§ 7. Контрактація сільськогосподарської продукції

Державна закупівля сільськогосподарської продукції у її виробників здійснюється за договорами контрактації, що укладаються на основі державних замовлень.

Контрактація сільськогосподарської продукції опосередковуються відповідним договором, що передбачений §4 гл.54 ЦК.

Договір контрактації, що є одним з різновидів договору купів-лІ-продажу, регулює відносини, пов'язані з закупівлею сільськогосподарської продукції, вирощуваної чи виробленої сільськогосподарськими виробниками.

Відносини, пов'язані з реалізацією продукції, виробленої в сфері сільськогосподарського виробництва, відрізняються значною специфікою, що, зокрема, пов'язано зі значним впливом природних факторів і сезонним характером виробництва.

Договір контрактації сільськогосподарської продукції — це договір, за яким виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію І передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

490

До договору контрактації застосовуються загальні положення по купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо ін-це не' встановлено договором або законом.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції

(ст.713 UK).

Характеристики договору — двосторонній, консенсуальний, оп-

латний.

Оплатний характер договору виражається в оплаті продукті, що

закуповується.

Характер розподілу прав і обов'язків у договорі контрактації дає підставу віднести його до двостороннього. Це означає, що обидві сторони взаємно беруть на себе обов'язки та у кожної з них відповідно виникає право вимоги до іншої сторони.

Договір контрактації має плановий характер. Він укладається на основі та на виконання державних замовлень, розпорядження якого обов'язкові для обох сторін. Державне замовлення може визначати правовідносини сторін щодо закупівлі, структуру договірних зв'язків, основні умови договору.

Відносини, пов'язані з державним замовленням, регулюються Законом "Про поставки продукції для державних потреб" та Порядком формування та розміщення державних замовлень на поставки продукції для державних потреб І контролю за їх виконанням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого

1996 р. №266.

Державні замовники, виходячи з Інтересів держави, укладають із виконавцями державного замовлення державний контракт (договір), самостійно визначаючи його умови, крім тих, що випливають із державного замовлення або передбачені чинним законодавством. Відповідно до ч.4 ст.1 Закону "Про поставки продукції для державних потреб", особливості відносин, що виникають у зв'язку з поставками (закупівлею) для державних потреб сільськогосподарської продукції, продовольства регулюються окремими актами законодавства України.

Сторони договору — виробник сільсько господарської продукції і заготівельник (контрактант). Виробниками можуть виступати колективні, державні, акціонерні сільськогосподарські підприємства, фермерські та Інші господарства. Заготівельники (контрактанти) — організації, на які у встановленому порядку покладені функції державної закупівлі сільськогосподарської продукції (міністерства, відомства, а також підприємства й організації, яким надані такі повноваження, наприклад, організації споживчої кооперації).

Зміст договору — це сукупність встановлених нормативно-правовими актами, плановими завданнями І сторонами умов про предмет, строки і порядок доставки продукції, що закуповується, місця ¹¹ здачі, ціна, характер допомоги виробнику І взаємної відповідальності сторін у разі невиконання або неналежного виконання дого-

^В°РУ №*№

491

У договорі контрактації, зокрема, передбачаються такі істотні! умови, як кількість (за видами продукції), якість, строки, порядок і умови доставки та місця здачі сільськогосподарської продукції.

Кількість продукції, шо підлягає продажу, встановлюється сторонами виходячи з плану державних закупівель. Якість продукції, шо закуповується, визначається відповідними стандартами, технічними умовами, вимогами правил ветеринарного І санітарного нагляду, до яких і відсилає договір контрактації.

Здача продукції здійснюється в передбачені договором строки відповідно до строків, встановлених в планах закупівель, а також з урахуванням біологічних термінів дозрівання культур, вирощування худоби, умов виробництва і зберігання продукції. Місце прий-манпя-здавання продукції визначається угодою сторін І нормативно-правовими актами. Порядок приймання-здавання продукції за кількістю та якістю визначається спеціальними інструкціями (правилами), технічними умовами.

У договорі контрактації має бути передбачений обов'язок заготівельника (контрактанта) вчасно прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами, а також строки І розміри видачі грошових авансів її виробникам.

На заготівельника (контрактанта) покладається обов'язок щодо прийняття продукції у місцях її виробництва і вивезення своїми засобами, якщо інше не передбачено договором.

Якщо згідно з умовами договору прийняття продукції здійснюється в місці знаходження заготівельника або іншому зазначеному ним місці, заготівельник не має права відмовитися від прийняття продукції, яка відповідає умовам договору і передана заготівельникові в обумовлений договором строк.

Важливе значення мають обов'язки заготівельника (контрактанта) щодо надання допомоги сільськогосподарським виробникам в організації виробництва сільськогосподарської продукції і транспортування її на приймальні пункти і підприємства.

З урахуванням пріоритетності інтересів виробника сільськогосподарської продукції у договорі передбачається обов'язок контрактанта з виробничого сприяння сільськогосподарським товаровиробникам.

Заготівельник (контрактант) зобов'язаний на умовах, передбачених договором, забезпечити сільськогосподарського товаровиробника основними матеріально-технічними ресурсами в рахунок авансів під закупівлю продукції (паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, засоби захисту рослин тощо). У договорі також передбачається взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними обов'язків.

Відповідальність можлива у формі стягнення неустойки (пені, штрафу) і відшкодування заподіяних збитків. Сплата неустойки не звільняє сторону від виконання договору. Виробник звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором, як-

492

що вони не виконані через стихійні лиха або інші несприятливі

умови, або з вини заготівельника (контрактанта).

Договором контрактації можуть бути передбачені обов'язки заготівельника, який здійснює переробку сільськогосподарської продукції, повертати виробникові на його вимогу продукти переробки або відходи від переробки продукції з оплатою за цінами, визначеними договором контрактації.

Контрактант має право контролювати виробництво і зберігання сільськогосподарської продукції відповідно до технологічних, санітарних та інших правил, спрямованих на захист здоров'я населення та охорону довкілля.