Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
saniahmetova_cuvslne_pravo.doc
Скачиваний:
85
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
6.09 Mб
Скачать

§ 3. Види договору купівлі-продажу

Поряд із загальними правилами існують певні особливості при укладенні окремих видів договору купівлі-продажу.

Існує кілька видів договору купівлі-продажу, кожний із яких

має певну специфіку. До них належать:

  • роздрібної купівлі-продажу;

  • договір купівлі-продажу на біржах і аукціонах;

  • договір купівлі-продажу майна в процесі приватизації;

468

  • деривативи (форвардний, ф'ючерсний та опціонний договори купівлі-продажу);

  • зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу;

  • договір купівлі-продажу земельних ділянок.

Крім того, специфічними різновидами договору купівлі-прода-жу слід вважати договори поставки та контрактації сільськогосподарської продукції.

Купівлю-продаж на біржах і аукціонах регулюють закони України "Про товарну біржу", "Про цінні папери І фондову біржу" тощо.

Поряд із правилами купівлі-продажу, шо діють стосовно всіх видів майна, спеціальні правила передбачені для окремих видів майна.

Зокрема, купівлю-продаж державного майна в процесі приватизації регулюють закони України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації, укладений із порушенням вимог чинного законодавства, визнається недійсним.

До арбітражного суду області звернувся прокурор області з заявою в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України (далі — ФДМУ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, укладеного ФДМУ з акціонерним товариством закритого типу "Інвестиційний фонд" (далі - АТЗТ).

Рішенням арбітражного суду заяву прокурора задоволено за мо-

тивом невідповідності зазначеного договору вимогам чинного законодавства. Постановою голови арбітражного суду рішення у справі залишено в силі.

. Не погодившись із прийнятими рішеннями, АТЗТ звернулось із

заявою про їх перевірку в порядку нагляду і скасування, виходячи з наступного.

. АТЗТ взяло участь у конкурсі з приватизації аптеки не безпосе-

редньо, а через свого інвестиційного керуючого — Фінансову ком-

° панію, що діяла на підставі угоди між нею та АТЗТ, а тому — без спеціального доручення. АТЗТ не вбачас в діях Фінансової компанії

. . порушень законодавства і просить у позові прокурору відмовити.

Судова колегія Вищого арбітражного суду України з перевірки рішень, ухвал, постанов, вивчивши матеріали справи, встановила наступне.

Відповідно до рішення обласної державної адміністрації аптека, що є об'єктом комунальної власності, підлягала приватизації шляхом некомерційного конкурсу з використанням приватизаційних сертифікатів.

Оскільки на конкурс було подано тільки одну заяву Фінансової

компанії, конкурсна комісія прийняла рішення про приватизацію аптеки шляхом викупу ЇЇ Фінансовою компанією.

Договір купівлі-продажу був укладений ФДМУ з АТЗТ, яке, як зазначено в договорі, діє через свого представника — Фінансову компанію. Водночас дозвіл на приватизацію аптеки наданий саме Фінансовій компанії, від останньої ж надійшла і заява про приватизацію аптеки без вказівки на те, що Фінансова компанія діє від імені АТЗТ. Відповідно до акта приймання-передачі об'єкта останній переданий Фінансовій компанії, на ім'я якої ФДМУ видане свідоцтво про право власності.

469

Посилання АТЗТ на тс, що Фінансова компанія діяла в його інтересах, не може бути взяте до уваги, оскільки відповідно до гі.13 Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії інвестиційний керуючий здійснює управління активами інвестиційного фонду від імені останнього, а не від свого власного. Такий же порядок діяльності Інвестиційного управляючого передбачений і угодою, укладеною АТЗТ з Фінансовою компанією.

За такими обставинами судова колегія вважає обгрунтованим висновок арбітражного суду області про те, що договір купівлі-про-дажу аптеки укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому рішення і постанова в справі залишені без змін1.

Деривативи — стандартні документи, що засвідчують право та (або) зобов'язання придбати або продати базовий актив на визначених ним умовах у майбутньому. Так визначені деривативи в Положенні про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. №632 (далі — Положення).

Деривативами є:

  • форвардний контракт;

  • ф'ючерсний контракт;

  • опціон.

Відповідно до Положення, вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, установлені ним, поширюються па деривативи, укладення яких здійснюється на організованому і неорганізованому ринках.

При укладенні деривативу сторони повинні зазначити в ньому, яка з них є покупцем, а яка продавцем деривативу.

Слід враховувати, що покупець за деривативом визначений у Положенні як особа, яка згідно з форвардним та (або) ф'ючерсним контрактом повинна купити базовий актив контракту, а згідно з опціоном має право купити (продати) базовий актив опціону. Продавець за деривативом — особа, яка згідно з форвардним та (або) ф'ючерсним контрактом повинна продати базовий актив контракту, а згідно з опціоном зобов'язується продати (купити) базовий актив опціону.

При цьому базовий актив — це товари, цінні папери, кошти та їх характеристика, що є предметом виконання зобов'язань з деривативу.

Виконання зобов'язань, що випливають із деривативів, регулюється законодавством України. Деривативи мають бути укладені в письмовій формі.

