної групи слід вивчити періоди її становлення, встановити фазу циклу її розвитку, дослідити фази циклу розвитку компонентів і підсистем, які її складають і зіставити з аналогічними фазами розвитку «еталону», який дасть можливість виявити об'єктивні відхилення в розвитку досліджуваної системи і скоригувати їх [3].
На нашу думку для практичної реалізації теоретичних напрацювань дослідження соціально-економічних систем слід використовувати інтегрований системний аналіз, який включає у себе аналіз і розвиток стратегічної, морфологічної, функціональної і генезисно-прогностичної груп системи «еталон» і порівнянні їх з аналогічними групами досліджуваної системи. Даний метод може бути впровадженим у повсякденну діяльність менеджерів організацій та працівників органів центральної і місцевої влади, і не потребує значних ресурсів для його використання.
Отже, інтегрований системний аналіз, який здійснюється шляхом створення віртуальної ідеальної системи – «еталона з подальшим порівнянням властивостей та характеристик досліджуваної системи з «еталоном» і виявленням відхилень, які слід коригувати, – є ефективним методом системного аналізу, який може мати достатнє широке застосування для поліпшення функціонування соціально-економічних систем.
Список використаних джерел:
1.Коваленко І. І. Вступ до системного аналізу [Електронний ресурс]: навчальний посібник / І. І. Коваленко, П. І. Бідюк, О. П. Гожий. – Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили, 2004. – 148 с. Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/index.php?m=2&b=199.
2.Ладанюк А. П. Основи системного аналізу : навчальний посібник / А. П. Ладанюк. – Вінниця: Нова книга, 2004. - 176 с.
3.Шарапов О. Д. Системний аналіз [Електронний ресурс] : навчальний посібник / О. Д. Шарапов, В. Д. Дербенцев, Д. Є. Семьонов. – К. : КНЕУ, 2003. – 154 с. Режим доступу: http://studentam.kiev.ua/download/sistemniy_analiz_sharapov.rar.
Анастасія Пашківська Науковий керівник: Копчикова І.В., асистент
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
СТАН ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У ГОЛОВНОМУ УПРАВЛІННІ СТАТИСТИКИ
Одна з основних функцій державного управління полягає в збиранні, обробленні та узагальненні статистичних даних. В органах державної статистики функціонує спеціально створена автоматизована система, яка здійснює виконання цього технологічного процесу. Однак система має ряд недоліків, які спричинені застарілим технічним, програмним забезпеченням, недостатністю застосування нових телекомунікаційних технологій.
652
Проблеми інформаційного забезпечення в економіці та управлінні досліджувалися Бакаєвим Л.О., Бакаєвим О.О., Берсуцьким Я.Г.,Калюжним Р.А., Лепою М.М., Писаревською Т.А., Порохнею В.М. Однак ряд питань функціонування інформаційних систем в органах державної статистики в Україні досліджені недостатньо. Однією з найбільш суттєвих проблем, які стоять перед органами державної статистики, є забезпечення своєчасного і якісного процесу введення первинної статистичної інформації у електронному вигляді. Тому проблеми впровадження сучасних інформаційних технологій, удосконалення систем збирання статистичної інформації у електронному вигляді, є особливо актуальними.
До останнього часу в системі органів державної статистики діяла «Стратегія розвитку державної статистики на період до 2008 року» здійснення деяких заходів якої не було забезпечено необхідними фінансовими та матеріально-технічними ресурсами, внаслідок чого уповільнилося проведення робіт із створення бази метаданих, із забезпечення подання респондентами форм статистичної звітності в електронному вигляді, створення системи електронного документообігу тощо. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. «Про схвалення Стратегії розвитку державної статистики на період до 2012 року» запропонована нова стратегія серед основних напрямів якої є:
-удосконалення статистичної методології відповідно до міжнародних стандартів, процедури збирання та оброблення статистичної інформації, організації державних статистичних спостережень,оптимізація їх кількості та змістовності, подальший перехід до вибіркових методів спостереження, підвищення якості статистичних даних;
-модернізація інформаційних і комунікаційних технологій збирання,оброблення, збереження та поширення статистичних даних, розвиток програмно-технічної інфраструктури інформаційної системи органів державної статистики [1].
