Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.

(слайд 1)

План лекції

Вступ

1. Тектонічні стихійні лиха.

2. Топологічні стихійні лиха

3. Метеорологічні стихійні лиха.

4. Природні пожежі (лісові, степові, торф’яні).

5. Біологічні небезпеки.

(слайд 2)

Література:

основна

1. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності. - Навч. посібник. - К: Каравела, 2009.

2. Желібо Є.П., Зацарний В.В., Заверуха Н.М. Безпека життєдіяльності. - Навч. посібник. - К: Каравела, 2005.

4. Серіков Я.О. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів України. – Харків, 2005.

5. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності. Підручник – Київ, 2006.

6. Панкратов В.О. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. – Київ, 2007.

додаткова

1. Глобальні тектонічні зрушення: виклики та відгуки: Матеріали Міжвідомчої наук.-теор. конф., 22 грудня 2005р. / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин / Ю.М. Пахомов (ред.кол.). — К. : ІСЕМВ НАНУ, 2005. — 152с. — ISBN 966-02-4009-0.

2. Ліпінський В. М., Бабіченко В. М., Будак І. В., Осадчий В. І., Гущина Л. М.. Стихійні метеорологічні явища на території України за останнє двадцятиріччя (1986-2005 рр.) / НАН України ; Державна гідрометеорологічна служба ; Український науково-дослідний гідрометеорологічний ін-т / В.М. Ліпінський (ред.). — К. : Ніка-Центр, 2006. — 311, XVIс. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 304-311. — ISBN 966-521-417-9.

(Слайд 3) вступ (слайд 4)

За походженням небезпеки поділяють на такі групи:

- природні (тектонічні, топологічні, метеорологічні);

- техногенні (аварії та катастрофи з витоком хімічних і радіоактивних речовин, аварії на транспорті, пожежі та вибухи);

- соціально-політичні (політичні - тероризм, озброєні конфлікти, війни; соціальні - злочинність, бродяжництво, алкоголізм, тютюнопаління);

- комбіновані (природно-техногенні - кислотні дощі, парниковий ефект, озонові дірки, утворення пустель, деградація лісів і ландшафтів; природно-соціальні - наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД; соціально-техногенні - профзахворювання, виробничий травматизм).

(Слайд 5)

В даній темі ми розглянемо небезпеки природного походження, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.

Природні небезпеки поділяють на тектонічні, топологічні та метеорологічні.

(слайд 6)

Тектонічні (грец. tektonicos - створюючий) - рухи земної кори, пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах Землі. До них відносяться: виверження вулканів, землетруси.

(слайд 7)

Топологічні (грец. topos - місцевість; logos - поняття, наука) пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні Землі: повені, зсуви, селі т ін..

(слайд 8)

Метеорологічні (метеорологія - грец. meteora - атмосферні та небесні явища; logos - наука) - пов'язані з процесами, які відбуваються в атмосфері: спека, урагани, посуха та ін.

(слайд 9)

Небезпеки природного характеру досить часто мають катастрофічний характер і перетворюються в стихійні лиха.

Стихійні лиха - це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей, тобто до НС.

(слайд 10)

Відповідно до статистики, найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці - тропічні циклони (20%), на третьому і четвертому - землетруси та посухи (по 15%).

1. Тектонічні стихійні лиха

(слайд 11)

Виверження вулканів

(слайд 12)

За руйнівною дією та кількістю енергії, яка виділяється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людей. Під попелом та лавою гинули цілі міста.

Найбільш відоме виверження вулкана - це виверження Везувію. Під попелом, лавою, уламками гірських порід загинуло три міста: Помпея, Геркуланум, Стабія.

Ще важчі наслідки мало виверження вулкана Кракатау в Індонезії. Гігантська хвиля (35 м), яка виникла внаслідок вибуху, знищила на узбережжях Яви та Суматри 295 міст та селищ. Тоді загинуло 36000 мешканців.

На земній кулі нараховується приблизно 600 активних вулканів.

Незважаючи на великий історичний досвід, людство не знайшло надійного засобу зменшити катастрофічні наслідки виверження вулканів.

Шляхом спостережень вдалося з'ясувати розміри зон небезпечного впливу вулканів. Лавовий потік при великих виверженнях поширюється до 30 км, деколи досягає 100 км. Розпечені гази становлять небезпеку в радіусі декількох кілометрів. До 400-500 км розповсюджується зона випадання кислотних дощів, які викликають опіки у людей, отруєння рослинності, ґрунту. Селеві потоки, які виникають на вершинах вулканів під час раптового танення снігу та льоду в період виверження, мають довжину від декількох десятків кілометрів до 100-300 км.