- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •(Слайд 2) Література: основна
- •Додаткова
- •(Слайд 3) вступ
- •(Слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •(Слайд 12)
- •(Слайди 13-14)
- •1. Загальні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Сутність понять «життя» і «життєдіяльність» (слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •1.2. «Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності (слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •1.3. Оцінка небезпеки. Класифікація видів ризику (слайд 43)
- •(Слайд 44)
- •(Слайд 47)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •Загальне поняття про фізіологічні системи та психіку людини (слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •2.3.2. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •2.3.3. Значення нервової системи в життєдіяльності людини (слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •(Слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •(Слайд 3) вступ (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •Землетруси (слайд 13)
- •2. Топологічні стихійні лиха
- •Зсуви підрозділяються:
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21) Гідрологічні небезпечні явища
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •Небезпечні кліматичні умови
- •Небезпечна дія вітру
- •4.Природні пожежі (лісові, підземні, степові). (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •5. Біологічні небезпеки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •(Слайд 3)
- •Потенційно небезпечні об’єкти України (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6) Радіаційно небезпечні обєкти
- •(Слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •Хімічно небезпечні об’єкти
- •(Слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •(Слайд 11)
- •Нафто-, газо- та продуктопроводи
- •(Слайд 12)
- •Об’єкти комунального господарювання
- •(Слайд 13)
- •Гідротехнічні споруди
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •Залізничний транспорт і залізничні станції
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище україни (слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •2.1. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище (слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •2.3. Аварії на транспорті (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Пожежі та вибухи (слайд 33)
- •Екологічна безпека України
- •3.1. Причини виникнення екологічної кризи (слайд 34)
- •(Слайд 35)
- •3.2. Біологічна дія на людину найбільш поширених ксенобіотиків (слайд 36)
- •Радіаційна обстановка в Україні. (слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс. (слайд 1) План лекції
- •(Слайд 2) Література:
- •(Слайд 3)
- •1. Соціально-політичні небезпеки (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •1.1. Війни (слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •1.2. Тероризм (слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •1.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру (слайд 11)
- •1.4. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу (слайд 12)
- •(Слайд 13)
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •2.2. Тютюнопаління (слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •2.3. Наркоманія (слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Природно-соціальні небезпеки
- •Вірусний гепатит (хвороба Боткіна)
- •4. Психологічні особливості людини
- •4.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності (слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •(Слайд 43)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •(Слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 58)
- •(Слайд 59)
- •(Слайд 60)
- •4.3. Психічні стани (слайд 61)
- •(Слайд 62)
- •(Слайд 63)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •Психічні властивості (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •(Слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •4. Медико-бiологiчнi та соцiальнi проблеми здоров'я
- •4.1. Ocнoвнi визначення здоров'я (слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •4.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища (слайд 86)
- •(Слайд 87)
- •(Слайд 88)
- •(Слайд 89)
- •(Слайд 90)
- •(Слайд 91)
- •5.3. Вплив негативних чинників на здоров'я людини (слайд 92)
- •(Слайд 93)
- •(Слайд 94)
- •(Слайд 95)
- •(Слайд 96) Питання для самоконтролю
4.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища (слайд 86)
Усе життя людини проходить у безперервному зв'язку із зовнішнім середовищем, тому здоров'я людини не можна розглядати як щось незалежне, автономне. Воно є результатом дії природних, антропогенних та соціальних чинників і відображає динамічну рівновагу між організмом і середовищем існування.
Великий італійський художник, учений, інженер Леонардо да Вінчі (1452-1519) стверджував: «треба зрозуміти, що таке людина, що таке життя, що таке здоров'я. І як рівновага, згода стихій його підтримує, а їхня незгода руйнує і губить».
Здоров'я потрібно розглядати не в статиці, а в динаміці змін зовнішнього середовища й в онтогенезі. Здоров'я визначає процес адаптації. Адаптація дає можливість пристосуватися до зовнішнього середовища, до росту і старіння, до лікування хвороб, полегшення страждань у чеканні смерті.
Онтогенез (грец. онто - єство + генез(ис) - породжую, процес виникнення) - у біологічному змісті - індивідуальний розвиток живої істоти, який охоплює всі зміни, що зазнає організм від стадії запліднення (яйця) до закінчення індивідуального життя.