До програмного забезпечення інформаційної системи Головного управління статистики (ГУС) належать системне забезпечення і прикладні програми, які дозволяють агрегувати дані, що надходять з районного рівня для надання їх на вищий рівень. Це програмне забезпечення має підсистеми формування даних і аналізу даних. За допомогою підсистеми формування відбувається на всіх рівнях системи державної статистики введення і контроль оброблення інформації. Підсистема аналізу використовується для обробки статистичної інформації, яка потрапляє в інтегровану базу даних. Для обробки використовуються програма Excel, та спеціалізований пакет для роботи зі статистичною інформацією. Функції в інформаційній системі статистики забезпечуються програмним середовищем SPSS, яке використовується для статистичного аналізу та управління даними.
Функціональні підсистеми інформаційної системи органу державної статистики формуються у відповідності до галузей статистики і побудовані на основі комплексів електронного оброблення інформації (КЕОІ). Ці комплекси являють собою сукупність засобів для здійснення електронної
653
обробки інформації конкретної статистичної задачі, і поділяються на комплекси регламентних задач і задач статистичних спостережень. Впродовж останніх років відбулися зміни у структурі КЕОІ. Комплекси удосконалюються і до них додаються нові.
Технологічний процес з використанням комплексу електронного оброблення інформації передбачає для кожної форми окреме КЕОІ і відбувається з виконанням наступних дій:
-підготовка до роботи КЕОІ;
-підготовка, введення і контроль вхідної інформації; побудова, контроль
ідрукування зведених таблиць;
-підготовка інформації до надсилання на більш високий рівень системи державної статистики;
-об‘єднання зведених даних з нижчого рівня;
-підготовка таблиць для місцевих органів державного управління [2]. Для виконання зазначених процедур створені автоматизовані робочі
місця (АРМ) на всіх рівнях системи державної статистики. Кожен АРМ призначений для розв‘язання поставлених перед ним задач та формування статистичної звітності. Отримані дані зберігаються в окремих базах даних КЕОІ. Ці бази даних не зв‘язані між собою, також застосовуються локальні класифікатори і довідники. Таким чином, важко отримати відповідь користувачу, якому потрібні дані з різних статистичних форм, що різко знижує ефективність роботи інформаційної системи. Система не дозволяє проводити хронологічний аналіз.
Питання пов‘язані зі станом інформатизації органів державної статистики, мета і основні завдання інформатизації, склад і основні напрямки удосконалення та розвитку розглядаються в Концепції інформатизації органів державної статистики, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 27 жовтня 2000 р.
В регіонах покращується стан комп‘ютерного забезпечення органів державної статистики, відбувається модернізація парку обчислювальної техніки, розробляються нові форми, які дозволяють інтегрувати комплекси електронної обробки інформації, що дозволяє зменшити їх кількість.
Однак програмне забезпечення КЕОІ побудовано на основі програмних систем Clipper 5-х та FoxPro 2-х, які є морально застарілими, і хоча частина КЕОІ зараз побудована на основі сучасного програмного і технічного забезпечення за ними залишаються недоліки притаманні локальним системам обробки даних. Існуючі недоліки в системі державної статистики приводять до того, що обробка інформації відбувається переважно на вищих рівнях системи. Недостатньо забезпечений доступ галузевих управлінь до інформації, відсутня можливість взаємозв‘язку між КЕОІ [3].
Сучасною тенденцією розвитку інформаційних систем в органах державної статистики є перехід від розв‘язування задач за допомогою комплексів електронного оброблення інформації (КЕОІ) до технології ―клієнт-сервер‖. Ця технологія базується на використанні галузевих баз даних та центральної бази даних статистичної інформації, які дозволять
654
організувати можливість використання їх спеціалістами і керівниками органів державної статистики у відповідності до їх прав доступу і повноважень. Згідно з Концепцією інформатизації органів державної статистики планується створити інтегровану інформаційну систему державної статистики на основі інформаційних фондів Держкомстату та організації можливості використання цих фондів центральними і місцевими органами державного управління, підприємствами, організаціями, громадськістю. При цьому необхідно створити уніфіковану систему ідентифікації об'єктів інформаційного фонду, розробити систему метаданих, та забезпечити доступ до них, створити корпоративне сховище даних, забезпечити доступ користувачів до об'єктів статистичного інформаційного фонду на всіх рівнях.
Отже, на сьогоднішній день обробка статистичної інформації здійснюється на базі комплексів, які забезпечують введення, контроль, агрегування статистичної інформації та отримання вихідних документів. Розроблення програмного забезпечення проводиться на основі програмних систем, які на сьогодні є морально застарілими, не дають можливості реалізувати сучасні інформаційні технології збору та обробки інформації. Для підвищення ефективності функціонування інформаційної системи органів державної статистики необхідно впровадження нових інформаційних технологій зокрема для забезпечення процедури введення статистичної інформації, що може бути досягнуто за рахунок розробленої моделі програмного комплексу.
