Семінарське заняття №8 Тема №2: Суспільно-політичний лад і право в Україні у складі Росії (др. Пол. XIX ст.)

Час проведення заняття: 2 години

План

1. Передумови, мета, основні завдання і напрями буржуазних реформ 60-70-х років XIX ст.

2. Селянська реформа 1861 р. в Україні.

3. Земська 1864 р. і міська 1870 р. реформи в Україні.

4. Судова реформа 1864 р. в Україні.

5. Військова, фінансова, поліцейська та інші реформи в Україні.

6. Зміст і значення контрреформ 80-90-х рр. XIX ст. та їх особливості в Україні.

Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно з'ясувати передумови, мету, основні завдання і напрями буржуазних реформ 60-70-х років XIX ст., дати загальну характеристику, відзначивши їх всеохоплюючий і системний характер.

Наступне питання семінару присвячене характеристиці селянської реформи 1861 р., її історичного значення та правового закріплення (царський маніфест, загальні положення, місцеві положення, додаткові правила), висвітлення основних рис реформи: перетворення поміщицьких селян на "вільних сільських обивателів", зазначення розмірів землі, що викупалася і порядку визначення плати за неї, становища "тимчасовозобов'язаних" селян, значення уставних грамот, посилення ролі селянської общини. При цьому відповідаючі повинні вміти чітко визначити умови наділення селян землею в користування; умови придбання селянами землі у власність; майнові та особисті права селян і значення їх для розвитку капіталістичних відносин в підросійській Україні. Крім того слід звернути увагу на державні органи з селянської справи, волосні та сільські органи селянського самоврядування, їх склад і компетенцію, поширення селянської реформи на державних та удільних селян, особливості селянської реформи на Україні.

Можна запропонувати наступний порядок відповіді на третє питання семінару: загальна характеристика земської реформи 1864 р.. її історичного значення та правового закріплення (положення про губернські та повітові земські установи 1864 р.), з'ясування компетенції земських органів, порядку обрання губернських і повітових земських зборів, губернських і повітових земських управ. Наступний аспект питання щодо проведення міської реформи 1870 р. висвітлюється за тією ж схемою: її історичне значення та правове закріплення (міське положення І870 р.), з"ясування компетенції міських

органів, характеристика порядку обрання міських дум і міських управ. Основну увагу у відповіді слід приділити причинам обмеження царизмом прав земських і міських установ, взаємовідносинам земського і міського самоврядування з органами влади на місцях; торкаючись порядку утворення органів міського і земського самоврядування потрібно звернути увагу на різницю у порядку виборів до земств і міських дум.

Метою четвертого питання заняття є вивчення нової організації судової системи, принципів судочинства, вміння розпізнавати в реформуванні судоустрою елементи буржуазного та феодального права, з'ясування особливостей впровадження реформи в Україні. Щодо конкретного змісту відповіді, то він полягає в наступному: з'ясувати історичне значення та правове закріплення судової реформи 1864 р. (судові статути від 20 листопада 1864р.), проаналізувати основні риси реформи: введення нової системи судових органів (мирові судді, з'їзди мирових суддів, окружні суди, судові палати і Сенат), процес демократизації судоустрою і судочинства, запровадження суду присяжних, напрямки та зміст перебудови прокуратури і створення адвокатури, новий статус слідчих. Характеризуючи систему мирової юстиції (мирові судді, з'їзд мирових суддів), потрібно розібратись у компетенції, порядку обрання та утвердження мирових суддів, у відношеннях між інстанціями та у відповідальності мирових суддів. Торкаючись установ загальної юстиції: окружних судів — судових палат сенату, окремо варто звернути увагу на суд присяжних, мету і значення його запровадження.

Відповідаючи на п'яте питання слід коротко охарактеризувати стан російської армії напередодні реформ, визначити причини, які викликали гостру необхідність проведення військової реформи після скасування кріпосництва. Далі необхідно висвітлити зміну правових принципів військової служби, показати всестановий характер загальної військової повинності, напрямки та зміст реорганізації військового управління, реформи військової юстиції. В продовження питання слід дати характеристику фінансової, поліцейської, шкільної, університетської та інших реформ в Росії, показати посилення національного гніту на Україні, дати оцінку Валуєв-ського циркуляру 1863 р. та Емського акту 1876 р.

У останньому питанні семінару варто зосередитись на змісті і значенні контрреформ 80-90-х рр. XIX ст. Відображенням процесу розвитку російського неоабсоютизму стала поява Положення про заходи до охорони державного порядку і громадського спокою 1881 р., встановлення правового режиму стану посиленої і надзвичайної охорони, введення в дію Положення про воєнний стан 1892 р., закону про земських дільничих начальників 1889 р. Наступ царського уряду на органи самоврядування знайшов вираження у Положенні про губернські повітові земські установи 1890 п., новому міському положенні 1892 р. Основну увагу слід приділити

характеристиці судової контрреформи (скасуваншо мирових судів, створенню "Особливої присутності" Сенату і Вищого кримінального суду, розширенню воєнно-судової і позасудової репресії), оцінці значення Уло-ження про покарання кримінальні і виправні 1885 р., Військово-морського статут}' про покарання 1886 р.