- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки.
- •1.1. Мікроекономіка в системі економічних наук
- •1.2. Методологія мікроекономіки: теорії і моделі
- •1.З. Мікросистема та основні характеристики
- •Розділ 1. Теорія поведінки споживача
- •Тема 2. Теорія споживацького вибору
- •2.1. Споживацькі переваги
- •2.2. Функція корисності та криві байдужості
- •Сітка споживача
- •2.3. Бюджетні обмеження
- •Набори товарів, що можуть бути придбані за певних бюджетних обмежень
- •2.4. Рівновага споживача
- •Тема 3. Моделювання поведінки споживача на ринку товарів
- •3.1. Криві «доход-споживання». Криві і закони Енгеля
- •3.2. Криві «ціна-споживання» та виведення кривих попиту
- •3.3. Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена.
- •Дія ефектів доходу та заміщення
- •Тема 4. Ринковий попит та його еластичність.
- •4.1. Криві ринкового попиту
- •Формування ринкового попиту
- •4.2. Цінова еластичність попиту та й використання
- •Вплив еластичності попиту за ціною на загальний доход продавця
- •4.3. Розрахунок еластичності попиту за ціною для окремої точки на кривій
- •4.4. Нецінова еластичність попиту
- •4.5. Виграш споживача
- •Гранична корисність товару, виражена в грошах
- •Тема 5. Теорія виробництва.
- •5.1. Виробництво та виробнича функція
- •Виробнича сітка
- •5.2. Закон спадаючої граничної продуктивності
- •Зміни виробництва шкарпеток залежно від збільшення затрат праці
- •5.3. Заміщення факторів виробництва
- •5.4. Зміна масштабу виробництва
- •Тема 6. Витрати і випуск
- •6.1. Витрати виробництва
- •Бухгалтерські та економічні витрати консультативної фірми
- •6.2. Функція витрат та рівновага виробника
- •6.3. Витрати в короткотерміновому періоді
- •Витрати виробництва
- •6.4. Витрати у довготерміновому періоді.
- •Розділ 3. Ринок товарів
- •Тема 7. Ринок досконалої конкуренції
- •7.1. Ознаки та умови досконалої конкуренції
- •7.2. Максимізація прибутку у короткотерміновому періоді
- •Вибір обсягів виробництва у короткотерміновому періоді
- •Граничні витрати та граничний доход.
- •Модель прийняття рішень з максимізації вигоди конкурентної фірми у короткотерміновому періоді
- •7.3. Максимізація прибутку у довготерміновому періоді
- •7.4. Чиста конкуренція та ефективність
- •Тема 8. Монопольний ринок
- •8.1. Основні риси чистої монополії
- •8.2. Визначення ціни та обсягів виробництва монополістом
- •Основні показники діяльності фірми-монополіста
- •8.3. Економічні наслідки монополізму
- •Тема 9. Ринок монополістичної конкуренції.
- •9.1. Монополістична конкуренція та її основні риси
- •9.2. Визначення ціни та обсягів виробництва при монополістичній конкуренції
- •9.3. Монополістична конкуренція та ефективність
- •9.4. Нецінова конкуренція
- •Тема 10. Олігополістичний ринок.
- •10.1. Ознаки олігополістичного ринку
- •10,2. Поведінка фірми відносно ціни та випуску на олігополістичному ринку
- •10.3. Оцінка економічної ефективності олігополістичного ринку
- •Розділ 4. Ринок факторів виробництва.
- •Тема 11. Утворення похідного попиту.
- •11.1. Теорія граничної продуктивності та попит на ресурси
- •Граничний продукт змінного фактора в грошовому вираженні на конкурентному ринку (праця — змінний фактор, капітал — постійний)
- •Граничний продукт змінного фактора в грошовому вираженні на ринку недосконалої конкуренції (праця — змінний фактор, капітал — постійний)
- •Еластичність попиту на ресурси на ринках досконалої та недосконалої конкуренції
- •11.2. Зміни у попиті на ресурс. Еластичність попиту
- •11.3. Оптимальне співвідношення ресурсів
- •Тема 12. Ціноутворення на ринку ресурсів.
- •12.1. Визначення заробітної плати
- •12.3. Позичковий відсоток
- •12.4. Підприємницький доход та економічний прибуток
- •Розділ 5. Загальна рівновага.
- •Тема 13. Аналіз загальної рівноваги та ефективність.