Список використаних джерел :
1.Годун В. М., Орленко Н. С., Сендзюк М. А. Інформаційні системи і технології в статистиці / За ред. д-ра екон. наук, проф. В. Ф. Ситника. —
К.:КНЕУ, 2010. — 267 с.
2.Олійченко І.М. Аналіз структури і динаміки інформаційних потоків в
головному управлінні економіки обласної державної адміністрації / І.М. Олійченко,М.Ю. Дітковська // Вісник Чернігівського державного технологічного університету.– 2011. – ғ33. – С. 52–58.
3.Орленко Н.С. Інформаційні системи і технології в статистиці / Наталія Станіславівна Орленко – К.: КНЕУ, 2010. – 288 с.
Анастасія Пашківська Науковий керівник : Ліщинська Л. Б., д. т. н., професор
Вінницький торговельно - економічний інститут КНТЕУ
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Управлінська діяльність пов‘язана з інформаційним обміном між суб‘єктами та об‘єктами управління. При відсутності необхідної інформації неможливе прийняття своєчасних рішень, визначення стратегії розвитку організації. Одним з основних факторів впливу науково-технічного прогресу
655
на всі сфери діяльності людини є широке використання інформаційних технологій. На сучасному рівні їх розвитку робота з інформацією здійснюється швидше, ефективніше. Під впливом нових інформаційних технологій відбуваються докорінні зміни в системі управління, автоматизуються процеси обґрунтування і прийняття рішень, організація їх виконання, підвищується професіоналізм фахівців, зайнятих в управлінській діяльності. Постійне збільшення кількості інформації, необхідної для прийняття адекватних управлінських рішень, призводить до того, що традиційні методи роботи з документами стають все більше нерентабельними. Так, за статистичними даними 15% паперових документів губляться, а для їх пошуку працівники витрачають близько 30% свого часу. Традиційні методи, які відрізняються високим ступенем емпіризму, в сучасному документаційному забезпеченні управління себе вже не виправдовують. У зв‘язку з цим стала нагальною потреба автоматизації існуючих систем документообігу та переходу на електронний документообіг - високотехнологічний і прогресивний підхід до суттєвого підвищення ефективності роботи з документами.
Проблеми впровадження електронного документообігу досліджували такі науковці, як М. Ларін, М. Бобильова, Ю. Вітін, В. Тихонов, І. Юшин, Г. Асеєв, В. Боркус. Але електронний документообіг на підприємстві досліджений недостатньо. Тому метою нашої роботи є визначення основних
особливостей електронного документообігу на підприємстві. |
|
|||
Відповідно до ст. 9 Закону України |
«Про електронні документи та |
|||
електронний документообіг» |
електронний документообіг (обіг |
електронних |
||
документів) - |
сукупність |
процесів |
створення, |
оброблення, |
відправлення, |
передавання, |
одержання, |
зберігання, використання та |
|
знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів [1].
Призначення системи електронного документообігу – це організація опрацювання електронних документів. У системі електронного документообігу автоматично перевіряються зміни в документах, терміни виконання документів, рух документів, а також моделювання версій.
Основними користувачами системи електронного документообігу є великі державні організації, підприємства, банки, великі промислові підприємства і всі інші структури, чия діяльність супроводжується великим обсягом створюваних, оброблюваних і збережених документів.
Потреба в ефективному керуванні документами призвела до створення автоматизованих систем електронного документообігу (CЕД), що включають в себе створення електронних документів, їх обробку, передачу, збереження та вивід релевантної інформації, що необхідна установі, організації чи підприємстві, на основі використання сучасних комп'ютерних технологій [4].
Системи електронних документів (СЕД) призначені забезпечити процес створення, керування і розповсюдження великих обсягів документів у мережі підприємства, а також вести контроль за потоками документів в установі.
656
Типи файлів, що, будуть підтримувати функціонування системи електронних документів, можуть включати: текстові документи, зображення, електронні таблиці, аудіо дані, відео дані і Web-документи. Досконале забезпечення автоматизованого виконання підрозділами і працівниками процедур обробки документації має включати:
– реєстрацію документів з використанням електронних реєстраційних карток,
–пересилання виконавцям копій документів за допомогою електронної пошти разом із зареєстрованими електронними реєстраційними картками, – пошук у базі даних, перегляд і редагування електронних реєстраційних карток і текстів документів у відповідності з правами доступу до них користувачів,
–контроль за проходженням і виконанням документів, їх оформлення і передавання до електронного архіву для подальшого зберігання.
