- •Глава 1
- •§ 1. Право приватне і право публічне
- •§ 2. Джерела приватного права
- •§ 3. Значення римського приватного права
- •§ 4. Приватне право і цивільне право
- •Глава 2
- •§ 1. Значення порівняльної цивілістики
- •§ 2. Критерії класифікації приватного (цивільного) права
- •§ 3. Європейські традиції приватного (цивільного) права
- •§ 4. Європейські родини приватного (цивільного) права
- •§ 5. Традиція приватного (цивільного) права в Україні
- •§ 1. Предмет цивільного права
- •§ 2. Метод цивільно-правового регулювання
- •§ 3. Засади цивільного права
- •§ 4. Функції цивільного права
- •§ 5. Структура цивільного права
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття цивільного законодавства
- •§ 2. Форми цивільного законодавства України
- •§ 3. Акти цивільного законодавства України
- •§ 4. Цивільний кодекс та інші акти цивільного законодавства України
- •§ 5. Дія актів цивільного законодавства
- •§ 6. Договори як форма цивільного законодавства
- •§ 7. Звичаї
- •§ 8. Міжнародні договори
- •§ 9. Аналогія
- •§ 10. Значення судової практики
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття і предмет науки цивільного права
- •§ 2. Методологія цивілістики
- •§ 3. Система науки цивільного права
- •§ 4. Цивільне право як навчальна дисципліна
- •Глава 6
- •§ 1. Особливості формування цивільного права в Україні
- •§ 2. Становлення традиції цивільного права в Україні
- •§ 3. Цивільне право в Україні за радянських часів
- •§ 4, Трансформація концепції цивільного права у незалежній Україні та створення нового Цивільного кодексу України
- •Глава 7 Цивільне правов ід ношення
- •§ 1. Поняття цивільного правовідношення
- •§ 2. Загальна характеристика суб'єктів і об'єктів цивільних правовідносин
- •§ 3. Зміст цивільного правовідношення
- •§ 4. Вили цивільних правовідносин
- •§ 5. Підстави виникнення, припинення і трансформацій цивільних правовідносин 5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
- •Глава 8
- •§ 1. Загальні положення про фізичну особу
- •§ 2. Правоздатність фізичних осіб
- •§ 3. Зміст (обсяг) правоздатності фізичної особи
- •§ 4. Ім'я фізичної особи
- •§ 5. Місце проживання фізичної особи
- •§ 6. Поняття та елементи дієздатності фізичної особи
- •§ 7. Диференціація дієздатності фізичної особи
- •§ 8. Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною
- •§ 9. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою
- •§ 10. Акти цивільного стану
- •§ 11. Фізична особа як підприємець
- •§ 12. Опіка та піклування
- •Глава 9 Юридичні особи
- •§ 1. Поняття і ознаки юридичної особи
- •§ 2. Сутність юридичної особи
- •§ 3. Цивільна правосуб'єктність юридичної особи
- •§ 4. Класифікація юридичних осіб
- •1) Залежно від виду права власності на:
- •2) Залежно від мети створення і діяльності на:
- •3) Залежно від підстав фінансування на:
- •4) Залежно від функцій на:
- •5) Залежно від відношення засновників до майна на:
- •8) Залежно від організаційно-правової форми на:
- •§ 5. Види (форми) юридичних осіб приватного права
- •§ 6. Виникнення та припинення діяльності юридичних осіб
- •Глава 10
- •§ 1. Загальні засади участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
- •§ 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
- •§ 3. Реалізація цивільної дієздатності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
- •§ 4. Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
- •Глава 11 Об'єкти цивільних прав (правовідносин)
- •§ 1. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин)
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права
- •§ 3. Цінні папери як об'єкт цивільних прав (правовідносин)
- •§ 4. Дії та результат дій як об'єкти цивільних прав (правовідносин)
- •§ 5. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об'єкти цивільних прав
- •§ 6. Інформація як об'єкт цивільних прав
- •§ 7. Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав
- •§ 8. Інші об'єкти цивільних прав
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов'язку
- •§ 2. Здійснення цивільних прав
- •7Г„к _ 177
- •§ 3. Межі здійснення цивільних прав
- •§ 4. Виконання цивільних обов'язків
- •§ 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
- •§ 7. Захист цивільних прав та інтересів у адміністративному порядку
- •§ 8. Захист цивільних прав та інтересів нотаріусом
- •§ 9. Самозахист цивільних прав та інтересів
