Бухгалтерські та економічні витрати консультативної фірми

Статті витрат	Бухгалтерські витрати (грн.)	Економічні витрати (грн.)
Заробітна плата найманих працівників (3x200x12)	7200	7200
Відсоток за користування кредитом (20% річних)	1000	1000
Амортизація (20% річних)	2000	2000
Інші платежі за послуги стороннім організаціям	5000	5000
Неявна заробітна плата власника (500x12)	_	6000
Неявна заробітна плата дружини (200x12)	_	2400
Відсоток на капітал (20% річних)	-	2000
Неявна орендна плата за квартиру (300x12)		3600
Нормальний прибуток	-	2000
Всього:	15 200	31200____

Таким чином, доход, який відшкодовує тільки економічні витрати, уже достатній для створення умов зацікавленості у виробничій діяльності, оскільки він приносить підприємцю нормальний прибуток. Надлишок доходу над економічними витратами є економічним прибутком.

6.2. Функція витрат та рівновага виробника

Економічні витрати залежать від кількості використаних ре­сурсів (їх затрат) та цін за послуги факторів виробництва. Тоді можна установити залежність між обсягами виробництва та мінімально можливими витратами, необхідними для його отри­мання. Ця залежність називається функцією витрат:

Q = f (Р_L , L, Р_K, К), (6.1)

де L, К — затрати праці та капіталу; Р_L, Р_K — ціни відповід­них ресурсів.

За допомогою функції витрат можна вирішувати як прямі, так і зворотні задачі: мінімізація витрат на заданий обсяг вироб­ництва або максимізація виробництва при заданих витратах.

Легко помітити зв'язок функції витрат з виробничою функ­цією: остання доповнюється урахуванням цін на відповідні ви­робничі ресурси.

Загальні (сукупні) витрати (ТС) на виробництво можна роз­рахувати як суму витрат на придбання кожного фактора:

ТС = Р_LL + Р_K К. (6.2)

При фіксованих цінах на ресурси можна знайти різні набори капіталу та праці, які можна придбати за однакові витрати. Графічне зображення цих наборів отримало назву «ізокоста». Ізокоста - це лінія, яка відображає затрати капіталу та праці, при яких вит­рати виробництва залишаються незмінними (рис. 6.1).

Кожний рівень затрат праці та капіталу має свою ізокосту. Нахил будь-якої ізокости із сімейства ізокост дорівнює - К/ L. Його можна виразити і через співвідношення цін:

- К/ L =Р_L/Р_К. (6.3)

Зміна ціни на працю чи капітал може змінити нахил ізокости. Варіанти таких змін продемонстровані на рис. 6.2 : зростання ціни капіталу та зниження ціни праці збільшує кут нахилу; зменшення ж кута нахилу відбувається при зростанні ціни праці та зменшен­ні ціни капіталу.

Який же із запропонованих ізокостою наборів капіталу та праці забезпечить максимальний обсяг продукту? Для відповіді на це питання необхідно сумістити ізокости з картою ізоквант (рис. 6.3).

Умовою для визначення максимальних обсягів виробництва заданих витратах (як мінімальних витрат на заданий обсяг виробництва) є однаковий нахил Ізокости та відповідної ізокванти, що має спільну точку з ізокостою та найбільш віддалена від початку координат (точка А на рис. 6.3).

Нахил ізокванти визначається граничною нормою технологіч­ного заміщення, а Ізокости - співвідношенням цін праці та капіталу Тоді умову рівноваги виробника (такого його стану, в якому він не бажає змінювати співвідношення капіталу та праці, що задіяні у виробничому процесі) можна подати як рівність:

MRTS_LK =P_L/P_K (6.4)

Оскільки MRTS_LK =MP_L/MP_K , то справедливим буде рівняння

MP_L/MP_K = P_L/P_K, або (6.5)

MP_L / P_L = MP_K /P_K (6.6)

Рівняння 6.6 відображає принцип найменших витрат, суть якого полягає в тому, що виробництво заданого обсягу продукції з мінімальними витратами вимагає, щоб ресурси, які одночасно використовуються, мали однакову величину граничного продукту на одиницю вартості ресурсу. Якщо граничний продукт на одини­цю витрат одного фактора перевищує граничний продукт іншого фактора, фірма може отримати приріст продукції для реалізації без додаткових коштів за рахунок зміни співвідношення факторів виробництва.

Якщо з'єднати точки, що відповідають комбінаціям факторів виробництва, які мінімізують витрати при різних заданих обсягах виробництва, отримаємо так звану траєкторію зростання (рис. 6.4).

Траєкторія зростання показує, як змінюється співвідношен­ня факторів виробництва, що забезпечують мінімальні витрати, при збільшенні обсягів виробництва.