14. Склад. Закони українського складоподілу.

Слова в українській мові поділяються на склади. Склад - це частина слова, що складається з одного чи кількох звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря: кни-га, по-ле, га-зе-та, на-го-лос, Ін-тер-нет.

 Склад може бути утворений з одного чи кількох звуків, причому один з них повинен обов'язково бути голосним. У зв'язку з тим, що саме голосні звуки утворюють склад, їх називають складотворчими.

 У залежності від кількості складів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові і багатоскладові: день, о-ко , ма-ту-ся, се-стра,о-пе-ре-та.

 Склад, що закінчується на голосний звук, називають відкритим (а-рі-я, ка-ли-на).

 Склад, який закінчується на приголосний звук - закритим (ліс, май-дан).

 Існує декілька правил поділу слів на склади:

 Якщо між голосними звуками є один приголосний, то він належить до наступного складу (о-лень, жи-то).

 Якщо між голосними є кілька приголосних, то звуки в, р, л, й, що стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, які знаходяться після них, - до наступного (зір-ка, май-ка).

 Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього, а решта - до наступного складу (кис-лий, стер-ти).

 Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім й, в, р, л,  відходять до наступного (про-сте-жи-ти, се-стра).

 Подовжені приголосні відходять до наступного складу: жи-ття, на-сі-ння

15. Наголос. Типи наголосу в українській мові.

Наголос - це вимова одного із складів з більшою силою.

 Наголос завжди падає на голосний звук у складі, напр., чудо'во, бi'гати, вече'ряти.

 Голосний звук і склад, на який падає наголос, називається наголошеним; усі інші голосні і склади - ненаголошеними (у слові вi-тер склад ві- наголошений).

 Наголошений склад вимовляється з більшою силою, ніж усі інші.

 Наголошеними можуть бути різні за порядком склади (рiч-ка, пе-ре-рва).

 Наголос може переміщуватися з однієї частини слова на іншу при зміні форми цього слова (нога' - но'ги).

 За допомогою наголосу іноді розрізняються лексичні значення слів (за'мок - замо'к, му'ка - мука' ) та їхні граматичні форми (стi'ни - називний відмінок множини і стіна'- родовиий відмінок однини).

 Більшість слів в українській мові має один наголос, але складні слова можуть мати два і навіть більше наголосів (багатомільйонний).

Смисловий наголос - це вимова одного із слів чи словосполучення в реченні з посиленням голосу (^ Це я' хотів піти звідси - не хтось інший, а саме я)

16. Предмет і завдання словотвору. Основа твірна, непохідна і похідна Похідні слова, їх ознаки.

Словотвір (дериватологія) - розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні слова творяться не довільно, а за певними правилами (законами, моделями). Отже, словотвір - це вчення про словотворення, яке служить збереженню і поповненню словникового складу мови, забезпечуючи процес номінації.

Предметом вивчення словотвору є розгляд способів творення слів, класифікація похідних слів з урахуванням їхньої словотвірної структури та словотвірного значення, визначення продуктивності способів словотворення.

До завдань словотвору належить також вивчення усіх словотворчих засобів мови.