- •Загальні методичні рекомендації до семінарських занять
- •Методичні рекомендації
- •Семінарське заняття №2
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Рекомендована література:
- •Семінарське заняття №3
- •Тема 4: Держава і право південно-західної Русі в період феодальної роздробленості (XII – XIV ст.)
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Рекомендована література
- •Додаткова:
- •Семінарське заняття № 4 Тема №5: Суспільно-політичний лад і право українських земель у складі Литви, Польщі і Речі Посполитої (кінець XIV – перша половина XVII ст.)
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Рекомендована література:
- •Семінарське заняття №5 Тема № 6: Визвольна війна українського народу 1648-1654 рр. Відродження національної держави і права України
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Рекомендована література
- •Семінарське заняття № 6
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література
- •Семінарське заняття №7 Тема №1: Суспільно-політичний лад і право України у складі двох імперій (Російської і Австрійської) (кінець XVIII – пер. Пол. XIX ст.)
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Семінарське заняття №8 Тема №2: Суспільно-політичний лад і право в Україні у складі Росії (др. Пол. XIX ст.)
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Семінарське заняття №9 Тема № 1: Суспільно-політичний лад і право Правобережної, Лівобережної та Південної України у складі Російської імперії (з поч. XX ст. До 1917 р.)
- •Методичні рекомендації
- •Семінарське заняття №10 Тема №2: Відродження державності українського народу 1917 – 1921рр.
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Рекомендована література
- •Семінарське заняття №11 Тема №3: Виникнення і діяльність Західно-Української Народної Республіки (1918 – 1923 рр.).
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми
- •Рекомендована література:
- •Семінарське заняття №12 Тема № 5. Держава і право України в умовах нової економічної політики
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми.
- •Рекомендована література
- •Семінар №13 Тема № 6. Держава і право України у період остаточного формування адміністративно-командної системи, тоталітарного режиму
- •Методичні рекомендації
- •Основні поняття до теми.
- •Рекомендована література.
- •Семінар №14 Тема № 7. Держава і право України в роки Другої світової війни.
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література
- •Семінар №15 Тема № 8. Держава і право України за часів десталінізації (середина 50-х – 80-их років).
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література.
- •Семінар №16
- •Методичні рекомендації
- •Рекомендована література.
Семінарське заняття № 6
Тема № 7: Перехід України під протекторат Росії і його правове оформлення.
Час проведення заняття: 2 год.
План
Зміни у суспільних відносинах України-Гетьманщини (XVIII ст.).
Адміністративно-політичний устрій України.
Політико-правовий механізм скасування автономного устрою України- Гетьманщини у XVIII ст.
Методичні рекомендації
Відповідь на перше питання передбачає загальну характеристику суспільного ладу України-Гетьманщини і правового становища окремих верств населення (козацької старшини, української шляхти, духовенства, міського населення, селянства і козацтва), при цьому необхідно показати процес збільшення старшинсько-шляхетського та монастирського землеволодіння, посилення кріпосницького гніту, з'ясувати значення та наслідки гетьманських універсалів 1760 р. та 1763 р. про заборону переходів селян та царського указу 1783 р. про остаточне закріпачення українських селян. Висвітлити аспект закріпачення селян на українських землях поза межами Гетьманщини.
У другому питанні треба приділити увагу дискусії про політичний (державний) лад Гетьманщини. Визначити адміністративно-територіальний поділ на полки, сотні і курені. Продовжуючи питання слід з'ясувати та схарактеризувати принципи, форми і методи діяльності військово-адміністративного апарату влади і управління Україною у XVIII ст., а саме: вищих органів влади (загальна військова рада, рада генеральної старшини, гетьман, генеральний уряд); полкових і сотенних урядів, місцевого правління (виборних міських старшин та сільських отаманів); міського самоврядування (магістратів та ратуш). Завершити питання необхідно показом організації судочинства та висвітлення причин, змісту та наслідків судової реформи 1760-1763 рр.
Опрацьовуючи третє питання семінарського заняття доцільно розібратись, яких саме атрибутів української державності торкнулась політика обмежень, яку започаткував московський царат у другій половині XVII ст.. для чого необхідно з'ясувати, що являв собою політико-правовий механізм скасування у XVIII ст. автономного устрою України-Гетьманщини: центральні органи самодержавного управління Украшою-Гетьманшиною (Малоросійський приказ, Колегія іноземних справ, Сенат), до чого призвело обмеження влади гетьмана І.Скоропадського призначенням українського резидента Із-майлова, як склалися стосунки у наказного гетьмана П.Полуботка і першої Малоросійської колегії (1722-1727 р), чим знаменне відновлення гетьманства за ДАпостола та правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.). державницька діяльність КРозумовського, яка завершилася остаточним скасуванням гетьманської влади у 1764 р., встановленням посади малоросійського генерал-губернатора і дальністю другої Малоросійської колегії (1764-1786 рр.). Це ж питання вимагає визначення обставин ліквідації козацьких полків на Слобідській Україні, Правобережжі (1765-1783 рр.), Запорозької Січі та її па-ланок (1775 р.), висвітлення процесу поширення загальноросійської системи управління, створення Київського, Чернігівського. Новгород-Сіверського, Харківського і Катеринославського намісництв і введення губернського поділу, що є свідченням того, як в умовах становлення російського абсолютизму, на протязі ХУЛІ от., царат знищив залишки української автономії, перетворив Україну в складову частину Російської імперії.