16.4.9. Активатори калієвих каналів

   До активаторів калієвих каналів належать міноксидил, пінацидил, нікоран­дил, діазоксид тощо. Механізм їх спазмолітичного впливу на гладенькі м’язи пов’язаний зі здатністю препаратів відкривати калієві канали з наступною гіперполяризацією клітинної мембрани. Це призводить до гальмування надходження іонів кальцію всередину клітин гладеньких м’язів та супроводжується їх розслабленням. Як антигіпертензивні засоби використовують міноксидил, пінацидил та діазоксид, інші препарати-активатори калієвих каналів знайшли застосування в лікуванні ішемічної хвороби серця, бронхіальної астми.    Міноксидил – активатор калієвих каналів, який звичайно призначають хворим при тяжкому перебігу артеріальної гіпертензії, особливо на грунті ниркової недостатності. Його використовують також у випадку неефективності інших лікувальних агентів. Середня терапевтична доза препарату становить 10-20 мг на добу. При застосуванні міноксидилу може підвищуватись активність симпато-адреналової системи, виникати затримка натрію і води в організмі, збільшуватись маса тіла, розвиватись гірсутизм.    Діазоксид (еудемін, гіперстат) зменшує скоротливу активність прекапілярних артеріол, що призводить до зниження загального периферичного опору судин. При внутрішньовенному введенні препарату його гіпотензивна дія розвивається відразу, максимальний ефект настає через 2-5 хв, дія продовжується 4-24 год. Застосовують при гіпертензивних кризах. Вводять внутрішньо­венно швидко по 75-100 мг. Сумарна доза не повинна перевищувати 600 мг. При цьому хворий повинен знаходитись у лежачому положенні для профілактики ортостатичного колапсу. Повільне введення препарату (протягом 30 хв) безпечніше, але менш ефективне. Діазоксид при застосуванні всередину знижує артеріальний тиск більш поступово. Але його використання для лікування хворих на гіпертонічну хворобу обмежується негативними побічними ефектами. Препарат є сильним релаксантом матки, тому його введення під час пологів може призвести до порушення пологової діяльності.

