Семінарське заняття №2

Тема № 3: Держава і право східних слов’ян і період зародження і становлення феодальних відносин (VI – поч. XII ст. н.е.)

Час проведення заняття: 2 год

План

1. Формування державності у східних слов’ян.

2. Теорії походження Київської Русі, їх оцінка та характеристика. Сучасна концепція виникнення держави на Русі.

3. Державний устрій

а) центральні органи влади

б) формування вищих органів управління

в) місцеві органи управління

4. Характеристика суспільного ладу Київської держави.

Методичні рекомендації

Для правильного висвітлення першого питання необхідно з'ясувати процес розвитку продуктивних сил у східних слов'ян у VI-VIII ст. н.є. При цьому важливо показати процес виникнення приватної власності на знаряддя і засоби виробництва як матеріальної основи розколу східнослов'янського суспільства на соціальні групи з різними інтересами. Далі треба описати хід руйнування родової організації, пояснити зміну патріархальної родини індивідуальною, що було однією з умов виникнення державної організації, при цьому необхідно підкреслити, що вихідним пунктом розвитку руської державності стали племінні союзи східного слов'янства, охарактеризувати сутність етапів політичної консолідації східнослов'янських племен до утворення єдиної Київської Русі. Завершити цю частину питання необхідно показом процесу перетворення органів громадського самоврядування періоду військової демократії в органи держави, аналізом перших державних утворень, які сформувалися на рубежі VIIІ-ІХ ст.

Розкриваючи наступний аспект питання, слід показати, як процес політичної консолідації східних слов’ян завершився наприкінці IX ст. утворенням великої давньоруської держави — Київської Русі. Слід визначити внутрішні і зовнішні чинники, які зумовили утворення цієї держави, а також її значення. Тут же треба розглянути такі концепції утворення Київської Русі, як норманізм та пантюркізм, показати їх антислов'янський характер і дати аргументовану оцінку цих теорій.

При розгляді другого питаннянеобхідно проаналізувати теорії походження Київської Русі. Звернути увагу на то, що вже в VI—VIII ст. українські землі — ще до приходу варягів — мали давню державну традицію: більш-менш означену у відповідних межах територію з постійним населенням, свої органи влади, свої правові звичаї.

Дати обґрунтовану оцінку різним версіям, що існують як у вітчизняній,так і в зарубіжній історіографії щодо формування державності та політичної системи у східнослов’янських племен.

Під час підготовки третього питання необхідно докладно розглянути організацію, структуру, компетенцію вищих (великий князь, рада при великому князі, віче, з'їзди князів (снеми)) і місцевих органів влади і управління Київської Русі. Особливу увагу слід приділити владі великого князя, феодальним з'їздам та вічовим зборам. Треба розкрити сутність відносин суверенітету-васалітету, чисельної (десятинної) та двірцево-вотчиної системи місцевого управління, показати значення верві як органу місцевого селянського самоврядування, визначити місце таких посадових осіб державного апарату, як посадники, волостелі, тіуни, вірники, мостники та інші.

У четвертому питанні потрібно зауважити, що саме в період правління князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого було остаточно структуроване суспільство Київської Русі, сформовані соціальні та державні інститути, склалася правова система. Все населення Київської Русі поділялося на три категорії: вільні, невільні та напіввільні люди. Здійснюючи загальну характеристику суспільного ладу Київської Русі, варто звернути увагу на дискусії щодо визнання її феодальною, рабовласницькою (Б.Сиромятников) і дофеодальною (С.В. Юшков) державою, причини оминання рабовласницької державності, а також розглянути правове становище класу феодалів і класу феодально-залежного населення та окремих груп населення (князі, бояри, духовенство, міське населення, смерди, рядовичі, закупи, ізгої, челядь і холопи). Необхідно звернути увагу на правовий статус закупів, виділивши його особливості і правові риси, висвітивши суперечливі погляди вчених стосовно правового становища смердів.