Головне завдання системи електронних документів - це організування раціонального руху, опрацювання та збереження електронних документів, організування їх пошуку як по атрибутах, так і за змістом [2].
Програмні системи управління електронними документами мають відкритий програмний інтерфейс (Application Program Interface - API), що дозволяє нарощувати функції роботи з документами, вбудовувати ці функції
вприкладне програмне забезпечення функціонального призначення. За допомогою нової інформаційної технологи Workflow (управління потоком) можна моделювати і описувати господарські процеси (бізнес-процеси) в термінах документів, відслідковувати взаємодію суб‘єктів бізнесу, настання певних подій чи умов. Workflow використовує систему електронної пошти для розсилки документів маршрутом, створює сценарії господарських процесів в термінах документів і певних дій над ними. У ІС автоматизація документообігу стає ефективним інструментом системи управління. За допомогою сценаріїв руху документів описуються бізнес-процеси, які знаходяться під постійним контролем.
Переваги системи електронного документообігу на підприємстві: 1) для управлінського персоналу:
аналіз бізнес-процесів на підприємстві та прийняття оптимальних управлінських рішень;
оперативний контроль і розподіл навантаження на працівників підприємства;
безпосередній контроль за діями користувачів системи електронного документообігу;
можливість контролювати поставлені завдання перед працівниками підприємства;
дозволяє забезпечити належну інформаційну безпеку на підприємстві засобами крипто захисту;
2) для інших працівників:
зниження помилок в процесі роботи працівника шляхом введення функцій стандартної перевірки документів;
657
скорочення витрат часу на пошук необхідної інформації працівниками підприємства;
зручний алгоритм роботи, що полегшує користування системою для працівників підприємства в процесі виконання малознайомої роботи, який супроводжується інструктивним матеріалом [3].
Технологія роботи з електронними документами дозволяє колективний доступ до одних і тих же документів в порядку: формування груп користувачів електронних документів; включення до складу групи нових користувачів; визначення режимів роботи з електронними документами для різних груп і користувачів.
Отже, для підприємств, які ефективно використовують інформаційні технології в повсякденній роботі електронний документообіг є незамінним помічником в роботі підприємства. Електронний документообіг значно спрощує роботу з документами, підвищуючи продуктивність і точність роботи співробітників, якість та оперативність роботи з документами, а також дозволяє знизити операційні витрати, пов'язані з організацією комунікацій між співробітниками.
Список використаних джерел:
1.Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг». – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/851-15
2.Макарчук О. Документообіг як основа діяльності органу влади.
Визначення термінів. – Режим доступу: http://www.atlas.ua/ukr/humrm.html
3.Безверхий К.В. Електронний документообіг на підприємстві як запорука успіху ведення бізнесу / К.В. Безверхий // Нові інформаційні технології в освіті. Технології «1» у підготовці ефективних та необхідних для національної економіки кадрів: матеріали Шостої всеукраїнської науковопрактичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. – К.:
Кафедра, 2013. – С.17-20.
4.Матвієнко О.В. Основи організації електронного документообігу // О.В.Матвієнко, М.Н. Цивін. – 2008 – 112 с.
Сніжана Передерій Науковий керівник: Коцеруба Н.В., к.е.н., ст.викл.
Вінницький торгово-економічний інститут КНТЕУ
МЕТОД ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ
Метод економічного аналізу, як і будь-якої іншої науки, визначається змістом та особливостями предмета, які, у свою чергу, зумовлюються конкретними цілями, вимогами та завданнями, що постали на даному етапі розвитку економіки або проглядаються в перспективі. В процесі аналізу будь-якого економічного об‘єкта необхідно враховувати дію економічних законів і умов, у яких знаходиться об‘єкт; виявляти загальні тенденції розвитку, характер взаємозв‘язку показників, внутрішні відхилення та їх причини, об‘єктивні та суб‘єктивні фактори, кількісний та якісний вплив
658
кожного з них; опрацювати заходи по реалізації позитивних і ліквідації негативних тенденцій.
Розв‘язання таких складних аналітичних задач здійснюють за допомогою великої кількості прийомів і способів дослідження, що залежать від мети та завдань аналізу. Але аналітикам необхідно орієнтуватись не лише в прийомах та способах дослідження, а перш за все, знати методичні підходи до вирішення тих чи інших аналітичних задач, тобто науковий метод аналізу [3].