16.4.10. Принципи лікування гіпертензивної кризи

   Тяжкий перебіг гіпертонічної хвороби часто супроводжується розвитком гіпертензивної кризи – стану, який характеризується значним підвищенням артеріального тиску, розладами мозкової та серцевої діяльності. Лікування цього ускладнення здійснюється за такими принципами: а) зниження АТ під строгим його контролем протягом усього періоду кризи; б) зниження проникності судинної стінки; в) призначення засобів, які покращують мозковий, коронарний та нирковий кровообіг; г) нормалізація гемокоагуляційної системи та попередження тромбоутворення; д) оксигенотерапія; ж) застосування засобів, які нормалізують психічну діяльність, зокрема транквілізаторів; з) дієта з обмеженням солі, рідини, жирів.    Для зниження артеріального тиску хворому з гіпертензивною кризою вводять клофелін внутрішньом’язово або внутрішньовенно краплинно, дибазол у вену або в м’яз. Проводять тривалу інфузію у вену натрію нітропрусиду або нітрогліцерину. Можна застосовувати сублінгвально ніфедипін. Показане підшкірне або внутрішньом’язове введення бензогексонію. Цей препарат та інші гангліоблокатори вводять також у вену краплинно. Використовують анаприлін, краще в комбінації з альфа-адреноблокаторами. Показаний лабетолол (a- і b-адреноблокатор) для повільного введення у вену. Можлива внутрішньовенна інфузія каптоприлу або еналаприлу, апресину. З групи нейролептичних засобів добру гіпотензивну дію проявляють аміназин та дроперидол, які застосовують внутрішньовенно повільно або краплинно. Хворому призначають магнію сульфат внутрішньом’язово або внутрішньовенно краплинно, еуфілін та фуросемід внутрішньовенно повільно. Показане парентеральне введення діазепаму тощо. Як правило, після зняття гіпертензивної кризи хворого переводять на підтримуючі дози антигіпертензивних засобів, які поступово зменшують (табл. 23).    Із перерахованих вище засобів звичайно обирають ті препарати, які необхідні конкретному хворому.    Для лікування гіпертонічної хвороби, поруч із сучасними антигіпертензивними препаратами, можуть бути застосовані лікарські рослини: барвінок малий, буркун лікарський, глід колючий, грицики звичайні, живокіст лікарський, ягоди калини, кріп, нагідки, ожина, омела біла, рута запашна, синюха блакитна, собача кропива, спориш, сухоцвіт болотяний тощо. 2-3 столові ложки сухої або свіжої трави грициків звичайних настоюють в 1 склянці окропу 15 хв, випивають напар протягом дня за 3 рази. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квіток глоду колючого, настоюють 10 хв. П’ють по 1 склянці тричі на день. 1 столову ложку суміші квіток глоду, плодів глоду, трави хвоща польового, трави омели білої, квіток арніки гірської і деревію, у співвідношенні 3:3:3:3:1:4, настоюють у 1 склянці окропу і п’ють по 1/4 склянки 4 рази на день.    Препарати    Дихлотіазид (Dichlothiazidum) – таблетки по 0,025 г і 0,1 г.    Фуросемід (Furosemidum) – таблетки по 0,04 г; ампули по 2 мл 1 % розчину.    Клопамід (Сlopamidum) – таблетки по 0,02 г.    Каптоприл (Captoprilum) – таблетки по 0,0125 г, 0,025 г, 0,05 г.    Еналаприл (Enalaprilum) – таблетки по 0,005 г, 0,01 г, 0,02 г; ампули по 1 мл 0,125 % розчину.    Лозартан (козаар) (Losartan, Cozaar) – таблетки по 0,05 г.    Анаприлін (Anaprilinum) – таблетки по 0,01 г, 0,04 г; ампули по 1 мл і 5мл 0,1 % розчину.    Атенолол (Atenololum) – таблетки по 0,05 г, 0,01 г.    Метопролол (Metoprololum) – таблетки по 0,05 г, 0,1 г.    Празозин (Prazosinum) – таблетки по 0,001 г, 0,002 г, 0,005 г.    Апресин (гідралазин) (Apressinum, Hydralazinum) – таблетки по 0,01 г, 0,025 г; ампули по 1 мл 2 % розчину.    Фенігідин (ніфедипін) (Phenihydinum, Nifedipinum) – таблетки по 0,01 г; 0,02 г.    Клофелін (Clophelinum) – таблетки по 0,000075 г, 0,00015 г; ампули по 1мл 0,01 % розчину.    Метилдофа (Methyldopha) – таблетки по 0,25 г.    Бензогексоній (Benzohexonium) – таблетки по 0,1 г, 0,25 г; ампули по 1мл 2,5 % розчину.    Резерпін (Reserpinum) – таблетки по 0,0001 г, 0,00025 г.    Октадин (Octadinum) – таблетки по 0,025 г.    Дибазол (Dibazolum) – таблетки по 0,002 г, 0,005г, 0,02 г; ампули по 2 і 5 мл 0,5 % розчину; 1 % по 1 мл і 5 мл.    Магнію сульфат (Magnesii sulfas) – ампули по 5 мл, 10 мл і 20 мл 25 % і 20 % розчину.    Натрію нітропрусид (Natrii nitroprussidum) – ампули по 0,025 г, 0,05 г.

Алкалоїди

Поняття алкалоїди не є суворим. Прийнято алкалоїдами називатиазотвмісні органічні сполуки гетероциклічного будови,мають яскраво вираженим фізіологічним дією на організм людини ітварин. Більшість алкалоїдів володіє складною будовою.

