Семінар №13 Тема № 6. Держава і право України у період остаточного формування адміністративно-командної системи, тоталітарного режиму

Час проведення заняття: 2 години

План

1. Зміни в суспільно-економічному, політичному та державному ладі України у першій половині 30-х рр. Формування адміністративно- командної системи.

2. Конституція УРСР 1937 р. Перебудова державних органів УРСР у другій половині 30-х рр.

3. Державність Західної України в 20-30-х роках. Приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР.

4. Основні риси права.

Методичні рекомендації

Загальній характеристиці деформації політичної та державної системи, а також проблемам деформування партійно-бюрократичної диктатури має бути присвячене перше питання семінару. В рамках цього ж питання розглядається режим одноособової влади Й.Сталіна, конституційні зміни радянського устрою за новою Конституцією УСРР 1929 р., зміст процесів ліквідації правових основ багатоукладної економіки, примусової колективізації сільського господарства, голодомор на Украї'ні 1933 р., кредитно-фінансові реформи, реорганізація управління промисловістю, зміни в судовій системі, організації прокуратури НКВС та їх оцінка. Особливу увагу слід звернути на зміст Закону про судоустрій УСРР 1931 р., створення відособленої системи прокурорських органів, ліквідацію у 1930 р. НКВС УСРР і утворення в 1934 р. загальносоюзного НКВС, діяльність органів позасудової репресії (особливих нарад "трійок" та "двійок"), розповісти про основні політичні процеси на Україні в цей період.

Друге питання семінару починається з аналізу Конституції СРСР 1936 р., прийняття Конституції УРСР 1937 р. та порівняльної характеристики останньої з Конституцією УСРР 1929 р. Слід відмітити подальше зростання централістських тенденцій в СРСР, розглянути побудову державного апарату УРСР на основі Конституції УРСР 1937 р. (Верховна Рада, Раднарком УРСР, місцеві ради депутатів трудящих та ін.) у другій половині 30-х років, висвітлити хід військового будівництва (напрями, зміст), зміни у судовій системі, організації прокуратури, НКВС.

Радянізація західних українських земель стала черговим етапом у поширенні на Україну радянської державності (відтворення політичних та економічних структур тогочасного радянського суспільства). Входження до складу України та СРСР Галичини і Буковини стало результатом піписання пакту Молотова-Ріббентропа. У ході розгляду третього питання семінару слід дати історико-правовий аналіз цього документу і, відповідно, характеру приєднання західноукраїнських земель до УРСР, охарактеризувати процес поширення державних структур і юридичного оформлення приєднання краю до Союзу. Слід мати на увазі, що під прикриттям спочатку тимчасових народних органів влади, а потім місцевих рад депутатів трудящих, у західноукраїнських землях встановився режим політичної тиранії. Його основою стали репресивно-каральні структури, підкріплені військовою присутністю, які утверджуючи радянську владу та примусово впроваджуючи радянські нормативні акти, депортували і розстрілювали жителів західноукраїнських земель. Підводячи підсумок питанню, варто акцентувати увагу на тому, що в 1939-1940 рр. (остаточно у 1945 р.) відбулося об'єднання українського народу в одній державі. Вперше за багато років українські землі були об'єднані у складі єдиної української, хоч і несамостійної держави.

Четверте питання семінарського заняття присвячене тенденціям розвитку радянського права, проблемам законодавства Радянської України. При цьому варто підкреслити переваг)' загальносоюзного законодавства над республіканським виділити правове значення постанов партії, законів і підзаконних актів як джерел права, наголосити на обмеженні громадянських прав, дати оцінку введення паспортної системи.

Після цього слід перейти до детальної характеристики змін у цивільному праві (договірні відносини між господарськими організаціями, кредитнареформа), внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю УСРР, створення державних трудових резервів, доповнень до Кодекс}' про сім'ю, опіку та шлюб (Положення про реєстрацію актів громадянського стану 1935р. і 1936 р.), змін у земельному •законодавстві, правового забезпечення політики насильницької колективізації та її наслідків (Примірні статути сільськогосподарської артілі 1930 р. і 1935 р.), кримінальному праві (зміни і доповнення до Кримінального кодексу УСРР у зв'язку з прийняттям союзних актів "Про охорон}' соціалістичної вланості" від 7 серпня 1932 р., "Про кримінальну відповідальність за зраду Батьківщини" від 8 червня 1934 р., "Про боротьбу з терористичними актами" від 1 грудня 1934 р. та інш.).

В рамках цього ж питання необхідно схарактеризувати процесуальне законодавство УРСС, його зміни і доповнення у зв'язку зі змінами у союзному законодавстві 1934, 1937, 1938 рр., посилення кримінальної репресії, показати масові репресії на Україні, вказати на надзвичайний порядок судочинства у справах про терористичні акти.