Список літератури:

1. Варій М.Й. Загальна психологія: Підручник / М.Й. Варій. – К., 2007.

2. Загальна психологія: Практикум: Навчальний посібник / [В.В. Волошина, Л.В. Долинська, С.О. Ставицька, О.В. Темрук]. – К., 2006.

3. Гамезо М.В. Атлас по психологи / М.В. Гамезо, И.А. Домашенко. – М., 1986.

4. Ільїна Н.М. Загальна психологія в екзаменаційних питаннях і відповідях: навч. посібник / Н.М. Ільїна. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2009.

5. Маклаков А.Г. Общая психология: ученик / А.Г. Маклаков. – СПб., 2006.

6. Максименко С.Д. Загальна психологія / С.Д. Максименко. – К., 2004.

7. Общая психология / Под ред.. А.В. Петровского. – М., 1996.

8. Поліщук В.М. Вікова та педагогічна психологія / В. М. Поліщук. – Суми, 2005.

9. Скрипченко О. Загальна психологія / О. Скрипченко, Л. Долинська, З. Огороднійчук та ін. – К., 2002.

10. Ярошевский М.Г. История психологи / М.Г. Ярошевский. – М., 1985.

11. Ярошевский М.Г. история психологи. От античности до середины ХХ века: учебн. Пособие / М.Г. Ярошевский. – М., 1997.

Тема 6. Уява. Увага

Мета: вдосконалити знання студентів з теми уява та увага, їх структури та видів, фізіологічної основи, проаналізувати зв'язок з об’єктивною дійсністю; розвивати вміння аналізувати, порівнювати та узагальнювати отриманий матеріал, уважність, створювати нові образи; виховувати прагнення до самовдосконалення та самоосвіти.

Основні терміни та поняття: уява, пасивна уява, марення, активна уява, відтворювальна уява, творча уява, мрія, аглютинація, гіперболізація, літота, акцентування, типізація, увага, уважність, домінанта, види уваги: зовнішня, внутрішня, колективна, групова, індивідуальна, мимовільна, довільна, після довільна, властивості уваги: обсяг, розподіл, зосередженість, стійкість, коливання, переключення, уважність, неуважність.

Питання для теоретичного обговорення

1.Поняття про уяву та її роль у життєдіяльності людини.

2. Види уяви.

3. Прийоми створення нових образів.

4. Індивідуальні особливості уяви людини.

5. Поняття про увагу.

6. Класифікація й види уваги.

7. Властивості уваги.

8. Неуважність і її причини.

Формалізована структура змісту теми

Пізнавальна функція уяви: створення образів нових об’єктів; випереджальне відображення реальності.

Психологічний механізм уяви: дисоціація життєвих вражень та об’єднання виокремлених елементів у нові комбінації.

Запитання для самостійної роботи

1. Чому іноді не відрізняють уяву від образного мислення?

2. Чому за допомогою уяви безконечно розширюються межі пізнання людиною дійсності?

3. Відмінність між уявою і уявленням. Наведіть приклади.

4. Що таке мрія і яка її роль у діяльності людини?

5. Який зв’язок уяви з дійсністю?

6. Вплив уяви на стан організму.

7. Чи властива увага тваринам?

8. Як пов’язані між собою увага людини та рівень її

активності (неспання)?

9. Які основні причини неуважності учнів та дорослих?

10. Умови ефективного формування уважності.

Психологічні завдання.

1. Укажіть, які прийоми створення образів були використані в наступних випадках:

1. Русалка.

2. Змій-Горинич.

3. Людина-амфібія.

4. Гуллівер.

5. Колобок.

6. Буратіно.

7. Баба Яга.

8. Дядя Стьопа.

9. Карикатура на буржуя.

10. Портрет О.С. Пушкіна.

11. Печорін.

2. Мимовільна увага – це:

а) увага, яка виникає тоді, коли людина захоплюється діяльністю, її змістом і засобами виконання;

б) увага, яка характеризується наявністю вольових зусиль і попередньої мети;

в) увага, яка виникає не навмисно, без попередньої мети і вольових зусиль;

г) увага, яка обумовлена впливом на свідомість лише зовнішніх чинників.

3. До якої групи відносяться властивості подразників, що сприяють привертанню уваги:

а) сила, тривалість, статичність, раптовість;

б) сила, контраст об’єкта з фоном, раптовість, нерухомість;

в) сила, монотонність, зміна положення у просторі, яскравість;

г) раптовість, сила, контраст з фоном, динамічність, оригінальність.

4. Яка увага називається післядовільна :

а) увага, яка закономірно переходить у довільну внаслідок

тривалого зосередження на певній діяльності;

б) увага, яка виникає у ході діяльності, захоплює людину своїм змістом і знімає вольове зусилля, обумовлене необхідністю її виконання;

в) увага, яка виникає тоді, коли людина зайнята цікавою для неї діяльністю.

5. Здатність людини до тривалого зосередження на об’єкті діяльності – це:

а) коливання уваги;

б) стійкість уваги;

в) концентрація уваги;

г) переключення уваги.

6. Розподіл уваги – це здатність людини:

а) свідомо переходити з об’єкта на об’єкт;

б) за один акт уваги схоплювати певну кількість об’єктів;

в) одночасно уважно виконувати кілька видів діяльності.

7. Переключення уваги – це:

а) неспроможність людини тривалий час спрямовувати свою

увагу на певний об’єкт;

б) свідомий перехід уваги з об’єкта на об’єкт;

в) мимовільний перехід свідомості з об’єкта на об’єкт.

8. Визначте, які прийоми створення образів уяви використано: винахідником – при конструюванні дирижабля, гідролітака; письменником – при створенні літературного персонажа; художником – карикатуристом – при створенні дружнього шаржу.

9. Яку людину можна назвати більш уважною:

• Яка, займаючись діяльністю, перебуває у стані зосередженості й не помічає нічого навколо;

• Яка незалежно від того, що робить, здатна бачити й чути все, що так чи інакше пов’язане з діяльністю;

• Яка за мить здатна помітити всі деталі ситуацій й не випускати з поля зору жодної дрібниці.