Лікувальні та отруйні властивості екстрактів багатьох рослин були відоміще в глибоку давнину. Будова перший алкалоїду - конііна - буловстановлено в 1886р., і після цього розвиток хімії алкалоїдів пішло впередгігантськими кроками.

Алкалоїди є продуктами обміну речовин в рослинах. Найбільшбагаті алкалоїдами дводольні рослини, а серед них сімейства макових,складноцвітих, Лютикова, пасльонових і маренових.

Так як звичайно в одній групі рослин містяться алкалоїди, близькі заструктурі, то класифікація алкалоїдів проводиться, як правило, по групірослин, у яких вони є. Наприклад, алкалоїди болиголова, алкалоїдиарековой пальми, алкалоїди пасльонових, алкалоїди кока, алкалоїди опію іт.д. В даний час виділено і охарактеризовано вже більше 2000алкалоїдів з них тільки 50 міститься у тварин [1].

У ході еволюції вищі рослини виробили так звануметаболічну екскрецію, що робить можливим накопичення вториннихсполук у продукує їх організмі, але поза метаболістіческі активнихцентрів - звичайно в вакуолях і клітинної стінки. Алкалоїди виявлені утварин, не завжди синтезуються самим організмом; іноді їх походженняпов'язано з характером їжі. Так бобри накопичують алкалоїд касторамін,який дуже близький до алкалоїди дезоксінуфарідіну, що міститься вкореневищах кубушки жовтою, що використовується ними в їжу.

У більшості випадків алкалоїди знаходяться в рослині у вигляді солейорганічних і неорганічних кислот. Локалізуються переважно впевних частинах (органах) рослин, наприклад у хінного дерева - головнимчином в корі, у аконіта - в бульбах, у кокаїнового куща в листі. Вміст алкалоїдів в тканинах звичайно становить десяту - соті часткивідсотка і рідко доходить до 10-15% (кора хінного дерева).

Довгий час біологічні функції алкалоїдів в рослинному організмібули неясні. Найчастіше їх вважали кінцевими продуктами обміну речовин, або іншимиекстрактами. Проте було доведено, що алкалоїди активно залучаються дообмінні процеси. Можливо, алкалоїди також захищають рослини від поіданіятваринами, тобто є антіфедантамі [3].

Крім того, алкалоїди класифікуються на підставах. Всього виділяють 6груп алкалоїдів: піридинові (нікотин), хінолінова (хінін, стрихнін),ізохініловая (папаверин, кураре), фенантреновая (морфін, кодеїн),тропіновая (атропін) і пуринових (кофеїн) [4]. Небагато алкалоїди рідини і є летучими сполуками, більшістьж вдалося виділити в кристалічному вигляді; останні містять кисень, вперша його немає.

Більшість алкалоїдів оптично діяльно, і до того ж обертає вліво. Алкалоїди майже всі гіркі на смак; в невеликій кількості багато хто з нихвиробляють збудливу дію на нервову систему, у великих дозах вони жчасто є дуже отруйними. Через це збудливої діїрослини, що містять алкалоїди, здавна вживалися людьми то дляприготування напоїв (чай, кава-ради кофеїну, какао-ради теоброміну), тодля куріння (тютюн, опіум), то для жування (листя коки). Зловживаннядеякими алкалоїдами, особливо всприсківаніямі морфію або нюханнякокаїну, веде до дуже важких наслідків. Крім того, окреміалкалоїди мають специфічний фізіологічним дією, що частокористуються в медицині.

