Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
seminari_IDPU.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
501.76 Кб
Скачать

Рекомендована література.

Основна література:

Історія держави і права України: У 2-х част. /За ред. А.Й. Рогожина.— К.: Ін Юре, 1996.—4.2.

Історія держави і права України: Навч. посібник /За ред. А.С. Чайковського.—К.: Юрінком Інтер, 2000.— 384с.

История государства й Іфава Украинской ССР: В 3-х томах.— К., 1987.— Т.З.

Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник,— К.:Тов-во "Знання", КОО, 1999.

Українське державотворення: Невитребуваний потенціал: Словник-довідник.— К.: Либідь, 1998.

Кузьмінець О., Калиновський В., Дігтяр П. Історія держави і права України.—К.: Україна, 2000.—429с.

Бабій Б.М. Первая кодификация законодательства Советской УкраиньІ.— К., 1989.

Додаткова література:

Джерела:

Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 рр.: У 2-х томах—К„ 1994.— Т.2.

Радянська Буковина: Документи і матеріали.— К., 1967.

СССР-Германия 1939: документи й материальї о советско-геманских отношениях с апреля по октябрь 1939 г.: В 2 т.— Вильнюс, 1989.— Т. 1.

Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції.— К., 1996.

Систематичне зібрання діючого законодавства Української РСР.— К., 1975.–Т.І. – С.8-26.

Невідомі Конституції України.— К., 1992.

Збірник законів Української РСР, 1938-1973 рр.— К., 1974, – Т.1.

Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. для юрид. вищих на-вч. закладів і фак: У 2 т. /За ред. В. Д. Гончаренка.— К.: Ін Юре.— 1997.

Семінар №14 Тема № 7. Держава і право України в роки Другої світової війни.

Час проведення заняття: 2 години

План

  1. Перебудова державного апарату УРСР на воєнний лад.

  2. Спроби відновлення української національної державності. Акт проголошення української державності і його політико-правове значення (30 червня 1941р.).

  3. Окупаційний режим загарбників (плани, нормативна основа, завдання, функції та структура окупаційних органів, зміст та наслідки діяльності, правова основа).

  4. Право України в умовах війни.

Методичні рекомендації

Відповідь на перше питання семінарського заняття необхідно розпочати з висвітлення юридичного оформлення вступу СРСР і УРСР у Другу світову війну, після чого перейти до аспекту перебудови державного апарату УРСР на воєнний лад. Слід з'ясувати зміст директиви ЦК ВКП(б) та Раднаркому СРСР партійним і радянським органам прифронтових областей від 29 червня 1941 р. та звернення Президії Верховної Ради УРСР, Раднаркому УРСР та ЦК КП(б) України від 6 липня 1941 р. "До українського народу", охарактеризувати створення надзвичайних органів влади і управління (Державний комітет оборони (ДКО), уповноважені ДКО, органи спеціального призначання), ознайомитись з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 червня 1941 р. "Про воєнний стан". Далі слід показати діяльність місцевих органів влади і управління в період війни, встановлення правового режиму воєнного стану і стану облоги, реорганізацію органів суду і прокуратури у зв'язку з введенням воєнного стану, дати оцінку положенню від 22 червня 1941 р. про військові трибунали в місцевостях, оголошених на воєнному стані і в районах воєнних дій, вказати види військових трибуналів та відмітити розширення їх підсудності, підкреслити факт централізації керівництва органами державної безпеки і громадського порядку.

При анатізі другого питання варто коротко згадати основні напрямки українського національного рух}' напередодні другої світової війни. Особливу увагу слід звернути на розкол в ОУН та причини, що його викликали, спробувати порівняти спільні риси та відмінності в програмних настановах "мельниківців" та "бандерівців", визначити причини, які спонукали останніх до проголошення ЗО червня 1941 р. у Львові Української держави та розкрити його наслідки. Необхідно звернути увагу на постаті та долю керівників даної акції — митрополита А.Шептицького, С.Бандери, Я.Стецька. . спробувати визначити, чому окремі керівники націоналістичного руху засудили вказаний крок? Варто не обійти увагою і факт створення Української Національної Ради у Києві під проводом М.Величківського.

Третє питання присвячене встановленню та існуванню німецько-італійсько-румунсько-угорського окупаційного режиму в Україні як злочинної військово-поліцейської, адміністративно-господарської системи методів і заходів, направлених всупереч законам і звичаям війни на поневолення, колонізацію і анексування захоплених областей. У відповіді слід показати закладення протиправного характеру окупаційного режиму в планах загарбників, висвітлити адміністративно-територіальний поділ українських земель, введений окупантами у різні періоди війни, розглянути нормативи)' базу, структуру, функції і завдання адміністративних і каральних окупаційних органів і визначити їх особливості в різних окупаційних зонах; простежити відповідність встановлення та існування окупало

цінного режиму нормам міжнародного права; розкрити злочинний характер діяльності окупаційних органів та каральних підрозділів, наголосити на наслідках окупації у воєнні та повоєнні роки і дати правову оцінку окупаційного режиму.

У четвертому питанні, характеризуючи право України в умовах війни, необхідно зупинитись на наступних проблемах: надзвичайне законодавство, зміни у цивільно-правових відносинах (Положення від 22 вересня 1943 р. "Про порядок обліку і користування націоналізованого, конфіскованого, виморочного та безгосподарного майна"; припинення справ про виселення з житлових приміщень військовослужбовців та їх сімей; розширення кола спадкоємців за законом тощо), сімейне законодавство (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 р. про внесення змін у сімейне законодавство; правове забезпечення захисту дітей-сиріт та ін.), трудове право (трудові мобілізації та трудові повинності; зміни в режимі робочого часу робітників і службовців; трудове влаштування і побутове обслуговування інвалідів війни), земельне законодавство (нові підстави обов'язкової праці у колгоспі), кримінальне законодавство (посилення репресій; відповідальність воєнних злочинців), процесуальне законодавство.