- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •(Слайд 2) Література: основна
- •Додаткова
- •(Слайд 3) вступ
- •(Слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •(Слайд 12)
- •(Слайди 13-14)
- •1. Загальні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Сутність понять «життя» і «життєдіяльність» (слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •1.2. «Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності (слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •1.3. Оцінка небезпеки. Класифікація видів ризику (слайд 43)
- •(Слайд 44)
- •(Слайд 47)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •Загальне поняття про фізіологічні системи та психіку людини (слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •2.3.2. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •2.3.3. Значення нервової системи в життєдіяльності людини (слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •(Слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •(Слайд 3) вступ (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •Землетруси (слайд 13)
- •2. Топологічні стихійні лиха
- •Зсуви підрозділяються:
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21) Гідрологічні небезпечні явища
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •Небезпечні кліматичні умови
- •Небезпечна дія вітру
- •4.Природні пожежі (лісові, підземні, степові). (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •5. Біологічні небезпеки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •(Слайд 3)
- •Потенційно небезпечні об’єкти України (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6) Радіаційно небезпечні обєкти
- •(Слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •Хімічно небезпечні об’єкти
- •(Слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •(Слайд 11)
- •Нафто-, газо- та продуктопроводи
- •(Слайд 12)
- •Об’єкти комунального господарювання
- •(Слайд 13)
- •Гідротехнічні споруди
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •Залізничний транспорт і залізничні станції
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище україни (слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •2.1. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище (слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •2.3. Аварії на транспорті (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Пожежі та вибухи (слайд 33)
- •Екологічна безпека України
- •3.1. Причини виникнення екологічної кризи (слайд 34)
- •(Слайд 35)
- •3.2. Біологічна дія на людину найбільш поширених ксенобіотиків (слайд 36)
- •Радіаційна обстановка в Україні. (слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс. (слайд 1) План лекції
- •(Слайд 2) Література:
- •(Слайд 3)
- •1. Соціально-політичні небезпеки (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •1.1. Війни (слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •1.2. Тероризм (слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •1.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру (слайд 11)
- •1.4. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу (слайд 12)
- •(Слайд 13)
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •2.2. Тютюнопаління (слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •2.3. Наркоманія (слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Природно-соціальні небезпеки
- •Вірусний гепатит (хвороба Боткіна)
- •4. Психологічні особливості людини
- •4.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності (слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •(Слайд 43)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •(Слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 58)
- •(Слайд 59)
- •(Слайд 60)
- •4.3. Психічні стани (слайд 61)
- •(Слайд 62)
- •(Слайд 63)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •Психічні властивості (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •(Слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •4. Медико-бiологiчнi та соцiальнi проблеми здоров'я
- •4.1. Ocнoвнi визначення здоров'я (слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •4.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища (слайд 86)
- •(Слайд 87)
- •(Слайд 88)
- •(Слайд 89)
- •(Слайд 90)
- •(Слайд 91)
- •5.3. Вплив негативних чинників на здоров'я людини (слайд 92)
- •(Слайд 93)
- •(Слайд 94)
- •(Слайд 95)
- •(Слайд 96) Питання для самоконтролю
(Слайд 71)
Властивості людини становлять неперервну єдність із внутрішнім і зовнішнім середовищем.
Людина має певний каркас постійних властивостей (атрибути та риси), який «зафарбовується» певними якостями.
Стать - сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує продовження роду і дає змогу розрізнити у більшості організмів жіночі і чоловічі особливості.
(Слайд 72)
Відмінність статей: генетичні, морфологічні, фізіологічні, психологічні. Це можна довести такими ознаками:
- дівчата переважають хлопців щодо вербальних здібностей (від лат. verbalis - словесний);
- хлопці відрізняються більшою агресивністю, наочно-просторовими здібностями;
- міжпівкульні зв'язки у жінок більш чисельні, і тому вони краще синтезують інформацію обох півкуль; саме цей факт пояснює феномен жіночої інтуїції;
- жінки мають вищі показники щодо лінгвістичних функцій, пам'яті, аналітичних здібностей, які пов'язують з більшою активністю лівої півкулі мозку;
- перевага правої півкулі у чоловіків вирізняє їхні творчі, художні здібності, дає можливість краще орієнтуватись у просторі;
- «жіноче» має забезпечити незмінність нащадків від покоління до покоління, тобто воно орієнтоване на збереження вже наявних ознак; саме це пояснює більшу психічну стій кість жінок;
- «чоловіче» пов'язане з необхідністю адаптації до нових, невідомих умов, що пояснює їхню більшу психологічну індивідуальність: серед чоловіків частіше трапляються не лише талановиті, а й психічно хворі особи;
- жінки легше пристосовуються на індивідуальному рівні до зовнішнього світу;
- у чоловіків значно меншою є здатність виживання у несприятливих умовах.