Здоров'я не існує саме по собі, раз дане, постійне і незмінне.
Воно потребує ретельної турботи протягом усього життя - від народження людини до її смерті.
Організм людини може нормально функціонувати тільки тоді, коли умови зовнішнього середовища відповідають оптимальним. Якщо умови зовнішнього середовища змінюються, стають несприятливими, то на протидію їм організм людини включає спеціальні механізми, які зберігають постійність внутрішнього середовища чи змінюють його в межах допустимого.
Можливість існування організму в умовах середовища, що постійно змінюються, забезпечується за рахунок механізму, який називають адаптацією.
Адаптація (від лат. adapto - пристосування) - це динамічний процес пристосування організму і його органів до мінливих умов зовнішнього середовища, завдяки якому в організмі підтримується сталість внутрішнього середовища.
(Слайд 87)
Процес адаптації реалізується щоразу, коли в системі «організм-середовище» виникають значні зміни.
Адаптація в будь-якому виді людської діяльності поділяється на фізіологічну, психологічну і соціальну.
(Слайд 88)
Фізіологічна адаптація - це сукупність фізіологічних реакцій, що лежать в основі пристосування організму до змін навколишніх умов і спрямовані на збереження відносної сталості його внутрішнього середовища - гомеостазу.
(Слайд 89)
Згадаємо, що гомеостаз (від грец. homoios - подібний, однаковий і грец. stasis - стан, непорушність) - це відносна динамічна сталість складу і властивостей внутрішнього середовища і стійкість основних фізіологічних функцій організму людини. Гомеостаз в організмі підтримується на всіх рівнях його організації і забезпечує динамічну рівновагу організму і зовнішнього середовища.
Як було показано раніше, внутрішнє середовище організму залишається постійним при будь-яких змінах зовнішніх умов, і це є необхідною умовою життєдіяльності організму. До стійких постійних кількісних показників стану внутрішнього середовища належать: температура тіла, артеріальний тиск, ритм серця, концентрація в крові цукру, білків, вміст води в організмі й ін.
Суть механізму адаптації полягає у зміні меж чутливості аналізаторів, розширенні діапазону фізіологічних резервів організму, зміні у визначених межах параметрів фізіологічних функцій.
Завдяки фізіологічній адаптації фізичні і хімічні параметри, що визначають життєдіяльність організму, змінюються у вузьких межах порівняно зі значними змінами зовнішніх умов: підвищується стійкість організму до холоду, тепла, нестачі кисню, зміні барометричного тиску тощо.
Коли на організм діють негативні чинники, він сам активно формує таке внутрішнє середовище, що дає змогу оптимізувати фізіологічні процеси в нових умовах існування.
Процес фізіологічної адаптації до надзвичайних, екстремальних умов проходить у кілька стадій чи фаз: спочатку переважають явища декомпенсації (порушення функцій), потім неповне пристосування - активний пошук організмом стійких станів, що відповідають новим умовам середовища, і нарешті, фаза відносного стійкого пристосування.
Велике значення у фізіологічній адаптації має початковий функціональний стан організму (вік, тренованість тощо), залежно від якого змінюються і відповідні реакції організму на різні впливи.
Реакції пристосування організму людини до зовнішнього середовища виявляються у формі умовних рефлексів і характеризуються розширенням фізіологічних можливостей, підвищенням фізіологічної опірності організму зовнішнім впливам.
Проте коливання умов середовища, у яких відбувається фізіологічна адаптація, мають визначену межу, характерну для кожного організму.
Адаптація до праці має активний характер і за сприятливих умов виробничого середовища й оптимальних навантаженнях веде до підвищення стійкості і працездатності організму, збільшення його резервних можливостей, зменшення захворювань і травматизму.
Якщо ж організм потрапляє в умови, коли інтенсивність впливу факторів зовнішнього середовища переважає можливості його адаптації, настають патологічні зміни фізіологічних систем, захворювання організму.
Психічна адаптація - це процес встановлення оптимальної відповідності особистості і навколишнього середовища, що дає змогу людині задовольняти актуальні потреби і реалізувати пов'язані з ними цілі, зберігаючи здоров'я.