Нафто-, газо- та продуктопроводи

Протяжність магістральних мереж трубопроводів на Україні становить :

• газопроводів – понад 35,2 тис. км;

• нафтопроводів – 3,9 тис. км;

• продуктопроводів – 3,3 тис. км.

(Слайд 12)

Роботу цих мереж забезпечує 31 нафтоперекачувальна та 89 газоперекачувальних компресорних станцій.

На сьогодення існуюча мережа газо-, нафто- та продуктопроводів виробила свій амортизаційний ресурс і має підвищену аварійність з викидом токсичних, легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин. А це може привести до вмнмкнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з масовим отруєнням людей і довкілля та створення вибухо- і пожежонебезпечної ситуації на значній території України.

Об’єкти комунального господарювання

В комунальному господарстві України особливо критичне становище склалося у водопровідно-каналізаційній галузі, де майже четверта частина водопровідних очисних споруд і мереж водопостачання фактично відпрацювали свій термін експлуатації і зараз перебуває у аварійному стані. Скінчився термін експлуатації кожної п’ятої насосної станції.

(Слайд 13)

На сьогодення щодоби у водойми скидається без попереднього очищення близько 250 м³ стічних вод. Це забруднює підземні води, посилює їх загальну жорсткість та підвищує вміст заліза, марганцю, фтору, нітратів та аміачних сполук. Все це обмежує постачання питною водою населення АРК а також Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Одеської та Івано-Франківської областей. А забруднення підземних вод призвели до непридатності криничної води понад 1250 селищ, які нині забезпечуються привізною питною водою. Тому таке становище у водопровідно-каналізаційному господарстві може привести до виникнення і поширення масових інфекційних хвороб серед населення України.

Гідротехнічні споруди

Водний басейн України складають:

• Чорне і Азовське море;

• стічні річки, ставки і водосховища;

• підземні води України.

(Слайд 14)

Особливу екологічну небезпеку становлять стічні річки, водосховища та підземні води України. Річковий стік України складають: Дніпро, Дунай, Південний Буг, Тиса, Прут, а також близько 63 тисяч малих річок, із яких понад 20 тисяч уже зникло (пересохло).

Головним постачальником води для України є Дніпро, який забезпечує прісною водою майже 2/3 території країни, на якій знаходиться:

• 50 великих міст і промислових центрів, де мешкає понад 30 млн. чоловік;

• близько 10 тис. підприємств;

• понад 3 тис. сільських і комунальних господарств;

• 50 великих зрошувальних систем;

• 4 атомних електростанцій.

(Слайд 15)

Дніпро сприяє:

• виробленню дешевої електроенергії;

• створення глибоководного транспортного шляху (від Прип’яті до Чорного моря);

• зрошування сільськогосподарських угідь;

• розширення рибного господарства;

• розвитку рекреаційної інфраструктури (санаторії, будинки відпочинку, дитячі табори тощо).

(Слайд 16)

Саме для цього на Дніпрі було створено 6 водосховищ:

• Київське (922 км²);

• Канівське (675 км²);

• Кременчуцьке (2250 км²);

• Дніпродзержинське (567 км²);

• Дніпровське (410 км²);

• Каховське (2155 км²);