- •§ 10. Строки і терміни реалізації та захисту цивільних прав
- •§ 11. Строки захисту цивільних прав. Позовна давність
- •Глава 13 Правочини
- •§ 1. Поняття і ознаки правочину
- •§ 2. Види правочинів
- •§ 3. Форми правочинів
- •§ 4. Тлумачення змісту правочину
- •§ 5. Відмова від правочину
- •§ 6. Недійсність правочинів
- •§ 7. Правові наслідки недійсності правочину
- •§ 8- Окремі види недійсних правочинів
- •Глава 14 Представництво
- •§ 1. Поняття представництва
- •§ 2. Підстави виникнення та види представництва
- •§ 3. Склад правовідносин представництва
- •§ 4. Передоручення
- •§ 5. Представництво за довіреністю
- •§ 7. Інші форми встановлення й реалізації цивільних прав і обов'язків через інших осіб
- •Глава 15 Загальні положення права власності
- •§ 1. Право власності в системі речових прав
- •§ 2. Поняття власності і права власності
- •§ 3. Зміст права власності
- •§ 4. Здійснення права власності
- •§ 5. Право повного господарського відання і право оперативного управління як засоби здійснення права власності
- •Глава 16 Набуття і припинення права власності
- •§ 1. Загальні положення про набуття права власності Статті 328-330 цк визначають деякі засади набуття права власності.
- •§ 2. Первинні способи набуття права власності
- •§ 3. Похідні (вторинні) способи набуття права власності
- •§ 4. Припинення права власності
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі;
- •§ 1. Класифікація права власності
- •§ 2. Види права власності за суб'єктом
- •§ 3. Види права власності залежно від числа власників. Особливості права спільної власності
- •§ 4. Види права власності залежно від правового режиму
- •Глава 18 Захист права власності
- •§ 1. Загальна характеристика захисту права власності
- •§ 2. Віндикаційний позов
- •§ 3. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
- •§ 4. Визнання права власності
- •§ 5. Інші засоби захисту права власності. Персональні засоби захисту права власності
- •Глава 19 Суміжні речові права
- •§ 1. Тенденція розвитку суміжних речових прав (речово-правових інститутів) у законодавстві України
- •§ 2. Права на чужі речі. Загальна характеристика
- •§ 3. Сервітути
- •§ 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •§ 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
- •§ 6. Володіння (посідання) і право володіння чужим майном
- •Глава 20 Право інтелектуальної власності
- •§ 1. Поняття та види інтелектуальної власності
- •§ 2. Право інтелектуальної власності як вид речового права
- •§ 3. Суб'єкти, об'єкти та підстави виникнення права інтелектуальної власності
- •§ 4. Зміст права інтелектуальної власності
- •§ 5. Здійснення права інтелектуальної власності
- •§ 6. Захист права інтелектуальної власності
- •Глава 21 Зобов'язання. Загальні положення
- •§ 1. Поняття зобов'язань
- •§ 2. Види зобов'язань і система зобов'язального права
- •§ 3. Елементи зобов'язань
- •§ 4. Підстави виникнення зобов'язань
- •§ 5. Зміна зобов'язань. Заміна осіб в зобов'язанні
- •13' • • ••- 371
- •§ 6. Припинення зобов'язань
- •§ 7. Виконання зобов'язань
- •Глава 22 Забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 3. Речово-правові засоби забезпечення виконання зобов'язань
- •3.1. Застава
- •§ 4. Зобов'язально-правові засоби забезпечення виконання зобов'язання
- •Глава 23
- •§ 1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •§ 2. Підстава цивільно-правової відповідальності
- •§ 3. Цивільно-правова відповідальність за невиконання зобов'язань
- •§ 4. Форми цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язань
- •§ 5. Підстави звільнення від відповідальності
- •Глава 24 Категорія договору в цивільному праві
- •§ 1. Поняття договору
- •§ 2. Види договорів
- •§ 3. Категорія господарського (підприємницького) договору
- •§ 4. Зміст (умови) договору
- •§ 5. Укладення, зміна та розірвання договорів
- •Глава 25 Купівля-продаж
- •§ 1. Загальні положення про купівлю-продаж
- •1.2. Права та обов 'язки сторін у договорі купівлі-продажу
- •§ 2. Захист прав споживачів
- •§ 3. Види договору купівлі-продажу
- •§ 4. Роздрібна купівля-продаж
- •§ 5. Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу
- •§ 6. Поставка
- •§ 7. Контрактація сільськогосподарської продукції
- •§ 8. Міна (бартер)
- •§ 1. Дарування
- •Глава 55 цк, що регулює дарування, містить множину норм, зосереджених у 14 статтях (у раніше чинному цк були лише дві статті, що регулювали дарування).
