Семінарське заняття №5 Тема № 6: Визвольна війна українського народу 1648-1654 рр. Відродження національної держави і права України

Час проведення заняття: 2 год.

План

1. Визвольна війна українського народу у 1648-1654 рр. Формування української державності у ході визвольної війни.

2. Входження України до складу Росії, його правове оформлення. Значення договору 1654 р. між Україною і Росією.

3. Державно-правове становище на Україні у другій половині XVII ст.

4. Зміни у суспільних відносинах України-Гетьманщини (XVIII ст.).

5. Адміністративно-політичний устрій України.

Методичні рекомендації

Виклад першого питання слід розпочати з аналізу передумов та причин визвольної війни українського народу 1648-1654 рр., показати стан рушійних сил цієї війни (козацтво, селяни, міщани, православне духовенс тво, українська шляхта), з'ясувати, які цілі переслідувала кожна соціальна група, виборюючи незалежність України. Показати антикріпосницький і визвольний характер війни, проаналізувати зміст державної програми Б.Хмельницького. Висвітлюючи хід визвольної війни українського народу, треба зосередити увагу на зміні правового статусу України відповідно Зборівського (1649 р.) та Білоцерківського (1651 р) мирних договорів, юридичних наслідках переговорів під Жванцем 1653 р. Показати зміни в суспільних відносинах у ході визвольної війни, ліквідацію польського магнатського і шляхетського землеволодіння, зміцнення українського старшинського, шляхетського та православного землеволодіння, тимчасове послаблення феодально-кріпосницької системи. Далі необхідно проаналізувати процес формування української державності, розпочавши зі знищення польської адміністративно-політичної системи управління. Слід зауважити, що при створенні Української держави у ході визвольної війни був використаний досвід Запорозької Січі. Треба виділити такі ознаки Української держави: система політичної влади, територія, політико-адміністративний устрій, судова система і судочинство, право, фінансова система і податки, військо, міжнародні зв'язки, охарактеризувати полково-сотенний адміністративно-територіальний устрій. Значну увагу необхідно приділити аналізові організації і діяльності органів влади та управління: загальновійськової ради, ради генеральної старшини, генерального уряду, гетьмана, показати закріплення в органах військового управління адміністративно-політичних, фінансових, судових та поліцейських функцій. При цьому слід підкреслити, що гетьман посідав центральне місце в усій системі органів нової влади.

У другому питанні необхідно докладно розповісти про правове оформлення входження України під "руку" московського царя, проаналізувати зміст, форму, сторони та інші юридичні особливості українсько-московського договору 1654 р. Розкрити правовий статус та форми державно-правових зв'язків України і Росії за договором та жалуваними грамотами 1654 р. Дати загальну оцінку значення входження України до складу Російської держави для розвитку української державності.

При висвітленні третього питання слід подати історичні відомості про період "руїни" на Україні та його політико-правові наслідки: Гадяцький договір І.Виговського (1658 р.) та Слободищенський договір Ю.Хмельницького (1660 р.), Андрусівське перемир'я (1667 р.) і трактат про "Вічний мир" (1686р.), Бучацький договір (1672р.), угоду Шваненка (Петрика) з кримським ханом, а також Бахчисарайський (1681 р.), Карловицький (1699р.) і Константинопольський (1700р.) мирні договори, що привели до втрати соборності України. З" ясувати зміни політико-правового статусу України-Гетьманшини за гетьманськими статтями ХУІІ-ХУШ ст. (''Переяславські статп" Ю.Хмельницького (1659 р,). Батуринські та Московські статті І.Брюховецького (1663, 1665 рр.), "Глухівські статті" Д.Многогрішного (1669 р.), Конотопські та переяславські статті І.Самойловича (1672, 1674 рр.), Коломацькі статті І.Мазспи (1687р.), Решетиловські статті І.Скоропадського (1709 р.), тз. "Рішигельні пункти" Д.Апостола (1728 р.).

Крім того необхідно висвітлити аспект розвитку українського права в ході національно-визвольної війни. Схарактеризувати основні джерела права цього періоду ("давні права", Литовський статут і магдебурзьке право; козацьке звичаєве право; рішення загальної військової ради і ради генеральної старшини, гетьманські універсали та інші нові акти гетьманського і царського законодавства; церковне (канонічне) право, тощо) та найважливіші інститути окремих галузей права (право власності, зобов'язальне, спадкове, сімейне, кримінальне право, судочинство). Слід прослідкувати динаміку змін у правовій сфері, з'ясувавши підстави правової автономії України і основні правові джерела права Гетьманщини.

Відповідь на четверте питання передбачає загальну характеристику суспільного ладу України-Гетьманщини і правового становища окремих верств населення (козацької старшини, української шляхти, духовенства, міського населення, селянства і козацтва), при цьому необхідно показати процес збільшення старшинсько-шляхетського та монастирського землеволодіння, посилення кріпосницького гніту, з'ясувати значення та наслідки гетьманських універсалів 1760 р. та 1763 р. про заборону переходів селян та царського указу 1783 р. про остаточне закріпачення українських селян. Висвітлити аспект закріпачення селян на українських землях поза межами Гетьманщини.

У п’ятому питанні треба приділити увагу дискусії про політичний (державний) лад Гетьманщини. Визначити адміністративно-територіальний поділ на полки, сотні і курені. Продовжуючи питання слід з'ясувати та схарактеризувати принципи, форми і методи діяльності військово-адміністративного апарату влади і управління Україною у XVIII ст., а саме: вищих органів влади (загальна військова рада, рада генеральної старшини, гетьман, генеральний уряд); полкових і сотенних урядів, місцевого правління (виборних міських старшин та сільських отаманів); міського самоврядування (магістратів та ратуш). Завершити питання необхідно показом організації судочинства та висвітлення причин, змісту та наслідків судової реформи 1760-1763 рр.