Недотримання вимог Положення щодо наявності обов'язкових реквізитів є підставою для визнання того, що контракт не є деривативом.

Торгівля цінними паперами і деривативами — цс:

— будь-які операції з придбання або продажу цінних паперів чифондових деривативів торговцями цінними паперами, чий статус

Бізнес. - 1999- - №12. - С.84.

470

установлюється відповідним законодавством про цінні папери і фондовий ринок; будь-які операції з придбання або продажу товарних деривативів членами товарних бірж, чий статус установлюється законодавством про товарні біржі;

— будь-які операції з покупки і продажу цінних паперів особами, які не мають статусу торговців цінними паперами.

Визначення понять видів деривативів — форвардного, ф'ючер-сного контрактів та опціону — надані в ст. 1 Закону України від 28 грудня 1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" і в Положенні.

Форвардний контракт визначений у Положенні як двостороння угода за стандартною (типовою) формою, що засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у певний час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу, при укладенні форвардного контракту.

Подібним способом визначено форвардний контракт у Законі "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до Положення умови форвардного контракту визначаються за згодою сторін. Форвардний контракт має містити такі реквізити: назва контракту; сторони контракту; базовий актив контракту І його характеристики (емітент, вид цінного паперу, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид валюти — для коштів; асортимент — для Інших товарів); кількість базового активу; вартість контракту; ціна виконання; термін виконання; порядок оплати придбаного (проданого) базового активу; відповідальність сторін у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, установлених цим контрактом; порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту; адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) і паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.

Згідно з Положенням ф'ючерсний контракт — стандартний документ, що засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час і па визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент укладення зобов'язань сторонами контракту.

Відповідно до Положення ф'ючерсний контракт має містити такі реквізити: назва контракту; вид контракту (з постачанням або без постачання базового активу); сторони контракту; базовий актив контракту і його характеристики (емітент, вид і кількість цінних паперів, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид і кількість валюти — для коштів; кількість, асортимент — для інших товарів); обсяг контракту; розмір початкової маржи; механізм визначення ціни на момент виконання; ціна виконання; одиниця виміру ціни; термін виконання; відповідальність сторін у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, установлених цим контрактом; порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту;

. - 471

адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) і паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.

Опціон визначений у Положенні як стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Відповідно до Положення опціон має містити наступні реквізити: назва контракту; вид опціону (з поставкою або без поставки базового активу); сторони ошдіону; різновид опціону (опціон на купівлю, опціон на продаж); базовий актив опціону та його характеристики (емітент, вид і кількість цінних паперів, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид І кількість валюти — для коштів; кількість, асортимент — для товарів); ціна виконання; термін виконання (для опціону з виконанням протягом терміну дії) або на день виконання (для опціону з виконанням у встановлену дату); порядок оплати придбаного (проданого) базового активу; розмір премії опціону; відповідальність продавця опціону у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених опціоном; порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення і виконання опціонів; адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) І паспортні дані (для фізичних осіб) сторін опціону.

Договір купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарсько-го призначення регулюється Указом Президента України від 19 січня 1999 р. №32/99 "Про продаж земельних ділянок несільськогосло-дарського призначення", яким запроваджений продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що знаходяться в державній або комунальній шіаспості.

Указом встановлено, що об'єктами купівлі-продажу є земельні ділянки, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва і законсервовані об'єкти, приватизовані (відчужені) відповідно до законодавства України,

Дія цього Указу не поширюється на:

  • земельні ділянки, надані в користування і передані у власність громадянам України з земель, що знаходяться в державнійабо комунальній власності, для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, дачного і гаражного будівництва, садівництва, атакож громадянам і юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

  • земельні ділянки, що знаходяться в державній або комунальній власності і не можуть бути передані в колективну І приватнувласність відповідно до ст.4 ЗК.

Продавцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення є: щодо земель комунальної власності — сільські, селищні, міські ради або уповноважені ними органи; щодо земель дер-

472

жавї власності — районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення про продаж земельних ділянок зазначені органи виконавчої влади приймають за попереднім погодженням цих питань на сесіях відповідних рад.

Покупцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення можуть бути: громадяни України — суб'єкти підприємницької діяльності; юридичні особи України.

Земельна ділянка несільськогосподарського призначення може купуватись одним покупцем, а також кількома покупцями в спільну сумісну або часткову сумісну власність.

Земельні ділянки несільськогосподарського призначення продаються покупцям, яким належать об'єкти нерухомого майна, розташовані на такій земельній ділянці.

Рішення сільської, селищної, міської ради або уповноваженого ним органу, місцевої державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення між покупцем і продавцем.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення підлягає нотаріальному посвідченню і є підставою для оформлення відповідного державного акта на право власності на цю земельну ділянку.

Право власності на придбану земельну ділянку виникає після одержання державного акта на право власності на землю, що видається покупцю за умови сплати ним вартості придбаної земельної ділянки.

Такі види договору купівлі-продажу як договір роздрібної купів-лІ-продажу та зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу найбільш детально урегульовані законом.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]