Усе це здавна збуджувало великий інтерес до вивчення алкалоїдів. З'ясувалося, що всі вони представляють аміни, вторинні або третинні, але непервинні, а іноді-амонієві підстави. У зв'язку з цим алкалоїдипроявляють основні властивості, тобто реагують з кислотами і дають подвійнісолі з хлорного платиною. [2]

піридинові група

Нікотин

Нікотин, алкалоїд, що міститься в тютюні (до 8%), а також в рослинахдеяких інших родів; похідні піридину. При курінні тютюну нікотинвозгоняется, проникає в дихальні шляхи і, всмоктуючись, діють наганглії вегетативної нервової системи і на т. н. холінреактівние структурицентральної та периферичної нервової системою. У малих дозах нікотиндіє збудливо на нервову систему, у великих викликає її параліч. Нікотин це одна з найбільш отруйних алкалоїдів: кілька крапель (100-200мг, тобто кількість, що міститься в 200 г тютюну) при у веденні в людинувикликають смерть [3], а ГДК нікотину в повітрі становить 0,5 мг/м 3 [5].

Нікотин використовується в сільському господарстві як інсектицид.

Анабазін

Анабазін основний алкалоїд ежовніка безлистому, що виростає в Середньої Азії. Як і нікотин, сильно токсичний, але теж використовують вяк контактну інсектициду. [1]

хінолінова група

Хінін

Хінін представляє білі кристали, в безводному стані плавлятьсяпри 175 °, а з води виділяються з 3 молекулами кристалізаційної води. Солі його дуже гіркі на смак і володіють в розчині прекрасною синьоюфлуоресценції. Хінін-найважливіший засіб проти малярії і взагаліжарознижувальний; застосовується звичайно у вигляді середньої сірчанокислої абохлористоводневої (з однією молекулою НСl) солі.

Хінін у великих дозах отруйний. [2]

Стрихнін

Стрихнін дуже отруйний навіть у малих дозах викликає сильні судоми. Утерапевтичних дозах застосовується при храніческіх катарах шлунка, якзбудливий засіб для серцевої діяльності і центральної нервовоїсистеми [4]

Ізохіноліновая група

Папаверин

Папаверин-алкалоїд що міститься в опіуму. Вживається як снодійнеі антіперістальное засіб. [4]

кураре

кураре являє собою поєднання кількох різних алкалоїдів. При введенні під шкіру терапевтичних доз його настає повне розслабленняпоперечно мускулатури, у великих дозах викликає смерть. [4]

Фенантреновая група

Морфін.

Морфін, алкалоїд опійного маку. Володіє сильним болезаспокійливою,вираженим снодійним і ейфорійні дією. Гальмує умовні рефлексиі посилює дію наркотичних снодійних та местноанастізірующіхкоштів. Збуджує блювотний центр і знижує збудливість дихального ікашльового центрів, гальмує рухову і секреторну активність шлунково -кишкового тракту. Знижує основний обмін. Гідрохлорид морфіну використовують умедицині як знеболюючий засіб. Тривале застосування призводить донаркоманії (морфінізму). [3]

Кодеїн застосовується проти кашлю і болю [4]

Тропіновая група

Атропін

Алкалоїди беладонни, дурману і блекоти. Незважаючи на винятково високутоксичність, широко застосовується в медицині, зокрема в очній практиці,тому що має здатність розширювати зіницю. [1].

Кокаїн

Один з основних алкалоїдів коки - кокаїн був першим з відкритихместнообезбалівающіх і наркотичних засобів. Протипоказання при йогозастосування в медицині обумовлюються його здатністю викликати наркоманіючерез звикання організму. [1]

Кокаїн що обертає вліво і у вигляді хлористоводневої солі частощо застосовується в медицині для місцевої анестезії.

Крім левовращающего кокаїну, в листях коки міститься і трохиправовращающего, але цей останній не є антиподом першого і даєінший ефект; так званий, псевдококаін або d-кокаїн,. Справа в тому, що вжеТропін може існувати в 2 формах, які вважаються цис-транс -ізомерами:метил (при азоті) і гідроксил можуть перебувати або за одну і ту ж сторонувід площини кільця, або по різні сторони. Тропін відповідає менш стійкоюформі і легко переходить в?-Тропін. Бензойної ефір останнього, тропакокаін,також був знайдений в листі коки. При відновленні ефірутропінонкарбоновой кислоти (XII).

