(Слайд 37)

Розподіл чинників на вражаючі, небезпечні і шкідливі досить умовний. Один і той самий чинник може стати причиною загибелі людини, захворювання чи не завдати ніякої шкоди завдяки силі і здатності організму до протидії.

За характером і природою дії всі небезпечні і шкідливі чинники відповідно до ГОСТу 12.0.002-80 поділяють на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.

(Слайд 38)

До фізичних чинників належать висока чи низька температура; підвищена чи знижена вологість; підвищена швидкість руху повітря; підвищений чи знижений атмосферний тиск; недостатня освітленість; машини, механізми чи їхні елементи, які рухаються чи обертаються; конструкції, які руйнуються; елементи середовища, нагріті до високих температур; устаткування, яке має підвищений тиск чи розрідженість; підвищені рівні електромагнітного, іонізуючого й акустичного випромінювань; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електричної напруги; перебування на висоті; невагомість та ін.

(Слайд 39)

Хімічні чинники - це хімічні елементи, речовини і сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані (твердому, рідкому і газоподібному) і поділяються залежно від шляхів проникнення і характеру дії на організм людини. Існує три шляхи проникнення хімічних речовин у людський організм: 1) через органи дихання, 2) через шлунково-кишковий тракт, З) через шкірний покрив і слизову оболонку. За характером дії виділяють токсичні, подразнювальні, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні речовини і речовини, які впливають на репродуктивну функцію.

(Слайд 40)

Біологічні чинники поділяються на макроорганізми (рослини і тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, найпростіші).

(Слайд 41)

До психофізіологічних чинників належать фізичне перевантаження (статичне та динамічне) і нервово-психічні перевантаження (емоційні перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність роботи, стреси).

(Слайд 42)

Небезпечні та шкідливі чинники дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати. Це стосується будь-яких небезпечних та шкідливих чинників, так само як і джерел небезпеки, які породжують їх. Так, наприклад, сонячне випромінювання, яке необхідне для існування майже всіх живих організмів на Землі, серед них і людини, може бути причиною захворювань шкіри.

Слід також зазначити, що одне джерело небезпеки може призводити до різноманітних небезпечних ситуацій, а останні породжують різні вражаючі фактори. Своєю чергою вражаючі фактори можуть спричинити утворення нових небезпечних ситуацій чи навіть джерел небезпек.

1.3. Оцінка небезпеки. Класифікація видів ризику (слайд 43)

Небезпека – це випадкове явище, яке виникає спонтанно і складається з декількох однотипних подій. (Наприклад, транспортні аварії – це однотипні події, які становлять єдину дорожньо-транспортну небезпеку).

Ці події можуть виникати в будь який час незалежно одна від одної (через 5, 10 хвилин, через годину, тиждень, місяць, або через рік і т.д.). При цьому, кожна така подія може мати свій наслідок (матеріальні збитки, травмуванням людей, смертельні наслідки, тощо).

Враховуючи те, що небезпека є випадкове явище і підпорядковується всім законам теорії ймовірності, то основними її характеристиками є: частота подій і вага наслідку

1. Частота подій (ψ) - це кількість однотипних подій N, що сталися за певний проміжок часу ∆t – (за день, місяць, за квартал чи за рік):

Ψ = N/∆t ; (кількість транспортних аварій / за рік).

2. Вага наслідку (М _ί) – це відношення кількості однотипних наслідків n_ί (травм, смертей, поранень тощо) до загальної кількості подій (N) даної небезпеки.

M _ί = n_ί / N; ( кількість смертей / за 1 транспортну аварію)