(Слайд 17)

Але ці водосховища несуть і потенційну небезпеку із-за можливого руйнування гребель.

Причинами цього може стати:

• старіння матеріалів гребель, що експлуатуються уже 50-60 років;

• перелив води через греблі при значних повенях на водосховищах;

• аварійні падіння літаків та випадкові вибухи з причин порушення правил перевезення вибухових речовин;

• диверсії;

• природні явища (землетруси, зсуви, урагани, смерчі тощо).

(Слайд 18)

Внаслідок цього може бути затоплено до 400 тис. га території України, на якій знаходиться понад 450 населених пунктів з числом мешканців до 400 тис. чоловік, та розміщено близько 700 об’єктів господарювання.

Безпосередньо прорив греблі Київського водосховища може затопити все Лівобережжя Києва хвилею прориву до 20 м у висоту.

Для уникнення цієї небезпеки існує два альтернативних шляхів:

Перший – це поступовий спуск водосховищ;

Другий – це підвищення безпеки функціонування гідротехнічних споруд.

Але зі спуском водосховищ виникнуть нові проблеми, а саме:

По перше – на дні водосховищ за роки їх існування накопилася значна кількість радіоактивних відходів, випромінювання яких поки що поглинається товщею води. А обезводнення їх радіаційного мулу спричинить вторинне радіаційне забруднення значної території України.

По друге – занизиться водопостачання Києва та ряду інших населених пунктів, так як їх водозабірні станції можуть працювати при верхньому б’єфі не нижче 89 метрів

По третє – порушиться річковий транспортний шлях, що потребує перевантаження залізниці;

В четвертих – зазнає збитків рекреаційне господарство України, остільки не зможуть працювати будинки відпочинку, санаторії та дитячі табори, що розташовані на берегах водосховищ.

В п’ятих – погіршиться санітарно-епідеміологічна ситуація, так як оголиться значна частина русла Дніпра з відведеними від нього каналами. А затрати на рекультивацію осушених земель можуть окупитися лише через 20–40 р.

Тому залишається єдиний шлях – це підвищення безпеки функціонування гідротехнічних споруд, який передбачає:

1. Виконання заходів щодо запобігання руйнування гребель водосховищ.

2. Підвищення готовності сил реагування на дану небезпеку.

Залізничний транспорт і залізничні станції

Залізничний транспорт і залізничні станції також відносяться до потенційно небезпечних об’єктів, так як у вагонах і залізничних цистернах можуть перевозитися легкозаймисті, вибухові, отруйні та радіаційні речовини. А аварійна ситуація при перевезенні таких речовин може привести до виникнення надзвичайної ситуації.

(Слайд 19)

Особливу небезпеку становлять такі аварії, які сталися в межах залізничної станції. Це пояснюється наступним:

по-перше – залізничні станції розташовуються безпосередньо в містах і великих селищах з порівняно високою щільністю населення;

по-друге – на залізничній станції може зосереджуватися значна кількість вагонів і цистерн з небезпечними речовинами, посилює наслідки НС;

по-третє – на платформах, в поїздах, та в будинку залізничних станцій можуть також перебувати значні групи людей, що посилює небезпеку при аваріях на залізничному транспорті з такими небезпечними речовинами.