50. Дієприкметник як форма дієслова. Перехід дієприкметників у прикметники ти іменники

Дієприкметник — особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом:

намальований (такий, що його намалювали). До прикметника дієприкметник подібний тим, що

відповідає на питання який? Яка? Яке? Які?; змінюється за родами, числами, відмінками; стоїть у

тому ж роді, числі і відмінку, що й іменник, із яким пов’язаний; має такі самі відмінкові

закінчення.

Дієприкметник має такі ознаки дієслова: час: теперішній і минулий: сяючий, посинілий; вид:

доконаний і недоконаний: роблений, зроблений; здатність мати при собі залежний від нього

іменник: овіяний вітром, займенник: омріяний тобою або прислівник: прочитаний виразно.

Дієприкметник поєднує ознаки двох частин мови: дієслова та прикметника. Початковою формою дієприкметника, як і прикметника, є форма називного відмінка однини чоловічого роду. Якщо прикметники називають постійні ознаки предмета, то дієприкметники виражають ознаки, які розвиваються в часі. З цього випливає, що дієприкметник не тільки вказує на ознаку, а й виражає дію або стан, з якими ця ознака пов’язана. Тому дієприкметник — не окрема частина мови, а особлива форма дієслова. У реченнях дієприкметник найчастіше виступає означенням або присудком: Цвіла приморожена осінь. Повітря насичене несказанною ніжністю.

Деякі прикметники здатні втрачати властивості дієслова (час і вид) і переходити в прикметники. У таких випадках вони вказують на постійну ознаку і не мають при собі залежних слів. Часом дієприкметники відрізняються від прикметників наголосом: у¢чений — уче¢ний, незрі¢вняний — незрівня¢нний. У прикметники переходять дієприкметники, ужиті в переносному значенні: утрачений час. Утратили ознаки дієприкметника і перейшли в прикметники слова талий, спілий, улюблений. Дієприкметники можуть переходити в іменники: В умілого руки не болять. Від дієслів походять і пасивні дієприкметники з префіксом не- і прикметники з префіксом не- та наголошеними суфіксами -анн-, -енн-: несказанний, нездоланний.

51. Дієприслівник як форма дієслова. Його граматичні ознаки, особливості творення і функціонування. Перехід дієприслівників в інші частини мови.

Дієприслівник — це незмінювана дієслівна форма, яка, пояснюючи головне слово, називає додаткову дію (деякі мовознавці розглядають дієприслівник як окрему частину мови). Наприклад: Враховуючи обставини, наше підприємство відкрило новий цех.

Дієприслівники близькі до дієслова, бо вони означають дію: писати —пишучи, бачити —бачачи, слухати —слухаючи, читати — читаючи. Дієприслівники близькі і до прислівника, бо вони пояснюють у реченні самостійну дію:Звернувши вбік, машина притишила хід; Зачинивши дверці, водій вийшов з машини; Привітавшись, він розповів про цікаву екскурсію.

Дієприслівники мають форму недоконаного або доконаного виду. Недоконаний вид означає, що додаткова дія не закінчена і відбувається одночасно з головною. Наприклад:Читаючи книгу, не помічаєш, як швидко летить час; Сміючись, вона розповідала про свою подорож.

Дієприслівники доконаного виду означають, що додаткова дія відбувається раніше від головної, вираженої дієсловом. Наприклад: Купивши квиток, ми пішли до музею народної культури; Прочитавши документ, ми почали активно його обговорювати.

Дієприслівники утворюються від дієслівних форм. Дієприслівники недоконаного виду утворюються від третьої особи множини теперішнього часу за допомогою суфіксів -уч, -юч, -ач, -яч: ходять — ходячи; ідуть — ідучи; бачать — бачачи; фотографують — фотографуючи.

До складу дієприслівників недоконаного виду може входити частка -сь (-ся). Наприклад: сміючись, зупиняючись, змагаючись, сподіваючись.

Дієприслівники доконаного виду утворюються від форми дієслова в минулому часі за допомогою суфікса -ши (-вши). Наприклад: зробив — зробивши, побачив — побачивши, сказав — сказавши, показав — показавши, приніс — принісши, їхав — їхавши.

Дієприслівники доконаного виду також вживаються із часткою -сь (-ся). Наприклад: розписавшись, надивившись, начитавшись, піднявшись, спустившись.

У реченні дієприслівник виступає у ролі обставини часу, мети, причини, умови, способу дії. Наприклад: Під'їжджаючи до Яремні, наш автобус звернув праворуч (обставина часу); Він біг, чіпляючи ногами зрубані пеньки й кущі (обставина способу дії).

Дієприслівники іноді втрачають ознаки дієслова і набува-ють значення прислівників. Наприклад: Зал вітав делегацію стоячи. Це —дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу. Такого ж значення можуть набувати й дієприслівники минулого часу. Наприклад: Він друкував, поспішаючи з усієї сили, невідкладні документи. На основі дієприслівника виник складений сполучник: зважаючи —зважаючи на те, що; незважаючи —незважаючи ца те, що. Наприклад: Ми продовжували свою екскурсію, незважаючи на погану погоду; Зважаючи на поганий клімат, наша група вирішила залишити ці місця.

Дієприслівники з пояснювальними словами називаються дієприслівниковим зворотом і на письмі виділяються комами.