Цікаво відзначити, що цей d-кокаїн діє краще звичайного:анестезуючий дію сильніше, а отруйність менше. Таким чином, цідві властивості, хоча і обидва залежать від конфігурації, але змінюються по-різному. Цевідкриває надію знайти ще менш отруйний і в той же час більшедійсний препарат. [2]

пуринових група

Кофеїн

Кофеїн - з'єднання з групи метилксантинів. Це алкалоїд,що міститься в листі чаю, в насінні кави, в насінні какао, в насінні кола і в інших рослинах. У кофеїну сполучаються Психостимулюючі іаналептичні властивості. Особливо виражене у нього пряму збудливувплив на кору головного мозку. Кофеїн стимулює психічнудіяльність, підвищує розумову і фізичну працездатність,рухову активність, скорочує час реакції. Після його прийомуз'являється бадьорість, тимчасово усуваються або зменшуються стомлення,сонливість [7]/

Вплив на людину

Алкалоїди групи опіуму.

За останні роки збільшилося число осіб, що вживають алкалоїди опію,частіше стали виникати гострі стани на тлі їхнього прийому, у тому числі ігострі отруєння наркотиками, зріс рівень комбінації наркотичнихкоштів, стали споживатися нові хімічно активні речовини в кустарноїобробці, частіше реєструються брутальні розлади гомеостазу врезультаті тривалої інтоксикації. Все це показує необхідністьдетального аналізу цих станів.

Всмоктування алкалоїдів групи опію через шлунково-кншечний трактвідбувається швидко, при палінні, при парентеральному введенні діянастає негайно. Після знешкодження в печінці виведення зорганізму відбувається через нирки, частково через кишечник. Певніконцентрації в біосредах організму можуть бути виявлені протягом 8 - 12годин. У комбінації з алкалоїдами застосовують димедрол, етанол, похіднібензодназепінового ряду. [3]

Кокаїн

Кокаїн починає працювати практично миттєво - одразу, після того якпорошок потрапляє на слизову оболонку носа, наступає "прихід" - спалах кайфу. Різко підвищується рухова активність, мозок "швидше" міркує,спостерігається загальне піднесення душевних і фізичних сил. Воно й зрозуміло: кокаїнпсихостимулятор. Однак ефект відчувається недовго - 10, від сили 15 хвилин, іпотім настає депресія, яка триває близько 30-40 хвилин. Доза залежитьвід тривалості споживання. Стартова доза - дві "доріжки"

Залежність і інші небезпеки:тривале вживання кокаїну викликає параною, глухоту, марення, порушеннятравлення та неконтрольовані конвульсії. Крім того, дуже ймовірністьпроблеми зі слизової носа або затвердіння вен (залежить від способу прийому);порушення фаз сну (людина перестає висипатися) [6].

Нікотин

Як не сумно, ми і тут «попереду планети всієї». Семирічний хлопчакз «бичком» в зубах вже не викликає колишнього обурення навіть серед статечнихпредставників старшого покоління. За офіційними даними, на сьогодні в Росії палять 60% чоловіків і 30% жінок. Серед чоловічого населення у віці від 30 до 40 років тютюнової залежностісхильні до 70%. Але це «квіточки». А ось і «ягідки»: регулярно палять близько 40% старшокласників і близько 50% старшокласників. А чому б їм не палити? Заборона на продаж тютюнових виробів поширюється тільки на немовлят іпідлітків до 16-и років. Та й чого гріха таїти: якщо в магазинах ця заборонапогано-бідно дотримується, то вже купити сигарети поштучно або пачкою в лотку,кіоску або у бізнес-бабусь не важко і для десятирічної дівчинки. Пристрасть торговців до грошей зрозуміти можна, але байдуже ставлення доздоров'ю підростаючого покоління межує, мабуть, зі злочином. Що ми маємо в результаті? Нікотин згубно впливає на бронхо-легеневусистему, шлунково-кишковий тракт, серцево-судинну систему. В Іжевськуна диспансерному обліку з хворобами органів дихання в 1997 році складалося 11тисяч осіб, з них на хронічний бронхіт - 4710 чоловік, бронхіальноїастмою - 1034, виразковою хворобою шлунка - 9825. І близько 70% з них курять,наполегливо продовжують шкодити своєму здоров'ю, скорочувати своє життя. Але, щохарактерно, велика частина тих, що палять - це люди з низьким освітнімрівнем, чий соціальний статус далекий від ідеалу. Люди більш освіченіставляться до свого здоров'я дбайливіше і уважніше. Серед них вже цілкомчітко видна тенденція до відмови від паління і всього, що моженесприятливо позначитися на здоров'ї. У США за останні роки число тих, що палятьскоротилася в три рази. Але їх тютюнова промисловість робить чималі баришіна російській безпечності: все, що не потрібно американцям, росіяни запетитом викурюють [8].