- •§ 2. Рента
- •§ 3. Довічне утримання (догляд)
- •Глава 27 Найм (оренда) та позичка
- •§ 1. Договір найму (оренди)
- •1.3. Припинення договору найму (оренди) Підстави припинення договору:
- •1.4. Різновиди договору найму (оренди)
- •§ 2. Договір оренди державного та комунального майна
- •§ 3. Прокат
- •§ 4. Найм (оренда) земельної ділянки
- •§ 5. Лізинг
- •Глава 28 Найм (оренда) житла
- •§ 1. Поняття житлового законодавства та договору найма житла
- •§ 2. Права наймача житла і членів ного сім'ї
- •§ 3. Зміна і розірвання договору найму житла
- •§ 4. Приватизація житла
- •Глава 29
- •§ 1. Договір підряду
- •Глава 61 цк регулює підряд.
- •§ 2. Побутовий підряд
- •§ 3. Будівельний підряд
- •§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи
- •§ 5. Зовнішньоекономічні підрядні операції з давальницькою сировиною
- •§ 6. Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •§ 1. Загальні положення про послуги
- •§ 2. Перевезення
- •§ 3. Договір перевезення вантажу
- •§ 4. Договори перевезення пасажира, багажу та пошти
- •§ 6. Транспортне експедирування
- •Глава 31
- •§ 1. Зберігання
- •§ 2. Страхування
- •2.1. Поняття страхування
- •§ 3. Доручення
- •§ 4. Комісія
- •§ 5. Управління майном
- •Глава 32 Позика. Кредит. Банківський вклад
- •§ 1. Позика
- •§ 2. Кредит
- •2.1. Поняття кредиту
- •§ 3. Банківський вклад
- •Глава 33 Банківський рахунок. Факторинг. Розрахунки
- •§ 1. Банківський рахунок
- •Глава 72 цк регламентує вид договору, який поширений у сфері розрахункових відносин, однак не був раніше законодавчо визначений і регламентований в цк — договір банківського рахунка.
- •§ 2. Факторинг
- •§ 3. Розрахунки
- •Глава 34 Розпоряджання майновими правами
- •§ 1, Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Комерційна концесія
- •§ 3. Спільна діяльність
- •Глава 35 Види недоговірних зобов'язань
- •§ 1. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 2. Інші види недоговірних зобов'язань
- •Глава 36** Відшкодування шкоди
- •§ 1. Загальні положення про відшкодування шкоди
- •§ 2. Спеціальні випадки відшкодування завданої шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою або недієздатною особою
- •§ 4. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •Глава 37
- •§ 1. Загальні положення про спадкування
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •§ 3. Спадкування за законом
- •§ 4. Здійснення права на спадкування
- •Глава 87 цк регулює здійснення права на спадкування. Прийняття спадщини. Згідно зі ст.І268 цк спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прий-
- •§ 5. Виконання заповіту. Оформлення права на спадщину. Спадковий договір
- •04136, Київ-136, вул. Маршала Гречка, 13.
