- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •(Слайд 2) Література: основна
- •Додаткова
- •(Слайд 3) вступ
- •(Слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •(Слайд 12)
- •(Слайди 13-14)
- •1. Загальні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Сутність понять «життя» і «життєдіяльність» (слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •1.2. «Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності (слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •1.3. Оцінка небезпеки. Класифікація видів ризику (слайд 43)
- •(Слайд 44)
- •(Слайд 47)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •Загальне поняття про фізіологічні системи та психіку людини (слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •2.3.2. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •2.3.3. Значення нервової системи в життєдіяльності людини (слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •(Слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •(Слайд 3) вступ (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •Землетруси (слайд 13)
- •2. Топологічні стихійні лиха
- •Зсуви підрозділяються:
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21) Гідрологічні небезпечні явища
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •Небезпечні кліматичні умови
- •Небезпечна дія вітру
- •4.Природні пожежі (лісові, підземні, степові). (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •5. Біологічні небезпеки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •(Слайд 3)
- •Потенційно небезпечні об’єкти України (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6) Радіаційно небезпечні обєкти
- •(Слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •Хімічно небезпечні об’єкти
- •(Слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •(Слайд 11)
- •Нафто-, газо- та продуктопроводи
- •(Слайд 12)
- •Об’єкти комунального господарювання
- •(Слайд 13)
- •Гідротехнічні споруди
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •Залізничний транспорт і залізничні станції
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище україни (слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •2.1. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище (слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •2.3. Аварії на транспорті (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Пожежі та вибухи (слайд 33)
- •Екологічна безпека України
- •3.1. Причини виникнення екологічної кризи (слайд 34)
- •(Слайд 35)
- •3.2. Біологічна дія на людину найбільш поширених ксенобіотиків (слайд 36)
- •Радіаційна обстановка в Україні. (слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс. (слайд 1) План лекції
- •(Слайд 2) Література:
- •(Слайд 3)
- •1. Соціально-політичні небезпеки (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •1.1. Війни (слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •1.2. Тероризм (слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •1.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру (слайд 11)
- •1.4. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу (слайд 12)
- •(Слайд 13)
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •2.2. Тютюнопаління (слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •2.3. Наркоманія (слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Природно-соціальні небезпеки
- •Вірусний гепатит (хвороба Боткіна)
- •4. Психологічні особливості людини
- •4.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності (слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •(Слайд 43)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •(Слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 58)
- •(Слайд 59)
- •(Слайд 60)
- •4.3. Психічні стани (слайд 61)
- •(Слайд 62)
- •(Слайд 63)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •Психічні властивості (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •(Слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •4. Медико-бiологiчнi та соцiальнi проблеми здоров'я
- •4.1. Ocнoвнi визначення здоров'я (слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •4.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища (слайд 86)
- •(Слайд 87)
- •(Слайд 88)
- •(Слайд 89)
- •(Слайд 90)
- •(Слайд 91)
- •5.3. Вплив негативних чинників на здоров'я людини (слайд 92)
- •(Слайд 93)
- •(Слайд 94)
- •(Слайд 95)
- •(Слайд 96) Питання для самоконтролю
(Слайд 18)
1.2. «Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності (слайд 19)
Безпека і небезпека - центральні поняття в БЖД. Ці поняття багатогранні, використовуються в різних сферах діяльності людини, тому існує кілька їх визначень.
Безпека людини - це поняття, що відображає саму суть людського буття, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Безпека людини - невід'ємна складова характеристика стратегічного напрямку людства, що визначений ООН як «стійкий людський розвиток» - розвиток, що веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.
Згідно з ДСТУ 2293-99 «безпека» - це стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди. Близьким до цього визначення є також те, що використовується в інших країнах: «безпека - це ступінь свободи від ризику або ж відсутність непpипycтимoгo ризику, пов'язаного з можливістю завдати будь-якої шкоди життю та здоров'ю людини за будь-яких умов існування. У цих визначеннях присутній термін «ризик». Зазначимо, що ризик виникнення аварій чи пошкоджень або вихід з ладу простих технічних систем визначити не дуже складно. Для складних технічних систем, а тим паче для людини і суспільства, ризик - це категорія, що має велику кількість індивідуальних властивостей і характеристик. У такому випадку він може бути визначений тільки за допомогою експертної оцінки. Тому наведемо ще одне визначення безпеки, яке й будемо використовувати далі.
Безпека - це збалансований відповідно до експертної оцінки стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем, тощо.
(Слайд 20)
Безпека нерозривно пов'язана з небезпекою. Кожна людина відчуває небезпеку інтуїтивно і розуміє її значення по-своєму. Згідно з висновками експертів ООН, більшість людей пов'язує відчуття небезпеки з буденними проблемами і повсякчасними клопотами, а не з побоюванням глобальних катастроф чи міжнародних конфліктів. Захист житла, робочого місця, достатку, здоров'я, довкілля - основні проблеми безпечного самопочуття людини. Відчуття небезпеки має також глибоко індивідуальний відтінок, який головним чином залежить від:
1) рівня соціального і суспільного розвитку особистості;
2) ситуації і суспільного устрою, які позитивно чи негативно впливають на світосприйняття громадянина.
Отже, небезпека - це явища, процеси, об'єкти, інформація і самі люди, які можуть викликати небажані наслідки і призводити до погіршення стану здоров'я чи смерті людини, завдавати шкоди навколишньому середовищу й об'єктам господарської діяльності.
(Слайд 21)
Джерелами небезпек є природні процеси і явища, техногенне середовище і людські дії.
Небезпека об'єктивно існує в просторі і в часі та реалізується у вигляді потоків енергії, речовини, інформації.
Людина постійно взаємодіє з навколишнім середовищем, перетворює це середовище, а воно, в свою чергу, впливає на життєдіяльність самої людини. Іншими словами можна сказати, що взаємодія людини з навколишнім середовищем виявляється в наявності прямих і зворотних зв'язків. Результат цієї взаємодії може змінюватися в широких межах: від позитивного до катастрофічного, і супроводжуватися загибеллю людей і руйнуванням компонентів середовища. В останньому випадку можна говорити про явний прояв небезпеки у вигляді негативних наслідків, що виникають, як правило, раптово і визначаються як дія небезпек.
Здебільшого небезпека має прихований характер і може перетворюватися в реальну небезпеку за наявності таких умов:
1) небезпека реально існує;
2) людина перебуває в зоні дії небезпеки;
3) людина не має ефективних засобів захисту, не використовує їх або ці засоби неефективні.
У разі відсутності цих умов ми говоримо про наявність потенційної небезпеки.