Кофеїн

Інтоксикація кофеїном - симптоми:

• Hедавній прийом кофеїну, звичайно в дозі більше 250mg;

• Принаймні п'ять з наступних симптомів: • занепокоєння; • нервозність; • дратівливість; • безсоння; • почервоніння обличчя; • підвищений діурез; • розлад травлення; • мишекние посмикування; • тахікардія (прискорене серцебиття) або серцева аритмія; • періоди неутомляемості • психомоторне збудження;

У принципі, передозування кофеїну може бути вкрай неприємною, алезвичайно не викликає необоротних змін. Однак, іноді люди "вмирають" відпередозування.

Cуммарние токсикологічні дані:

Токсична доза: Підтверджена летальна доза становить 10g, хочавідомий один документований випадок виживання після ін'єкції 24g. Умаленьких дітей прийом всередину 35mg/kg може викликати інтоксикацію середньоїтяжкості. Діти метаболізують кофеїн дуже повільно. Для них також небезпечнийтеофілін, який може міститися в препаратах від бpонхіальной астми.

Симптоми:

А. Гостре отруєння кофеїном дає ранні симптоми анорексії (відсутність апетиту), тремор (тремтіння, в т.ч. пальців рук) ізанепокоєння. Потім слід нудота, тахікардія, гіпертонія і сплутаністьсвідомості. Сильна інтоксикація може викликати делірій ( "б. Гарячка"),судоми, надшлуночкова і шлуночкові тахарітміі, гіпокаліємію ігіперглікемію.

Б. Хронічний прийом високих доз кофеїну може призвести до нервозності,дратівливості, гнівливості, постійному тремору, м'язовимпосмикування, бессонні і гіперрефлексії (hyperreflexia).

При тестуванні крові:

Концентрації 1 .. 10mg/l нормальні для тих, хто п'є каву. Концентрація 80mg/lнесумісна з життям [7]. Список літератури 1. І.І. Грандберг «Органічна хімія» видання третього Москва видавництво

«Вища школа» 1987 стр 434-437. 2. Ю.С. Залькінд «Хімія циклічних сполук» видання друге Ленінград

Наукове Хіміко-Технічне видавництво НТУ ВСХН СРСР 1930 стр 301-315 3. Великий енциклопедичний словник «Біологія» наукове видавництво

«Великої російської енциклопедії» Москва 1998 стр 17, 269, 288, 408. 4. П.П. АСТАНИН, Е.А. Максимюк «Хімія з зоотехнічним аналізом» видавництво «Колос» Москва 1965 стр 302-305. 5. «Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі та воді» видання друге видавництво «Хімія», Ленінградське відділення 1975. стр

57, 154. 6. Журнал «Псіхосфера» № 1 1999 год http://www/sfera.informsk.ru. 7. http://www.doktor.ru. 8. http://www.nioch.nsc.ru. -----------------------< br>CH3 ???????????????????