Дослідженням данної проблеми займались такі дослідники та вчені як: Білик М.С., Горбатюк М.І., Долинський В.П., Загородний А.Г., Кислиця О.Я., Науменко Г.О., Мельничук Г.М., Мниха Сопка В.В., Чумаченко М.Г. та багато інших. Але на разі метод економічного аналізу не був досконало вивчений на належному рівні й досі. Ігнорування досліджень в цьому напряму приводить до неоднозначного тлумачення цього поняття.
Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання.Загальним науковим методом пізнання є діалектичний метод, відповідно до якого явища і процеси розглядаються в розвитку, в їх взаємозв‘язку та взаємозалежності, у переході від кількісних до якісних змін, у боротьбі протилежностей. Економічний аналіз, як і будь-яка інша сформована наука, має свій науковий метод, що випливає із законів діалектики, але враховує особливості і зміст свого предмета [2].
Насамперед, варто зауважити, що в теорії економічного аналізу поряд з поняттям «метод» використовують поняття «методологія» та «методика», часто ототожнюючи їх. Проте, методологія економічного аналізу більш ширше поняття. Вона вивчає проблеми і структуру науки в цілому, її закони і категорії. У методології містяться знання про методи та методики, формування економічних явищ, їх структурні зв‘язки, шляхи подальшого розвитку тощо. Методикою прийнято вважати сукупність методів, алгоритмів та процедур, які використовуються в певній послідовності для досягнення поставленої мети. Через застосування певної методики аналізу реалізовується його науковий метод.
Так, на думку Баренгольца Я.М. та Долинського В.П. «метод економічного аналізу - це спосіб комплексного, безперервного, органічно взаємопов‘язаного дослідження господарської діяльності підприємства та його підрозділів з метою вивчення досягнутого рівня і динаміки розвитку економіки, порівняння показників виконання виробничо-фінансового плану, визначення факторів та рівня їх впливу на раціональне використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і внутрішніх виробничих резервів [1].
Методом економічного аналізу є науковий спосіб вивчення господарської діяльності, що складається з прийомів та способів дослідження, за допомогою яких визначають кількісні та якісні параметри
659
зміни господарської діяльності, вплив на неї внутрішніх і зовнішніх факторів, що забезпечує прийняття ефективних управлінських рішень.
Проте, у деяких випадках поняття «метод» використовується як синонім з поняттями «прийом», «спосіб». У такому разі «метод» означає технічний прийом (спосіб), за допомогою якого отримують значення певних показників, що характеризують економічні процеси та причинно-наслідкові зв‘язки.
Розглядаючи метод економічного аналізу, як метод науки, виділяють його характерні особливості, якими визначається підхід до вивчення економічних об‘єктів. В науковій літературі немає єдиних визначених особливостей методу економічного аналізу. Але доцільно виділити та розглянути наступні:
-діалектичний підхід до вивчення господарських процесів та
явищ;
-системний підхід до аналізу економічних об‘єктів;
-використання системи показників;
-вимірювання ступеня впливу факторів на зміну параметрів економічної системи та вивчення причин даних змін;
-виявлення та визначення взаємозв‘язків елементів досліджуваної системи і причинно-наслідкових зв‘язків зміни їх параметрів.
Воснову методу економічного аналізу покладено загальний підхід до пізнання - діалектика. Тобто, дослідження об‘єктів здійснюється виходячи з принципів, законів та категорій діалектики, які передбачають дослідження економічних явищ у динаміці, русі і розвитку; вивчення всіх показників з урахуванням їх взаємозв‘язків та взаємозалежності, в чому полягає діалектичний підхід в методі економічного аналізу [4].
Системний підхід виявляється у комплексному вивченні елементів системи (а в аналізі будь-який об‘єкт, явище чи процес розглядають як систему), різноманітних зв‘язків та факторів, що пливають на результати діяльності підприємства.
Однією з особливостей методу економічного аналізу є використання системи показників, яка охоплює показники планів, обліку та звітності, що мають числову характеристику. Зазначені показники існують об‘єктивно та визначаються в залежності від вимог управління, видозмінюються і вдосконалюються в процесі аналізу. Використання система показників у процесі аналізу дає можливість глибоко та всебічно охарактеризувати господарську діяльність підприємства, відобразити комплексність економічних явищ та процесів, і в той же час забезпечує самостійне логічне відображення кожної зі складових [2].
На господарську діяльність підприємства впливає велика кількість факторів, які призводять до зміни параметрів системи. Вивчати всі фактори і причини змін дуже складно та недоцільно. Тому метод економічного аналізу направлений на те, щоб виявляти лише ті, які найбільш суттєво впливають на досліджуваний об‘єкт. Від правильності визначення факторів та встановлення причин зміни параметрів системи, залежить результативність
660