57. Загальна характеристика вигуків як частини мови. Розряди вигуків. Явище інтер’єктивації.

Вигук – частина мови, яка виражає різні почуття і спонукання, але не називає їх.Вигук не входить ні в самостійні, ні в службові частини мови.Вигуки не змінюються.

До вигуків відносяться: слова, що позначають миттєві дії: бах, бах, шльоп; слова, що імітують різні звуки і голоси тварин і птахів, так звані звуконаслідування: тра-та-та, бум-бум, няв-няв, гав-гав і подібні.

Класифікація вигуків:

         За походженням:

непохідні (первородні): ай, ой та інші;

похідні (утворені від інших частин мови і синтаксичних конструкцій): дудки (Від іменника), подумаєш (Від дієслова), повно (Від прислівники), скажіть на милість (Від словосполучення) та інші;

окрему групу становлять запозичені вигуки: караул, браво та інші.

         За складом:

прості (з одного слова): ай, ой та інші;

складні (два кореня): ой-ой-ой, ай-яй-яй та інші;

складові (з декількох слів): скажіть на милість, ух ти, ось ті раз та інші.

         За значенням:

емоційні: ух, здорово, браво та інші;

спонукальні: агов, ну, тс, баста, цить, стоп, тпррр, бай-бай та інші;

етикетні: спасибі, здрастуйте, до побачення, будьте ласкаві та інші.

Синтаксична роль вигуків

Вигуки не є членами пропозицій.Іноді вигуки вживаються у значенні інших частин мови. При цьому вигук приймає конкретне лексичне значення і стає членом пропозиції: Ось пролунало «ау» удалечині (ау – підмет).

Розділові знаки при вигуках

1. Вигуки відокремлюються або виділяються комами, якщо вимовляються без восклицательной інтонації: Ох, пошліть за доктором! Чу, цвіркун за піччю затріщав … чу, зітхнув хтось.

2. Якщо вигук вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику (як на початку, так і в середині речення): Ага! Сам зізнаєшся, що ти дурний; Гей! Сідай до мене, дружок.

3. Владно-спонукальні вигуки і звуконаслідувальні слова відділяються комою або знаком оклику: Зволь-но в хату, марш, за птахами ходити!; Стоп, машина!; Ціп, ціп! Гуль, гуль, гуль! – Ласкавим голосом запрошувала дівчина птахів до сніданку.

4. Відокремлюються або виділяються комами деякі вигукові висловлення: Слава богу, цього не сталося. До цих пір, дякувати богу, підбиралися до інших міст. Але вираз чорт знає: 1) у значенні «Невідомо»І 2) про що-небудь дуже поганому або, навпаки, хороше – комами не виділяється: Сьогодні чорт знає скільки випив; Лікарі там написали про мене чорт зна що; Чорт знає до чого хороші ці квіти!

5. Частинки про, ну, ах, ох та інші, які вживаються для вираження підсилювального відтінку, на відміну від вигуків комами не відокремлюються (слід розмежовувати частинки і вигуки за нижченаведеними правилами):

          частинка про найчастіше вживається при окличний зверненні і перед словами да і немає: Як добре ти, про море нічне!;

          частинка ах зазвичай вживається перед особистими займенниками ти і ви, за якими слідує звернення: Ах ти, ненажера! Ах ти, мерзенне скло! Ср: Ах так, згадав нашу вчорашню розмову;

          частинка ну вживається з підсилювальним значенням: Ну як не подбати рідного чоловічкові!;

          частинки, що стоять перед словами як, який і в поєднанні з ними виражають високий ступінь ознаки (у значенні «Дуже, дуже, страшно», «чудовий, дивовижний, жахливий"), комами не виділяються: Часом в кожному приємному слові її стирчала ух яка шпилька;

          не ставиться також кома всередині цілісних сполучень ах ти, ах ви, ах він, ух ти, ех ти, ай да, ах і, ех і, ух і, агов і, ох ці, ек його і так далі: Ох ці пліткарки! Ех і танцю! Ух і кінь! Ай да Михайло Андрійович, справжній Циган! Ср: Тяжко йому, ох тяжко! Дістанеться тобі на горіхи, дістанеться!

Інтер’єктивація — перехід інших частин мови у вигуки, тобто набуття синтаксичних функцій і категоріального значення вигука (елемент думки).

Інтер’єктивуються:

          іменники: господи, горе, лихо, жах, матінко, нене, боже, леле. Н-д: Леле! Який світ прекрасний!

          дієслова: даруй, пробач, прощай, прошу, диви, подумаєш, буде, бувайте, нумо. Н-д: Прощавайте!

          займенники: себе, ей.

лексикалізовані словосполучення: добридень, добраніч, спасибі. Н-д: Спасибі!