1.2. Права та обов 'язки сторін у договорі купівлі-продажу
У ст.655 ЦК, що містить визначення договору купівлі-продажу, передбачені основні права та обов'язки сторін за договором — продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) покупцеві, але має право вимагати від нього сплати певної грошової суми, а покупець у свою чергу зобов'язаний сплатити цю суму, але має право вимагати передання йому проданого майна.
Обов'язки продавця. Основним обов'язком продавця є передання майна (товару) у власність покупцеві.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві регламентує ст.662 ЦК. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Він повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, — відповідно до положень ст.530 ЦК.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
вручення товару покупцеві, якщо договором встановленийовязок продавця доставити товар;
надання товару в розпорядження покупця, якщо товар маєг переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
*c - 1999. - №6. - C.17-18.
453
Договором купівлі-продажу може бути встановлений Інший мент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має І право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену Індивідуальними ознаками, застосовуються норми ст.620 ЦК.
Наприклад, Вищий арбітражний суд України розглянув позов фірми "Довіра" і редакції газети "Київські відомості" до видавничого газетно-журнального концерну "Ріа-Прсс" про стягнення 850 млн крб.
Це — позов про стягнення збитків, що складалися з неотрима-ної виручки від реалізації газети "Київські відомості" у роздрібну торгівлю і збитків у вигляді сплачених відсотків за користування банківським кредитом. В обгрунтування висунутих вимог позивачі посилалися на неналежне виконання відповідачем узятих на себе зобов'язань щодо переданая купленого в нього паперу.
Виший арбітражний суд вважав доводи позивачів обгрунтованими. Пропозиція шодо укладення договору з позивачами надійшла від концерну і була оформлена рахунками-фактурами, що припустимо і визнається судом на підставі ст.І54 ІЖ 1963 р. У цій статті Йдеться про укладення письмових договорів шляхом обміну листами тощо (маються на увазі документи, підписані стороною, шо посилає). Пропозиція концерну була прийнята та акцептована позивачами шляхом попередньої оплати запропонованої кількості паперу за встановленими ціпами. Таким чином, між концерном, редакцією газети і фірмою були укладені два самостійних цивільно-правових договори, які за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу і підставою для виникнення зобов'язань відповідача відповідно до ЦК шодо передачі 290 тонн паперу редакції і 410 тонн — фірмі.
Концерн виконав взяті зобов'язання частково, передавши частину паперу лише фірмі. Договірні зобов'язання перед редакцією не були виконані.
Суд встановив, що листом концерн повідомив фірму про неможливість подальшого постачання паперу за старими цінами у зв'язкузі зміною курсу карбованця до російського рубля і одночасно запропонував з'ясувати подальші умови роботи з її представником. Позії'вачі не погодилися із запропонованими їм умовами і вимагали по верненая попередньої оплати, що і було зроблено відповідачем. Та
ким чином, за спільною угодою сторін договірні відносини купівліь продажу між ними перервалися відповідно до ст.220 ЦК 1963 р. Од
нак цей факт, на погляд суду, не є підставою для звільнення кон церну від відповідальності перед фірмою і редакцією газети за иена лежне виконання зобов'язань, зокрема, компенсації збитків, перед
454
бачених ст.203 ЦК 1963 р. Зазначені договори купівлі-продажу були підставою для виникнення зобов'язання, що має бути виконане за правилами стхт.161-177 ЦК 1963 р. Тому правомірною є вимога позивачів про стягнення з концерну збитків у вигляді виплачених відсотків за користування банківським кредитом.
Вишим арбітражним судом України з концерну на користь фірми "Довіра" були стягнені збитки у вигляді сплачених відсотків за користування банківським кредитом та у вигляді витрат на придбання паперу, а на користь концерну — у вигляді неодержаних прибутків з реклами та від реалізації газети вроздріб, збитків у вигляді повернення вартості передплати передплатникам та сплаченої неустойки Центру перевезення пошти1.
Якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документів, шо стосуються товару та підлягають передатно разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, шо стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин,
які існували до цього моменту.
Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, він відповідає за його недоліки, якщо не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Крім цього основного обов'язку, продавець має й інші обов'язки. Продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх; осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар (ст.659 ЦК).
Ці обставини важливо знати покупцю, тому що подібні обтяження можуть утруднити користування майном новим власником. Так, при продажу закладеної речі продавець зобов'язаний попередити покупця про заставу, оскільки заставодержатель має право витребувати у покупця таку річ. Згідно із законом договір найму зберігає чинність у разі переходу права власності на здане у найм майно від наймодавця до іншої особи. Тому про те, що майно, яке продається, обтяжене договором майнового найму (оренди), продавець зобов'язаний повідомити покупця.
Якщо право власності переходить до покупця раніше від пере-Дання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати то-ВаР не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати
Бізнес. - 1994. - №42. - С.16.
455
покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором (ст.667 ЦК).
Таким чином, якщо момент переходу права власності не збігається з моментом передання речі згідно з договором або законом передбачено обов'язок продавця зберігати продану річ певний час' тобто продавець відповідає за продану річ.
Крім того, продавець зобов'язаний зберігати товар, не прийнятий покупцем (ст.690 ЦК).
Якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця. Продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві.
Витрати покупця у зв'язку зі зберіганням товару, його реалізацією або поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем, При цьому суми, одержані від реалізації товару, передаються продавцеві за вирахуванням сум, що належать покупцеві.
Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Обов'язки покупця. Основними обов'язками покупця є прийняття переданого продавцем майна (товару) та його оплата.
Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ст.689 ЦК).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Він зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім пеопла-ченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якшо
456
пе не встановлено договором або актами цивільного законодавс-твПст.692 ЦК).
у ст-693 ЦК передбачена попередня оплата товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оп-. патити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, — У строк, визначений відповідно до ст.53О ЦК.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст.538 ЦК.
Якшо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 ЦК від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передапня товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Згідно зі ст.694 ЦК договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом,
У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення ст.665 ЦК.
Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.
Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.536 ЦК від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Договором купі&іі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
Договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.
Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чеРгового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.
До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення чч.З, 5, 6 ст.694 ЦК.
457
Продаж товарів у кредит регулюють також Правила торгівлі у розстрочку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 р. №997.
ЦІ Правила встановлюють порядок продажу резидентами і нерезидентами (суб'єктами господарювання) непродовольчих товарів фізичним особам, у тому числі громадянам — суб'єктам підприємницької діяльності без створення юридичної особи, у розстрочку тобто па умовах розстрочки кінцевого розрахунку, на певний строк і під відсоток.
Продаж товарів у розстрочку здійснюється фізичним особам, що мають постійний прибуток І постійно проживають у населеному пункті, де знаходиться суб'єкт господарювання.
Якщо фізична особа постійно працює або навчається за межа-,ми населеного пункту, де постійно проживає, вона може придбаваіти товар у розстрочку за місцем роботи (навчання), але за згодо*суб'єкта господарювання. в
Продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі договорі купівлі-продажу в розстрочку, що укладається між суб'єктом госпої дарювання і фізичною особою (покупцем), відповідно до якої суб'єкт господарювання зобов'язується передати обумовлений тої вар, а покупець — здійснити розрахунки за товар у терміни та розмірах, передбачених цим договором.
Договором визначаються умови, за яких здійснюється продг товарів у розстрочку.
Договір укладається за умови пред'явлення покупцем паспорта . довідки для придбання товарів у розстрочку, що видається за місцем роботи (навчання), а непрацюючим пенсіонерам — органом] шо призначив пенсію.
При продажу товарів у розстрочку з покупців на користь суб'єкта господарювання з наданого кредиту стягуються відсотки, розмір яких встановлює суб'єкт господарювання, але не вище діючих н'а момент продажу товарів річних ставок за фінансові кредити банку] який обслуговує суб'єкта господарювання, що здійснює продаж розстрочку.
