2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище (слайд 26)

Найнебезпечнішими за наслідками дії на людину і навколишнє середовище є:

- аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин;

- аварії на атомних підводних човнах (“Курськ”, “Комсомолець”) з викидом радіоактивних речовин у світовий океан;

- на сховищах радіоактивних відходів у світовому океані і надрах Землі (наприклад, у відпрацьованих шахтах).

(Слайд 27)

З аварій, які сталися на підприємствах атомної промисловості та енергетики найбільш резонансними стали:

- 1957 рік - аварія в Уіндскейлі (Північна Англія) на заводі з виробництва плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500 кв. км);

-1957 рік - вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська (радіаційне забруднення переважно стронцієм - 90 території, на якій мешкає 0,5 млн чоловік);

-1961 рік - аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі (у реакторі відбувся вибух), США;

- 1979 рік - аварія на АЕС «Тримай-Айленд» у Гарисберзі, США (відбулося зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що призвело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони);

- 1986 рік - аварія на ЧАЕС сталася внаслідок грубих помилок правил експлуатації, помилок засобів захисту, невдосконаленої конструкції ядерного реактору.

Історія людства ще не знала такої аварії, яка була б настільки згубною за своїми наслідками для довкілля, здоров'я та життя людей, як аварія на ЧАЕС. Радіаційне забруднення величезних територій та водойм, міст і сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які довго проживають на забруднених територіях, дає змогу назвати масштаби Чорнобильської катастрофи глобальними, а ситуацію надзвичайною.

За оцінками спеціалістів, відбулися викиди 50 мегакюрі небезпечних ізотопів і 50 мегакюрі хімічно інертних радіоактивних газів. Сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних речовин від вибуху 500 атомних бомб, таких, які були скинуті над Хіросімою. Внаслідок цього викиду були забруднені води, ґрунти, рослини, дороги на десятки й сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України, Білорусії, Росії, де зараз проживає 5 мільйонів чоловік. Всього в Україні було забруднено територію загальною площею 50 тис. кв. км. у 12 областях. У країні нараховується 3,2 млн. потерпілих від катастрофи на ЧАЕС, серед них 942 тис. дітей.

Одним із наслідків аварії на Чорнобильській станції є довготривале опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться в продуктах харчування та воді. При впливі малих доз іонізуючого випромінювання відбувається поступовий розвиток патологічних процесів.

Проблема оцінки довготривалого впливу на організм малих доз радіоактивного випромінювання належить до найбільш актуальних і досліджується українськими і зарубіжними вченими.

На сьогодні ніхто практично не застрахований від впливу наслідків цієї аварії чи будь-якої іншої аварії на об'єктах атомної промисловості. Навіть сотні і тисячі кілометрів від АЕС не можуть бути гарантією безпеки.

В Україні зараз працює 5 АЕС. Перспективними є реактори на швидких нейтронах. У них з урану-238 утворюється вторинне паливо - плутоній-239, причому уран використовується повністю. Ведуться дослідження в галузі термоядерної енергії. Внаслідок термоядерної реакції, яка відбувається при температурі приблизно 100 млн. градусів, атоми водню перетворюються в атоми гелію. Для того, щоб цей процес був стійким, таку високу температуру плазми необхідно підтримувати протягом 1-2 секунд. Тривалість цього процесу в сучасних камерах «Токомак» - лише десяті частки секунди.