(Слайд 79)

За функціями нервова система поділяється на соматичну і вегетативну. Соматична нервова система керує опорно-руховим апаратом і всіма органами чуттів, а вегетативна система регулює процес обміну речовин та роботу всіх внутрішніх органів (серця, нирок, легень та ін.).

(Слайд 80)

Головною структурною і функціональною одиницею нервової системи є спеціалізована нервова клітина - нейрон. Функціями нейронів є сприймання подразнень, їх перероблення, передавання інформації (імпульсів) і формування відповідної реакції.

Нервові волокна (нерви) мають особливі сприймальні апарати в усіх органах і тканинах організму - рецептори. Усі подразнення, що сприймає організм, втілюються у фізіологічних процесах збудження і гальмування.

Збудження - це біологічний процес, який складається з нервових імпульсів і приводить в дію той чи інший орган або елемент.

(Слайд 81)

Специфічною ознакою збудження м'яза є його скорочення. У нервових клітинах генеруються нервові імпульси, залозові клітини виділяють секрет. Специфічною властивістю збудження є здатність передаватися по нервових волокнах, що забезпечує фізіологічний зв'язок між усіма системами та елементами організму.

Процес збудження супроводжується витратами енергетичних ресурсів тканини.

Ознаки збудження:

- прискорення обміну речовин у клітині;

- посилення теплопродукції;

- зміни електричного стану.

Гальмування - це біологічний процес, який послаблює або припиняє діяльність того чи іншого органа, знижує рівень активності фізіологічних систем.

(Слайд 82)

На відміну від збудження, гальмування відбувається переважно у середині клітини і не поширюється по нервових провідниках до інших органів.

Процеси збудження і гальмування тісно пов'язані з процесами виснаження і відновлення. Під час збудження матеріальні ресурси клітин виснажуються. Гальмування забезпечує відновлення нормального стану клітини та її функціональних ресурсів. У кожній нервовій клітині процеси збудження і гальмування закономірно змінюються, становлячи собою різні фази її діяльності.

Під час дії подразника надмірної сили або багаторазового його повторення у нервових клітинах замість збудження виникає процес гальмування. Таке гальмування називають охоронним. Воно захищає нервову систему від перенапруження та функціонального виснаження, що дуже важливо для забезпечення безпечної життєдіяльності людини. Перехід збудження у гальмування під час дії подразнень надмірної сили і частоти призводить до нечіткої реакції нервових клітин та тканин на такі подразнення. Це є причиною зниження працездатності та неадекватних дій людини або відсутності активних дій. Така реакція нервової системи на надмірні подразнення призводить до помилок і створення небезпечних та аварійних ситуацій.

Реакцію організму на подразники зовнішнього та внутрішнього середовища, яка виникає обов'язково з участю центральної нервової системи, називають рефлексами. Рефлекси є основою діяльності нервової системи. їх поділяють на безумовні та умовні.

(Слайд 83)

Безумовні рефлекси є вродженими, передаються спадково і становлять основний фонд життєдіяльності організму. Вони забезпечують пристосування організму до зовнішнього середовища.

Діяльність нервової системи, за допомогою якої формуються і здійснюються безумовні рефлекси на реальні матеріальні подразники, базується на першій сигнальній системі. Анатомічною основою першої сигнальної системи є аналізатори, які пов'язані з органами чуттів. Перша сигнальна система існує як у людей, так і у тварин.