Семінарське заняття №3

Тема 4: Держава і право південно-західної Русі в період феодальної роздробленості (XII – XIV ст.)

Час проведення заняття: 2 год.

План

1.Суспільно-політичний лад на Русі на початковому етапі феодальної роздробленості (30-ті роки XII — 30-ті роки ХНІ ст.) та у період її поглиблення (30-ті роки XIII — XIV ст.).

2.Суспільний устрій та державний лад Галицько-Волинського князівства.

3.Джерела та основні риси права Південно-Західних земель Русі.

Методичні рекомендації

Відповідь на перше питання слід почати з визначення місця феодальної роздробленості у розвитку феодального способу виробництва, історичних передумов та юридичного механізму роздроблення Київської Русі на окремі феодальні князівства, зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів. Продовжити відповідь необхідно висвітленням дискусії щодо форми державного устрою Русі в період феодальної роздробленості (федеративна теорія М.І. Костомарова тощо), показати збереження основних рис держави і права Київської Русі та особливості державно-правових інсти- тугів Південно-Західної Русі в доординський і Ігісляординський періоди феодальної роздробленості, зростання ролі князівських з'їздів, практику подвійного князівського правління — дуумвіратів, визнання васальної залежності руських князів від золотоординських ханів тощо.

Відповідь на друге питання передбачає загальну характеристику і висвітлення особливостей суспільного устрою та політико-правового розвитку Галичини і Волині до утворення Галицько-Волинського князівства. У ньому слід звернути увагу на фактори, які сприяли історичному піднесенню галицько-волинської землі, а через аналіз державницької діяльності окремих галицько-волинських князів показати процес політичної консолідації, що завершився утворенням Галицько-Волинського князівства. Варто пам'ятати, що Галицько-Волинська територіальна політична спільність була другою за порядком формою державності українського народу. В роки свого розквіту вона об'єднувала понад 90 відсотків українських земель. Державний устрій і територіальна організація влади базувалася на тих самих принципах, що і в Київській Русі. Відповідь на це питання передбачає знання як загальних рис державно-правового укладу руських князівств у період феодальної роздробленості, так і специфічних особливостей власне Галицько-Волинського князівства. Головну увагу треба приділити аналізові організації та діяльності державного апарату князівства. При цьому слід детально розглянути повноваження князя як глави держави, боярської Ради, двірцево-вотчинну систему управління, а також усі ланки системи місцевого управління, викласти матеріал про призначення і склад війська, про судову систему, яка складалася із світських та церковних судів. Особливу увагу необхідно звернути на розвиток у галицько-волинській Русі двірцево-вотчинної системи управління. Характеризуючи суспільний устрій, варто наголосити, що, перейнявши державно-правові традиції Київської Русі, Галицько-Волинське князівство розвивалося під політичним впливом суспільних відносин, характерних для середньовічної Європи. Яскравим їх виявом були вагомі економічні та політичні позиції боярства. У висновках треба підкреслити, яке значення мало Галицько-Волинське князівство для Західних земель і для всієї України.

Відповідаючи на третє питання, не слід обмежуватися хронологічними рамками існування Галицько-Волинського князівства, а охарактеризувати також і деякі правові пам'ятки попередньої епохи (Грамоту Івана Ростиславовича (Бєрладника), "Рукописання" (заповіт) князя Володимира Васильковича, Уставну грамоту Мстислава Даниловича, угоди з німецькими лицарськими орденами), а також причини та наслідки поділу Галицько-Волинського князівства між Польщею, Литвою і Молдовою.