Вік - поняття, що характеризує період (тривалість) життя людини, а також стадії її життя.
(Слайд 73)
Відлік віку починають від народження до фізичної смерті. Можна виділити чотири підвиди віку: хронологічний, біологічний, соціальний і психологічний.
Психологічний вік тісно пов'язаний з поняттям психологічного часу, а саме, з тим, як людина сама оцінює у внутрішньому світі свій вік.
Так, молоді люди (від 20 до 40 років) оцінюють себе старшими, ніж вони є, і так само - інших. Після 40 років спостерігається зворотна тенденція - люди сприймають себе молодшими, ніж вони є. І чим старшими вони стають, тим більше «молодшають», і лише біологічний вік нагадує про справжні роки. Головна особливість психологічного віку - це взаємний вплив минулого, сьогодення та майбутнього на сприйняття сучасного, а через нього - і на поведінку людини.
Людина сприймає сучасність через вплив минулого. Зв'язок між майбутнім і сучасним може змінювати поведінку людини сьогодні. Так, молоді люди легше задовольняються тимчасовою роботою, ніж люди у пізній зрілості, оскільки вони здебільшого орієнтуються на майбутнє: «ще устигнеться».
Вікова психологія визначає, що дорослою людина стає після 25 років (розуміння повної відповідальності за своє життя, за свої рішення і дії).
Розрізняють такі періоди розвитку дорослої людини:
- рання зрілість (25-35 років) - залучення до всіх сфер людської діяльності, соціальна та професійна адаптація, перша психологічна криза переоцінки життєвого шляху;
- середня зрілість (35-45 років) - пошуки відповіді на основні питання: що таке життя? Про що мріяв? Що досягнуто? Переоцінка цілей і досягнень, криза середини життя усвідомлення, що не все реалізовано, цілі не досягнуті;
- пізня зрілість (45-60 років) - занепокоєність, глибинне оновлення особистості, за умов заспокоєності відбувається концентрація інтересів на собі, з'являється надмірна турбота про себе; за умов активної праці - занепокоєність спостерігається висока продуктивність, наявність другого піку творчості в 50-60 років;
- похилий вік (60-70 років);
- старість (70-90 років);
- довгожитель (після 90 років).
Знання психологічних особливостей кожного вікового періоду (нестійкість і максималізм молоді; висока працездатність і професіоналізм дорослої людини; підвищена образливість, інтерес до спілкування, втомлюваність людей старшого віку) - необхідна умова для забезпечення ефективної діяльності й результативної поведінки.
Якщо спостерігати за людьми, то можна побачити, що вони відрізняються один від одного своєю поведінкою: по-різному виявляють свої почуття, неоднаково реагують на подразники зовнішнього середовища. Так, одні відзначаються врівноваженістю поведінки, діють помірковано, не показують зовні своїх почуттів, інші У тих самих обставинах нервують, емоційно збуджуються та вибухають вулканом почуттів з приводу незначних подій. Одні комунікабельні, легко вступають у контакт з іншими людьми, життєрадісні, а інші - навпаки, замкнуті та стримані. І це стосується суто зовнішніх проявів, незалежно від того, наскільки ця людина розумна, працелюбна, смілива, які її прагнення та інтереси. Є люди, які легко переходять від одних життєвих умов до інших, легко пристосовуються до змінених умов життя; інші ж цю зміну життєвих умов переживають дуже гостро і з великими труднощами пристосовуються до нових умов. Різним буває й індивідуальний темп перебігу психічної діяльності: швидкий, повільний, млявий. Ці індивідуальні особливості проявляються в розумовій та практичній діяльності.
Сукупність індивідуальних особливостей, які характеризують динамічну та емоційну сторони поведінки, діяльності і спілкування людини, називаються темпераментом.