§ 2. Інші види недоговірних зобов'язань

Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення. ЦК 2003 р. містить види недоговірних зобов'язань, які не були відомі ЦК 1963 р. До них, зокрема, належать зобов'язання у зв'язку з вчиненням дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.

712

Зміст цих зобов'язань полягає зокрема у тому, що особа, яка діє у майнових інтересах іншої особи без ЇЇ доручення, має право вимагати від останньої відшкодування у межах фактично зазнаних витрат, якшо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. Цей вид недоговірних зобов'язань урегульований у гл.79 ЦК.

Згідно зі ст.1158 ЦК якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.

Особа, яка вчинила дії у майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Якщо особа, яка почала дії у майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов'язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо запобігання, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для Іншої особи. Особа, яка вчиняє дії у майнових інтересах іншої особи без ЇЇ доручення, зобов'язана взяти на себе всі обов'язки, пов'язані з вчиненням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів.

У ст.1159 ЦК передбачене надання звіту про вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без ЇЇ доручення. Особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана негайно після закінчення цих дій надати особі, у майнових Інтересах якої були вчинені дії, звіт про них І передати їй усе, що при цьому було одержано.

Особа, яка вчинила дії у майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Якшо особа, яка вчинила дії у майнових інтересах Іншої особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу про свої ДІЇ, вона не має права вимагати відшкодування зроблених витрат.

Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.

Зобов'язання пов'язані з рятуванням здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи, як вид недоговірних зобов'язань урегульовані у гл.80 ЦК.

У новому ЦК ці зобов'язання значно розширені, оскільки їх підставою передбачено не тільки рятування державного і колективного майна (як це було встановлено раніше чинним законодавством), а й рятування будь-якого майна фізичної або юридичної особи, а також рятування життя та здоров'я фізичної особи.

Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи від небезпеки, що загрожувала їм внаслідок

713^:

стихійних явищ, пожежі, злочинних дій інших осіб тощо, може завдати особі, яка брала участь у рятуванні, майнову шкоду; їй можуть бути заподіяні каліцтво або інше ушкодження здоров'я, пов'язане з втратою працездатності; може бути пошкоджене або знищене ЇЇ майно. Тому цивільним законом передбачені зобов'язання, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи, а також майна фізичної або юридичної особи.

Згідно із ст. 1161 ЦК шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою у повному обсязі.

Окремі правила передбачені у ЦК щодо зобов'язань, які виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, що має істотну цінність, відшкодовується державою у повному обсязі.

Шкода, завдана майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, що має істотну цінність, відшкодовується власником (володільцем) цього майна з урахуванням його матеріального становища. Шкода відшкодовується з урахуванням майнового становища власника (володільця) майна, якому завдана шкода. Розмір відшкодування шкоди не може перевищувати вартості майна, яке рятувалося.

Виходячи зі змісту закону, обов'язок відшкодувати шкоду, завдану фізичній особі-рятувальнику або її майну, виникає за умови, що рятувалося майно, яке має істотну цінність, якщо йому загрожувала реальна (а не удавана) небезпека і є причинний зв'язок між діями фізичної особи-рятувальника і шкодою для її здоров'я або майна.

Для виникнення у фізичної особи-рятувальника права на відшкодування шкоди не є обов'язковою наявність позитивних результатів від його рятувальних дій.

Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Зобов'язання у зв'язку зі створенням загрози життю, здоров'ю, майігу фізичної особи або майну юридичної особи є ще одним видом недоговірних зобов'язань, вперше передбаченим у новому ЦК. Цей вид недоговірних зобов'язань регулює гл.81 ЦК.

Фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.

У разі неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати:

1. вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози;

2. відшкодування завданої шкоди;

/ 3) заборони діяльності, яка створює загрозу.

Шкода, завдана внаслідок неусунення загрози життю, здоров'ю,майну фізичної особи або майну юридичної особи, відшкодовується відповідно до ЦК. Я

714

Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Одним з видів недоговірних зобов'язань є зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. їх регулює гл.83 ЦК.

Правомірним вважається перехід майна від однієї особи до іншої за підставами, встановленими договором або законом. У тих же випадках, коли майно однієї особи збільшується за рахунок зменшення його у другої або набувається за рахунок іншої особи за підставами, не передбаченими договором або законом, виникає зобов'язання повернення цього майна.

Згідно зі ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути його і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

ЦІ положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпшого інших осіб чи наслідком події. Тобто ці зобов'язання виникають незалежно від того, чи є набуття або збереження майна наслідком дій особи, яка набуває чи зберігає його, колишнього власника, їх обох, а також інших осіб, або будь-яких подій.

Не є обов'язковою умовою для виникнення цих зобов'язань вчинення особою, яка набула або зберегла майно, винної І протиправної дії.

Ці положення застосовуються також до вимог про:

1. повернення виконаного за недійсним правочином;

2. витребування майна власником з чужого незаконного володіння;

3. повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні;

4. відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майноабо зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Законом передбачене загальне правило повернення у натурі безпідставно набутого майна. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно у натурі. У разі неможливості повернути у натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Крім повернення безпідставно набутого майна, особа, яка набула майно чи зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли вказана особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

У свою чергу особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатиьої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання

715

чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними згідно зі ст.536 ЦК.

Поряд із загальними правилами ЦК як виняток з них називає випадки, коли майно, хоча і було набуте безпідставно, проте не підлягає поверненню.

Не підлягають поверненню безпідставно набуті:

1. заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії,допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошовісуми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, завідсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2. інше майно, якщо це встановлено законом.

Додаткова література:

1. Зобов'язальне право: теорія і практика / За ред. О.В. Дзери —К., 1998.

1. Цивільний кодекс України: Коментар. — Харків, 2003.

716