- •13.1. Аналіз часткової та загальної рівноваги
- •13.2. Діаграма Еджворта
- •13.3. Ефективність виробництва
- •13.4. Обмін та ефективність розподілу
- •Література.
Вибір обсягів виробництва у короткотерміновому періоді
|
Q |
РС |
VС |
ТС |
ТR1 |
ЕР1 |
ТК2 |
ЕР2 |
ТК3 |
ЕР3 |
|
0 |
200 |
0 |
200 |
- |
-200 |
— |
-200 |
— |
-200 |
|
І |
200 |
100 |
300 |
147 |
-135 |
130 |
-170 |
90 |
-210 |
|
2 |
200 |
196 |
396 |
294 |
-102 |
260 |
-136 |
180 |
-216 |
|
3 |
200 |
295 |
495 |
441 |
-54 |
390 |
-105 |
270 |
-225 |
|
4 |
200 |
400 |
600 |
588 |
-12 |
520 |
-80 |
360 |
-240 |
|
5 |
200 |
515 |
715 |
735 |
+20 |
650 |
-65 |
450 |
-265 |
|
6 |
200 |
646 |
846 |
882 |
+36 |
780 |
-66 |
540 |
-306 |
|
7 |
200 |
794 |
974 |
1029 |
+35 |
910 |
-84 |
630 |
-364 |
|
8 |
200 |
960 |
1160 |
1 176 |
16 |
1040 |
-120 |
720 |
-440 |
|
9 |
200 |
1150 |
1350 |
1323 |
-27 |
1 170 |
-180 |
810 |
-540 |
|
10 |
200 |
1370 |
1570 |
1470 |
-100 |
1300 |
-270 |
900 |
-670 |
При ринковій ціні 130 грн. валовий доход (ТR2) ні за яких умов не перевищуватиме сукупних витрат. Тому виробництво завжди буде збитковим. То чи варто взагалі виробляти? Для відповіді на це запитання порівняємо валовий доход зі змінними витратами. Він перевищує ці витрати уже при виробництві першої одиниці, що призводить до зменшення збитків порівняно з постійними витратами. Найменшими ці збитки будуть при виробництві п'яти стільців - 65 грн. (порівняйте, якщо не виробляти продукцію взагалі, то збитки становитимуть 200 грн.).
Зниження ціни до 90 грн. робить виробництво зовсім недоцільним: у жодному випадку збитки не стають меншими за постійні витрати.
Моделі вибору виробником варіантів поведінки на базі cпівставлення сукупних витрат та валового доходу можна дати графічну інтерпретацію (рис. 7.3).
Якщо лінія валового доходу перетинає криву сукупних витрат та існує її відрізок, що розташований вище кривої, то обсяги виробництва, які відповідають цьому відрізку, будуть приносити фірмі економічний прибуток.
Свого максимального значення він досягне у тій точці, де вертикальний розрив між лінією валового доходу та кривою сукупних витрат найбільший.
Фірма вирішуватиме завдання мінімізації прибутку, якщо лінія валового доходу знаходитиметься нижче кривої сукупних витрат, але перетинатиме криву змінних витрат. Мінімальними збитки будуть тоді, коли вертикальний розрив між лінією валового доходу та кривою сукупних витрат досягатиме найменшого значення.
Якщо ж лінія валового доходу розташована навіть нижче кривої змінних витрат, то найменші збитки фірма матиме, коли припинить виробництво.
Аналогічні висновки можна отримати, якщо порівнювати граничний доход з граничними витратами. У табл. 7.2 наведено дані про граничні витрати та граничний доход залежно від рівня ринкових цін. Якщо ціна одного стільця на ринку дорівнюватиме 147 грн., то продаж першого з них принесе фірмі додатково 147 грн. доходу, тоді як додаткові витрати на виробництво цього стільця склали 100 грн. Тому розширення виробництва у цьому випадку буде збільшувати доходи фірми. Подібний висновок можна зробити і щодо другого, третього та наступних стільців. Тому будь-яку одиницю продукції, граничний доход від продажу якої перевищує граничні витрати, пов'язані з її виробництвом, доцільно виробляти.
Починаючи із сьомого стільця, виробництво кожної додаткової порції продукції буде обходитися виробнику дорожче, ніж додатковий доход, отриманий від її продажу. У цій ситуації виробництво доцільно скорочувати, а не збільшувати. Тому якщо граничні витрати додаткової одиниці продукції перевищують граничний доход від її реалізації, то виробництва цієї одиниці слід уникати.
Таблиця 7. 2