Передача в розпорядження покупцеві товарів, що купуються / розстрочку, здійснюється за умови внесення першого внеску (зав'1 датку) у розмірі не менше 25 відсотків 'їх вартості, а товарів, вар~[ тість яких становить понад 50 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян, — не менше 50 відсотків.
Договором має передбачатися термін оплати залишку вартості товарів у межах від 6 до 12 місяців, а товарів, вартість яких перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян, — від 6 до 24 місяців.
Наданий кредит не повинен перевищувати тримісячної заробітної плати (стипендії, пенсії) покупця у разі продажу товарів Із розстрочкою платежу на 6 місяців, шестимісячної — із розстрочкоюплатежу на 12 місяців, 12-місячної — із розстрочкою платежу на 24 jмісяці. ,•,
458
У разі якшо вартість товарів перевищує вказану граничну межу педиту, різниця має бути сплачена покупцем під час одержання оварів готівкою або шляхом перерахування коштів у безготівковому порядку через банківські установи.
' продаж товарів у розстрочку і внесення чергових платежів провадяться за цінами, що діють на день продажу. При подальшій зміні цін на товари, продані у розстрочку, перерахунок не проводиться. Розрахунки за продані у розстрочку товари провадяться один раз на місяць у терміни, визначені договором.
Права покупця у разі передання йому товару неналежної якості. Згідно зі ст.678 ЦК покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 3) пропорційного зменшення ціни;
безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої затовар грошової суми;
вимагати заміни товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Ці положення застосовуються, якщо Інше не встановлено ЦК або іншим законом.
Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені у встановлені строки, якщо інше не передбачено договором або законом.
Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна—в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.
Якщо встановити день передання нерухомого майна неможливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укладення дого-В0РУ, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору.
Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення.
Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу в зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
459
Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу в зв'язку з недоліками комплектуючого виробу якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб.
Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу в зв'язку з недоліками товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб.
Покупець має право пред'явити вимогу в зв'язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.
Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.
До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених ст.68О ЦК, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), — від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
Витребування товару в покупця. У ст.660 ЦК передбачені обов'язки покупця і продавця у разі пред'явлення третьою особою позову про витребування товару.
Якщо третя особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред'явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець повинен вступити у справу на стороні покупця.
Якщо покупець не повідомив продавця про пред'явлення третьою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення продавця до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.
Якщо продавець був залучений до участі у справі, але ухилився від участі в її розгляді, він не має права доводити неправильність ведення справи покупцем.
Продавець несе відповідальність у разі відсудження товару У покупця. У разі вилучення зн рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, шо виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.
460
Правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або до ft обмеження у разі витребування товару у покупця третьою
особою є нікчемним.
Таким чином, непритягнення покупцем продавця до участі в справі звільняє продавця від відповідальності перед покупцем, як-шо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би запобігти вилученню проданого товару у покупця. Продавець, який був притягнений покупцем до участі в справі, але не взяв в ній участі, позбавляється права доводити неправильність ведення справи по- -
купцем.
Позов про витребування майна в покупця може бути пред явлений третьою особою, якщо у неї право (внаслідок права власності, застави, договору майнового найму тощо) на це майно виникло до його продажу. При пред'явленні такого позову продавець зобов'язаний захистити інтереси покупця, а отже і свої Інтереси, і запобігти можливості відсудження речі, придбаної покупцем. Такий обов'язок у продавця виникає лише при залученні його покупцем до участі в справі шляхом заяви до судових органів клопотання про залучення продавця до участі у справі на стороні покупця як співвідповідача.
Якщо покупець провадить справу самостійно, без залучення продавця, позбавивши його тим самим можливості захисту інтересів покупця, продавець звільняється від відповідальності за вилучення речі у покупця за позовом третьої особи за умови, якщо доведе, що його участь могла б запобігти витребуванню проданого майна в покупця.